Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №438/1649/24 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1649/24

Провадження 2/438/27/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря Дівчур В.М., позивача ОСОБА_1 та її представника- адвоката Паращака Н.Б., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 06.09.2024 року звернулася до Бориславського міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії. Просить суд зобов`язати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за власний рахунок забезпечити посилення бетонних конструкцій фундаменту огорожі по всій довжині (L=38 метрів) зі сторони садиби ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , судові витрати покласти на відповідача.

В позові зазначила, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Її сусідом є відповідач ОСОБА_2 , який успадкував після смерті батька буд. АДРЕСА_1 . На межі між її земельною ділянкою та земельною ділянкою відповідача, нею за її особисті кошти влаштована огорожа з металопрофілем довжиною 38 метрів, висотою 1,35 метрів з бетонним фундаментом та бетонними стовпами, яка розмежовує їх будинковолодіння. Протягом кількох років батько відповідача здійснював будівельні роботи на всій земельній ділянці, біля її огорожі у спосіб вертикального планування своєї земельної ділянки, провівши зняття та вивіз шару ґрунту глибиною 1 метр, зокрема біля бетонного фундаменту огорожі, що розмежовує їх земельні ділянки. В результаті незаконних дій відповідача частина належної їй земельної ділянки просіла та продовжує осідати, руйнується фундамент огорожі, сама огорожа, що складається з бетонних секцій, а також руйнується пішохідна доріжка, яка складається з елементів бруківки, що влаштована на її земельній ділянці. Незважаючи на її неодноразові звернення до відповідача з пропозицією добровільно привести ґрунтовий покрів належної йому земельної ділянки у попередній стан, щоб такий відповідав показникам ґрунтового покрову до проведення ним будівельних робіт та відшкодувати їй матеріальну шкоду, такі її звернення та прохання виявилися безрезультатними. З даного приводу вона вже зверталася до суду і постановою Львівського апеляційного суду від 30 березня 2023 року зобов`язано ОСОБА_2 привести ґрунтовий покрив земельної ділянки у попередній стан до порушення прав ОСОБА_1 , шляхом підняття шару землі на висоту 1 метра біля її паркану; стягнуто з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду завдану руйнуванням огорожі та пошкодження бруківки у розмірі, яка складається з вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень об`єктів у розмірі 85 465 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 5000 грн. Ухвалою Львівського апеляційного суду їй відмовлено в ухваленні додаткового рішення про зобов`язання відповідача за власний рахунок забезпечити посилення бетонних конструкцій фундаменту огорожі по всій довжині (L=38 метрів) зі сторони садиби ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , оскільки така позовна вимога не була предметом розгляду у суді першої та апеляційної інстанції. Посилення бетонних конструкцій фундаменту огорожі по всій довжині має бути терміново зроблено за рахунок відповідача, оскільки її паркан з бетонним фундаментом та бетонними стовпами продовжує руйнуватися. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.09.2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.01.2025 року закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача 20.09.2024 року до суду надійшли заперечення щодо позовних вимог в яких останній вказав, що постановою Львівського апеляційного суду від 30 березня 2023 року стягнуто з нього на користь позивачки матеріальну шкоду завдану руйнуванням огорожі та пошкодження бруківки у розмірі, яка складається з вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень об`єктів у розмірі 85 465 гривень. Вказану суму він їй виплатив і саме за неї вона мала здійснити ремонтно-будівельні роботи для усунення пошкоджень паркану. Пред`явлена в даному позові вимога є тотожною позовною вимогою, яка вже була розглянута апеляційним судом, посилення бетонних конструкцій фундаменту огорожі відноситься до ремонтно-будівельних робіт, вартість яких була з нього стягнута. Просить закрити провадження у справі, оскільки позовні вимоги вже були розглянуті.

02.10.2024 року від відповідача надійшли письмові пояснення на позов в якому останній вказав, що вимога позивача про зобов`язання відповідача посилити бетонні конструкції фундаменту огорожі по всій довжині, як спосіб захисту права чинним законодавством не передбачений. До моменту звернення позивачки з позовом він виконав своє зобов`язання щодо відшкодування матеріальних збитків в повному обсязі. Стосовно приведення ґрунту землі у попередній стан, він неодноразово звертався з письмовою пропозицією до позивача щодо порядку способу виконання земельних робіт. Проте позивач не надала письмової відповіді і не повідомила телефон для погодження ним дати та часу проведення земельних робіт щодо відновлення шару ґрунту. Рекомендація експерта у звіті від 14.03.2019 року про посилення огорожі шляхом бетонування є лише рекомендацією власнику ОСОБА_1 для належного утримання та збереження свого майна. За виплачені ним за рішенням суду ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 85 465 гривень, вона повинна була здійснити зазначені ремонтно-будівельні роботи з урахуванням висновку експерта. Жодних належних доказів щодо підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не надано, тому, в задоволенні позову просить відмовити.

Від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на заперечення ОСОБА_2 в якому остання вказала, що відповідач до теперішнього часу не виконав рішення суду в частині приведення ґрунтового покриву земельної ділянки відповідача у попередній стан шляхом підняття шару землі на висоту 1-го метру біля її паркану. В позовній заяві що була предметом розгляду нею не заявлялася вимога щодо зобов`язання ОСОБА_2 за власний рахунок забезпечити посилення бетонних конструкцій фундаменту огорожі по всій довжині (L=38 метрів) зі сторони садиби ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . Через невиконання відповідачем чинного рішення суду продовжує руйнуватися належна їй та встановлена за особисті кошти огорожа з металопрофілю довжиною 38 м., висотою 1,35м. з бетонним фундаментом та бетонними стовпами, яка розмежовує її домоволодіння з домоволодінням відповідача. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

31.10.2024р. від відповідача надійшла відповідь на заперечення позивачки в якому останній вказав аналогічні твердження, які ним були викладені в письмових поясненнях від 02.10.2024 року. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

29.11.2024р. від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення позивача, які за змістом аналогічні з наданими ним запереченнями від 20.09.2024р. та письмовими поясненнями від 02.10.2024 року. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

03.12.2024р. від ОСОБА_1 надійшли пояснення в яких остання вказала, що факт відшкодування відповідачем їй 85 465 грн. не спростовує необхідності здійснення додаткових дій та чималих витрат на посилення зі сторони садибної ділянки відповідача конструкції бетонного замощення паркану по всій його довжині, оскільки такі витрати є додатковими витратами для відновлення міцності та стійкості паркану, а не витрати на відшкодування вже завданих їй збитків, яких би не потрібно було здійснювати у випадку відсутності протиправних дій зі сторони відповідача, пов`язаних з незаконним зняттям шару ґрунту на своїй земельній ділянці. Наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

В судому засіданні ОСОБА_1 та її представник – адвокат Паращак Н.Б. підтримали заяву, наполягали на її задоволенні з підстав викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви з підстав зазначених у запереченнях на позов та письмових поясненнях. В задоволенні позову просив відмовити.

Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Так, постановою Львівського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково.Зобов`язано ОСОБА_2 привести ґрунтовий покрив земельної ділянки у попередній стан до порушення прав ОСОБА_1 , шляхом підняття шару землі на висоту 1 метра біля її паркану;стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану руйнуванням огорожі та пошкодження бруківки у розмірі, яка складається з вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень об`єктів у розмірі 85 465 гривень.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 5000 грн та судові витрати в сумі 16113 грн.

Вищезазначеною постановою Львівського апеляційного суду встановлено наступне:

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Східницької селищної ради від 12 грудня 2007 року на підставі рішення від 20 вересня 2007 року №68 – ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Будинок розташований на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , право власності на яку оформлено та зареєстровано на ОСОБА_1 на підставі Державного Акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №335953, виданого 16 травня 2005 року Східницькою селищною радою, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.05.439.00274. Кадастровий номер земельної ділянки 4610345400:02:010:0992.

Відповідач ОСОБА_3 за життя був сусідом ОСОБА_1 і проживав на АДРЕСА_1 . На межі між їхніми земельними ділянками за кошти ОСОБА_1 встановлено бетонна огорожа, яка розділяє два господарства.

Колегія суддів у постанові звернула увагу, що порушення змісту добросусідства відповідача ОСОБА_2 проявляється у тому, що ОСОБА_1 побудувала спільний паркан за власні кошти і саме ОСОБА_2 мав би по господарськи доглядати спільну огорожу, підтримувати її у належному стані, натомість останній понизивши шар ґрунту біля огорожі довжиною 38 метрів зі своєї сторони зробив це на шкоду не тільки ОСОБА_1 але й собі. Тому обґрунтованими є вимоги позивачки ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 привести ґрунтовий покрив земельної ділянки у попередній стан до порушення її прав, шляхом підняття шару землі на висоту 1 метра біля її паркану.

Таким чином, рішенням суду апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 порушено зміст добросусідства, оскільки пониження ним шару ґрунту біля огорожі довжиною 38 метрів зі своєї сторони призвело до руйнування фундаменту огорожі та паркану ОСОБА_1 та завданню останній значної матеріальної шкоди.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09.11.2023 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з заявою в якій просила ухвалити додаткове рішення, яким зобов`язати ОСОБА_2 терміново посилити конструкції фундаменту огорожі по всій довжині зі сторони садиби ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 межі «А-Г» - 38 метрів за рахунок відповідача. ОСОБА_1 відмовлено в ухваленні додаткового рішення, оскільки вказана вимога не заявлялась у даній справі та не була предметом розгляду в суді першої та апеляційної інстанції.

Допитаний в судому засіданні свідок ОСОБА_4 , суду пояснила, що працює старшим державним виконавцем Бориславського ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції суду, в неї на виконанні перебуває виконавчий лист щодо виконання постанови Львівського апеляційного суду від 30.03.2023 року щодо зобов`язання ОСОБА_2 привести ґрунтовий покрив земельної ділянки у попередній стан шляхом підняття шару землі на висоту 1 метра біля паркану ОСОБА_1 . Рішення до теперішнього часу не виконано в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 не дала підсипати ґрунт. Також вказала, що їй невідомо чи виправить ситуацію підсипання ґрунту, оскільки вона не є експертом.

Позивачкою суду представлений Акт обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 14.05.2025 року, складений комісією в складі землевпорядників А.Яців, ОСОБА_5 та депутата Іваськіва В. в якому встановлено, що бетонна огорожа по лінії розмежування між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 нахилилась в сторону ділянки громадянина ОСОБА_3 . Причиною такого нахилу є зняття шару ґрунту приблизною глибиною в 1 метр на земельній ділянці громадянина ОСОБА_3 біля самого паркану. Це спричинило просідання огорожі та просідання бруківки та в подальшому її руйнування. Відповідно до вимог ст.108 ЗКУ «Про спільне використання межових споруд» земельна комісія зобов`язує громадянина ОСОБА_3 дотримуватися чинного законодавства та прийняти всі необхідні дії щодо відновлення та в подальшому збереження у відповідному стані бетонної огорожі, яка проходить між двома сусідніми землекористувачами.

Таким чином, комісія, яка є органом місцевого самоврядування, в межах свої повноважень здійснила обстеження земельної ділянки позивачки та відповідача і зробила обґрунтований висновок про те, причиною нахилу бетонної огорожі в сторону будинковолодіння ОСОБА_3 є зняття шару ґрунту глибиною 1 м. на ділянці останнього, що призвело до просідання цієї огорожі та просідання бруківки та в подальшому її руйнування.

Згідно із ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування заподіяних збитків зокрема.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача за власний рахунок забезпечити посилення бетонних конструкцій фундаменту огорожі по всій довжині (L=38 метрів) зі сторони садиби ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Одночасно суд відхиляє доводи відповідача, що ці позовні вимоги вже були розглянуті судом апеляційної інстанції, оскільки ухвалою Львівського апеляційного суду від 09.11.2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення по вимогам зазначеним у даному позові, через те, що вони не були предметом розгляду в суді першої та апеляційної інстанції.

Також суд відхиляє твердження відповідача про те, що за стягнуті з нього кошти постановою Львівського апеляційного суду від 30.03.2023р. в сумі 85 465 грн., які він виплатив позивачці, вона повинна була виконати зазначені ремонтно-будівельні роботи, оскільки вимоги щодо забезпечення посилення конструкцій фундаменту огорожі по всій довжині зі сторони садиби відповідача є додатковими витратами для відновлення міцності та стійкості паркану, а не витратами на відшкодування вже завданих позивачу збитків.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з суми сплаченого позивачкою судового збору в сумі 1211 грн.20 коп.

Керуючись ст.ст.2,4,5,12,13,76-81,82,141,223,258,259,264-265,268,354,355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за власний рахунок забезпечити посилення бетонних конструкцій фундаменту огорожі по всій довжині (L=38 метрів) зі сторони садиби ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.06.2026 року.

Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ