Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №621/662/26 — Зміївський районний суд Харківської області

621/662/26

2/621/1214/26

РІШЕННЯ

іменем України

22 червня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапко Ігор Миколайович,

розглянувши за відсутності учасників справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому провадженні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання (догляду), третя особа приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапко Ігор Миколайович,

у с т а н о в и в :

02.03.2026 ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_3 з вимогами: - розірвати договір довічного утримання (догляду) від 30 липня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за № 553 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапком І. М.; - заборонити відчужувати квартиру, яка є предметом спору, квартиру АДРЕСА_1 ; - судові витрати стягнути з відповідача.

На обґрунтування позову зазначила, що 30.07.2025 між нею та ОСОБА_3 укладений Договір довічного утримання, який посвідчено приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапком І. М., зареєстровано в реєстрі за № 533.

Відповідно до умов договору довічного утримання ОСОБА_1 (відчужувач) передає у власність ОСОБА_3 (набувачу) належну їй трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 зобов`язалася забезпечувати ОСОБА_1 утриманням та доглядом довічно.

Утримання (догляд) визначений наступним чином: - забезпечення відчужувана, ОСОБА_1 , житлом, шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваній квартирі, з використанням централізованих постачань холодної й гарячої води, газу, електроенергії, подачі опалення, водовідведення, телефонізації; - забезпечення продуктами, необхідними для щоденного триразового харчування; -забезпечення придатним для носіння одягом та взуттям; - надання необхідних побутових послуг (прання постільної білизни, ремонт побутової техніки, тощо); - забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів; - у міру необхідності (за призначенням лікарів) забезпечувати медичний огляд лікарями й стаціонарне лікування ОСОБА_1 ; - раз на місяць прибирати у відчужуваній квартирі. На виконання зобов`язань, зазначених у цьому пункті договору, набувачем будуть витрачатися кошти у сумі одного прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць, у розмірі, встановленому законодавством України для осіб, що втратили працездатність.

ОСОБА_1 є людиною похилого віку і має захворювання: рак лівої молочної желези, діабет сильні болі в суглобах, тому має можливість пересуватись тільки з ходунками. На перев`язку груді витрачає до півтори години кожного дня, на що потребується куча ліків та грошових коштів.

Зазначила, що коли в її квартирі прорвала водопровідна труба і вода почала затоплювати квартиру, вона була налякана. На ліквідацію цієї аварії прийшов, як пізніше з`ясувалося, ОСОБА_4 , який працював в ЖКО Комунальник. Після усунення прориву труби, ОСОБА_5 побачивши її розгублений і переляканий стан запропонував свої послуги по догляду і через декілька днів запропонував укласти з ним договір на довічне утримання. Повідомив, що проживає поруч в сусідньому під`їзді, пообіцяв, що буде надавати усі необхідні для проживання послуги та доглядати за нею до смерті. В такому стані вона погодилась.

Вже під час підписання нотаріального договору виявила, що договір уклала з їхньою дочкою ОСОБА_3 , яку ніколи не бачила і не знала. В подальшому, виявилось, що ні він, ні його дружина не можуть укласти договір, оскільки є не погашена судимість, тому вони запропонували свою дочку. Через розгублений стан і погодилася.

Відповідач взагалі проживає в с. Лиман.

Після укладення договору на довічне утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 потрапивши в квартиру, почали ставити її на місце і вказувати на те, що вона не має права на все, що знаходиться в квартирі.

Вказала на випадки, коли через протиправні дії відповідача вона мала поганий стан здоров`я, і взагалі у неї з набувачем виникли неприязні стосунки.

Наполягала на розірвання договору довічного утримання з ОСОБА_3 .

Вказала, що відповідачем не виконуються умови договору щодо забезпечення продуктами, необхідними для щоденного триразового харчування

З листопада 2025 року відповідач взагалі припинила виконання зобов`язань по договору, внаслідок чого вона позбавлена будь-якої допомоги та догляду, перебуває у скрутному матеріальному становищі, в силу свого віку та стану здоров`я не має можливості вийти з квартири, придбати продукти харчування та готувати їжу, і вимушена звертатись до сторонніх людей, сусідів за допомогою.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 02.03.2026 для розгляду справи визначено суддю Філіп`єву В. В.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 19.03.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 20.04.2026, а також витребувано у приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапка І. М. копію матеріалів нотаріальної справи щодо договору довічного утримання (догляду) від 30 липня 2025 року.

17.04.2026 відповідач ОСОБА_3 подала клопотання про відкладення засідання.

20.04.2026 позивач ОСОБА_1 подала заяву про виклик свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

20.04.2026 представник позивача ОСОБА_2 подав листа про ознайомлення з матеріалами справи.

20.04.2026 позивач ОСОБА_1 подала листа про долучення доказів.

20.04.2026 судом отримано від приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапка І. М. копію матеріалів нотаріальної справи по укладеному Договору довічного утримання (догляду) від 30 липня 2025 року.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 21.04.2026 задоволено самовідвід судді Філіп`євої В. В.

Після повторного автоматизованого розподілу справи, пов`язаного із самовідводом судді Зміївського районного суду Харківської області Філіп`євої В. В., 21.04.2026 для розгляду справи визначено суддю Овдієнка В. В.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 22.04.2026 прийнято справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання (догляду), третя особа приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапко Ігор Миколайович, у провадження Зміївського районного суду Харківської області (головуючий суддя Овдієнко В. В.), продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання в залі суду на 29.05.2026 о 10:15 годині з повідомленням учасників справи.

27.05.2026 представник позивача ОСОБА_2 подав листа про ознайомлення з матеріалами справи.

20.05.2026 позивач ОСОБА_1 подала заяву про виклик свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

28.05.2026 позивач ОСОБА_1 подала письмові пояснення по справі, якими наполягала на задоволенні позову.

29.05.2026 за заявою відповідача ОСОБА_3 відкладено підготовче засідання на 22.06.2026.

17.06.2026 відповідач ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала.

22.06.2026 позивач ОСОБА_1 подала листа про долучення доказів по справі.

22.06.2026 належним чином повідомленні учасники процесу на підготовче засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 у листі від 20.06.2026 наполягала на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в межах вимоги про розірвання договору довічного утримання.

Третя особа приватний нотаріус Чугуївського нотаріального округу Харківської області Сапко І. М. причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Статтею 206 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Особливості визначення шкоди, завданої внаслідок продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, на підставі протиправних (незаконних) рішень (індивідуальних актів) Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, встановлюються Законом України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків".

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.

У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України "Про аграрні ноти".

У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов`язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Даними копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 з 25.06.1979 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 6, 40).

Даними довідки ГУ ДМС України в Харківській області № 6301.4.3-6198/63.1-26 від 17.03.2026, копії паспорта громадянина України НОМЕР_2 , підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 з 26.07.2011 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 13, 14, 42, 43, 102, 103).

На підставі договору довічного утримання, посвідченого 30.07.2025 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапком І. М., зареєстрованого реєстрі № 553, ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_3 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , взаміну чого ОСОБА_3 зобов`язалася забезпечувати утримання та догляд ОСОБА_1 довічно.

Утримання ОСОБА_3 мало надаватись у вигляді: - забезпечення відчужувана, ОСОБА_1 , житлом, шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваній квартирі, з використанням централізованих постачань холодної й гарячої води, газу, електроенергії, подачі опалення, водовідведення, телефонізації; - забезпечення продуктами, необхідними для щоденного триразового харчування; - забезпечення придатним для носіння одягом та взуттям; - надання необхідних побутових послуг (прання постільної білизни, ремонт побутової техніки, тощо); - забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів; - у міру необхідності (за призначенням лікарів) забезпечувати медичний огляд лікарями й стаціонарне лікування ОСОБА_1 ; - раз на місяць прибирати у відчужуваній квартирі. На виконання зобов`язань, зазначених у цьому пункті договору, набувачем будуть витрачатися кошти у сумі одного прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць, у розмірі, встановленому законодавством України для осіб, що втратили працездатність.

Пунктом 7 Договору передбачено, що відчуження квартири, що є предметом цього договору, за життя відчужувача не допускається. На це майно накладається заборона відчуження.

Вказаний договір може бути розірваний за згодою сторін, а в разі невиконання його умов і відмови від добровільного розірвання однією із сторін - в судовому порядку.

Того ж дня, приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапком І. М., встановлено заборону, зареєстровану у реєстрі № 554, на відчуження квартири АДРЕСА_1 (а. с. 4, 5, 38, 39).

Також, позивачем долучені квитанції про оплату житлово-комунальних послуг, а також на придбання ліків, виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 109661681, якими підтверджується, що позивач ОСОБА_1 має ряд захворювань, несла витрати на придбання ліків, (а. с. 28-34, 80-95, 105).

Даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 437553351 від 30.07.2025, № 437553002 від 30.07.2025, підтверджується належність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 (а. с. 55, 56).

Відповідно до частин 1-3 статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 744 Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Статтею 749 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

Якщо обов`язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Набувач зобов`язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).

Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Відповідно до статей 755, 756 Цивільного кодексу України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.

Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

У разі розірвання договору у зв`язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов`язки за договором.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 74 Закону України "Про нотаріат" нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв`язку із: припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження.

В підготовчому провадженні на підставі заяв по суті позивача та заяви про визнання позову відповідача встановлено, що відповідач дійсно не виконує умови договору довічного утримання від 30.07.2025, а саме обов`язків, передбачених пунктом 5, що є підставою для розірвання договору довічного утримання.

Відповідач ОСОБА_3 до початку підготовчого засідання визнала позов, це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для ухвалення у підготовчому засіданні рішення про задоволення позову, в межах позовних вимог, підтриманих представником позивача.

Відповідно до положень статей 141, 142 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, належить повернути позивачу 50 відсотків судового збору з державного бюджету та стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 665 грн 60 коп. (а. с. 8).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 198, 200, 206, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання (догляду), посвідчений 30 липня 2025 року приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапком Ігорем Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 553, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Зобов`язати Головне управління Державної Казначейської служби України в Харківській області (вул. Євгенія Єніна, 18, м. Харків, 61166) повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп., сплаченого при поданні позову за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки 2 від 02.03.2026 в АТ "Ощадбанк".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Третя особа - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сапко Ігор Миколайович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Повне рішення складене 22.06.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко