Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №636/7771/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/7771/25 Провадження № 1-кп/636/857/26

Дата

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025170020013029 від 01.09.2025 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м.Навої Республіки Узбекистан, громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, розлученого, не судимого, військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому званні «солдат», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України.

Учасники кримінального провадження:

прокурор – ОСОБА_4 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

захисник – адвокат ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 27.07.2024 № 692-ОС, солдата ОСОБА_3 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03.05.2025 № 501-ОС, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду - інспектор прикордонної служби 3 категорії - номер обслуги другої групи мінометів відділення вогневої підтримки першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника.

Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Як вбачається з ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, За своїми військовими званнями начальниками є: полковники, генерал-майори, генерал-лейтенанти, - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерал-полковники, адмірали, генерали армії України - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.

Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його.

Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати.

Відповідно до п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення), право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам органів військового управління, з`єднань, військових частин, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Однак, ОСОБА_3 під час проходження військової служби у складі другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону - 23.05.2025 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.

Так, 23.05.2025 приблизно о 20 год. 00 хв., заступником начальника відділу оперативного планування штабу другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону капітаном ОСОБА_6 в районі АДРЕСА_2 , інспектору прикордонної служби 3 категорії - номеру обслуги другої групи мінометів відділення вогневої підтримки першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону солдату ОСОБА_3 було доведено бойове розпорядження коменданта другої прикордонної комендатури № 26/351-гриф-25-Вн від 23.05.2025, а саме: вибуття на позицію ЗВРєз МР «БОБЕР» для подальшого підпорядкування першому заступнику начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону.

Однак, ОСОБА_3 , будучи невдоволеним цим наказом щодо, вибуття на позицію ЗВРєз МР «БОБЕР» для подальшого підпорядкування першому заступнику начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, діючи дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, суд вважає доведеною та підтвердженою зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України у судовому засіданні досліджені характеризуючі дані на обвинуваченого ОСОБА_3 який: згідно, довідок лікарів нарколога та психіатра на обліку не знаходиться, раніше не судимий, не одружений, позитивно характеризується за місцем служби.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст.402 КК України, як непокора- відкрита відмова виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно ст. 67 КК України - відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує: тяжкість даного злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, враховуючи особу обвинуваченого, який: згідно довідок лікарів нарколога та психіатра на обліку не знаходиться, раніше не судимий, розлучений, приймав участь у бойових діях, пом`якшуючу та відсутність обтяжуючих покарання обставини, у зв`язку з чим приходить до висновку про не можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371,373-374, 615 КПК України, суд,–

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання відраховувати з 01.08.2025 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою із встановленням застави після набрання вироком законної сили- залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1