Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №724/1076/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1076/26

Провадження № 2-др/724/11/26

ДОДАТКОВЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участі секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бучинський Олег Сергійович про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задоволено.

29 травня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд», представником позивача - адвокатом Бучинським О.С. подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 654,60грн., витрат на правничу допомогу у розмірі 19367,00грн., а також повернення ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 654,60грн.

Ухвалою Хотинського районного суду від 01.06.2026 року вказану заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання на 17 червня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від його представника адвоката Бучинського О.С. надійшла заява, в якій просив провести розгляд справи щодо ухвалення додаткового рішення у його та позивача відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, від його представника адвоката Боднарюка В.І. надійшла заява, в якій просив провести розгляд справи щодо ухвалення додаткового рішення у його та відовідачки відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним в справі матеріалам.

01.06.2026 року адвокатом Боднарюком В.І. було подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в які зазначено наступне. На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, його представник – адвокат Бучинський О.С. подає наступні докази, зокрема, договір про надання правничої допомоги від 06 березня 2026 року № б/н, детальний опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Бучинським О.С., та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 26.05.2026; акт приймання передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 06 березня 2026 року; квитанція про оплату. Згідно п. 2.3.1 договору, вартість однієї години роботи адвоката та надання ним послуг становить 2000 грн. Відповідачка вважає, що зазначений розмір вартості однієї години роботи адвоката є явно завищений і неспівмірний із складністю даної цивільної справи, зважаючи на те, що відповідачка повністю визнала заявлений цивільний позов і не заперечувала відносно винесення рішення у підготовчому судовому засіданні. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Щодо надання правової інформації, консультацій і роз`яснення з правових питань, пов`язаних із розглядом справи.

Зазначений представником час, а саме 2 год. 41 хв., який нібито було потрачено щодо надання такої консультації не відповідає дійсності, так як укладення даного договору, як їй відомо, відбулося через матір позивача, який у свою чергу взагалі відсутній тривалий час на території України. Аналогічна позовна заява про поділ майна подружжя, яка раніше була подана попереднім представником без повноважень, й залишена судом без розгляду, була фактично ідентична, й необхідність у отриманні консультації чи іншого роду інформації у позивача була фактично відсутня.

Щодо підготовки заяви та ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 724/2523/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Представником позивача не було надано жодних доказів, які би підтверджували факт його ознайомлення із матеріалами цивільної справи № 724/2523/25, й більше того кількість потраченого часу на ознайомлення із нею, а саме 2 години. Судові витрати в цій частині є не тільки неспівмірними, але й у проведенні такої послуги фактично не було необхідності, так як попередня позовна заява із додатками була наявна у позивача, так як він із нею раніше вже звертався.

Щодо правового аналізу матеріалів справи, підготовки правових позицій, підготовки та складання позовної заяви про поділ спільного майна.

Зазначений представником позивача витрачений час 4 години на підготовку позовної заяви, яка вже раніше була підготовлена попереднім представником є неспівмірна та не відповідає дійсності. Однак, відповідачка погоджується, що представником позивача дійсно було потрачено близько пів години часу на дублювання попередньої позовної заяви про поділ майна подружжя, яка раніше вже подавалася до суду.

Щодо участі представника позивача у судовому засіданні.

Звертаючись до суду із заявою про винесення додаткового рішення, представник позивача Бучинський О.С. вказує, що нібито ним було потрачено одну годину часу на участь у судовому засіданні. Проте, рішення по справі було винесено у підготовчому судовому засіданні, враховуючи, що представник відповідачки визнав повністю заявлені позовні вимоги і не заперечував відносно винесення рішення у підготовчому судовому засіданні.

Таким чином, зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, їх необхідністю, затраченим часом, витрати не відповідають критерію їх реальності та розумності їх розміру. Крім того, відповідачка ОСОБА_2 самостійно виховує двох дітей, які проживають із нею та знаходяться на її утриманні, в той час як позивач ОСОБА_1 самоусунувся від їх виховання та утримання, змінив країну проживання, й на даний час працює за кордоном, й стягнення із відповідачки такої великої суми судових витрат поставить у вкрай важке матеріальне становище її сім`ю. Просили зменшити компенсацію витрат на правничу допомогу до 2000,00 гривень, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної цивільної справи.

17.06.2026 року від представника позивача – адвоката Бучинського О.С. на адресу суду надійши додаткові пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких зазначено наступне. Представником відповідача не надано жодного доказу, який би свідчив про невідповідність погодженого сторонами розміру гонорару критеріям розумності та співмірності, не наведено розрахунків середньоринкової вартості аналогічних правничих послуг, не доведено надмірності витраченого адвокатом часу чи відсутності необхідності у виконаних процесуальних діях. Посилання представника відповідача на окремі висновки Верховного Суду не є належним доказом неспівмірності заявлених витрат, оскільки правові позиції суду касаційної інстанції не встановлюють фіксованих або граничних ставок оплати професійної правничої допомоги та не визначають, що вартість однієї години роботи адвоката у розмірі 2000 грн є надмірною чи необґрунтованою. Твердження про те, що договір про надання правничої допомоги нібито укладався через матір позивача, а тому зазначений адвокатом час на проведення консультацій не відповідає дійсності, є виключно припущеннями та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Представником відповідача не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин укладення договору через третю особу чи відсутності безпосередньої комунікації між позивачем та адвокатом. Натомість договір про надання правничої допомоги був укладений безпосередньо між позивачем та адвокатом у спосіб, прямо передбачений пунктом 5.3 Договору, відповідно до якого договір вважається підписаним у разі обміну сторонами його копіями (сканованими копіями) з підписами сторін за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів, зокрема електронної пошти чи месенджерів. Посилання представника відповідача на існування раніше поданої аналогічної позовної заяви є безпідставним як доказ відсутності необхідності у наданні правничої допомоги. Сама обставина того, що попередня позовна заява була залишена судом без розгляду, свідчить про необхідність проведення адвокатом додаткового аналізу матеріалів справи, оцінки допущених процесуальних недоліків, вироблення належної правової стратегії захисту прав позивача та надання відповідних консультацій щодо подальшого судового захисту. Представнику відповідача не може бути відомий зміст консультацій, наданих адвокатом клієнту, оскільки такі відомості охоплюються адвокатською таємницею, а тому твердження про відсутність потреби в консультаціях ґрунтуються виключно на особистих припущеннях. Твердження про просте дублювання раніше поданого процесуального документа не відповідає фактичним обставинам справи, навіть поверхневий аналіз змісту обох позовних заяв свідчить про їх істотну відмінність як за обсягом, так і за змістовним наповненням. Стороною відповідача не надано жодних доказів, розрахунків або інших об`єктивних даних, які б свідчили про можливість виконання зазначеного обсягу роботи за тридцять хвилин чи про необґрунтованість заявлених до відшкодування витрат. Відповідачкою не надано суду жодних доказів щодо розміру її доходів, наявності заборгованостей, фінансових зобов`язань, витрат на утримання дітей чи інших обставин, які б об`єктивно свідчили про перебування сім`ї у скрутному матеріальному становищі та неможливість виконання судового рішення в частині відшкодування судових витрат.

Суд, перевіривши доводи представника позивача, викладені у поданій заяві, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що слід ухвалити додаткове рішення з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частку ринкової вартості автомобіля марки Peugeot модель 3008, 2011 року випуску, НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , в сумі 163648,35 грн.

Вищевказаним судовим рішенням не вирішено питання про стягнення судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем у позовній заяві зазначено, що судові витрати, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи 20000,00 грн.

29 травня 2026 року представником позивача – адвокатом Бучинським О.С. в системі «Електронний суд» сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 654,60грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 19367,00 грн., повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 654,60грн.

Заяву щодо відшкодування витрат на правничу допомогу подано у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1. ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до вимог ст. 142 ЦПК України, враховуючи, що відповідачка до початку розгляду справи по суті визнала позовні вимоги, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову за вимоги про поділ спільного майна у розмірі 654,60грн.

З урахуванням повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 50 відсотків від сплаченого ним судового збору за подачу позову про поділ спільного майна, тобто 654 грн. 60 коп.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи 06.03.2026 року між адвокатом Бучинським О.С. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги № б/н.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення надано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 06.03.2026 року.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг та детального опису виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги № б/н від 06.03.2026, загальна вартість робіт становить 19367,00 гривень, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правови питань пов`язаних із розглядом справи (2год. 41хв. х 2000грн.) – 5367,00грн.; підготовка заяви та ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 724/2523/25 (провадження № 2/724/715/25 та провадження № 2-др/724/10/25 (2год. х 2000грн.) – 4000,00грн.; правовий аналіз матеріалів справи, підготовка та складання позовної заяви про поділ спільного майна (4 год. х 2000грн.) – 8000,00грн.; участь у судових засіданнях (1год. х 2000грн.) – 2000грн.

Квитанцією від 28.05.2026 року підтверджено сплату коштів в сумі 19367,00 грн. згідно договору про надання правничої допомоги № б/н від 06.03.2026 року.

У справі № 922/676/21 Верховний Суд зробив висновок про те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Суд не має права на власний розсуд зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 Цивільно-процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи заперечення сторони відповідача, категорію та складність справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бучинський Олег Сергійович про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця рестрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) 50 відсотків судового збору, який позивач сплатив при поданні до суду даного позову, тобто 654,60 (шістсот п`ятдесят чотири) гривні 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) гривень.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у сумі 654,60 (шістсот п`ятдесят чотири) гривні 60 копійок згідно квитанції ІD: 1910-4058-1518-77-97 від 30.03.2026 року.

В іншій частині вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця рестрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК