Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №642/3839/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/3839/26

Провадження № 2/642/1832/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 червня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб, зареєстрований 19 липня 2017 року Холодногірським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №318.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.07.2017 року позивач та відповідач уклади шлюб. У шлюбі у сторін народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя позивача з відповідачем не склалось через різні погляди на шлюб та сім`ю. З 08.02.2026 року сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, сімейні відносини між ними припинені. Позивач вважає, що збереження сім`ї неможливо та суперечить їх інтересам, на розірванні шлюбу наполягає.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог не заперечує.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутністю сторін, повідомлених про розгляд справи належним чином, за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19 липня 2017 року позивач, ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 ), уклала шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований Холодногірським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №318, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 липня 2017 року.

У шлюбі у подружжя народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.03.2020.

Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки (абсолютна імперативна норма). У разі відсутності вільної згоди на продовження шлюбу настають наслідки у вигляді реалізації права на його розірвання у порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України), тобто кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини життя подружжя, які свідчать про те, що між сторонами шлюбні стосунки фактично припинилися і перебування їх у шлюбі носить формальний характер. Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки причини розпаду сім`ї, на які посилається позивач, є поважними, примирення між подружжям, за таких обставин, неможливе і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У відповідності до ст. 113 СК України суд залишає прізвище позивача « ОСОБА_4 ».

Питання розподілу судових витрат не порушувалось, що не суперечить вимогам ст.141 ЦПК України.

Оскільки позивач не просила стягувати судові витрати з відповідача у разі задоволення позову, враховуючи принцип диспозитивності, встановлений статтею 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268, 280, 351, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 липня 2017 року Холодногірським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №318.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивача « ОСОБА_4 ».

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 22.06.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов