Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №952/368/26 — Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 952/368/26

провадження № 1-кп/952/86/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Зачепилівка Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026221090000311 від 16.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

в скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

УСТАНОВИВ:

Постановою Харківського апеляційного суду від 28.05.2025 у справі № 626/4343/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Харківського апеляційного суду від 28.05.2025, яка набрала законної сили 28.05.2025, та будучи ознайомленим з нею належним чином, ігноруючи виконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України в частині обов`язковості судових рішень, ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо умисного невиконання вказаної постанови суду за наступних обставин.

Так, 27.02.2026 о 16:20 год. ОСОБА_4 , керуючи мотоциклом «Альфа», б/н, рухався по вул. Соборній в с-ще Зачепилівка Берестинського району Харківської області, де був зупинений працівниками РПП СПД №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області, які винесли на останнього постанову серії ЕНА № 66736132 від 27.02.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та підтвердив, що кримінальне правопорушення було скоєно ним при обставинах, про які він дав добровільно та правдиво свідчення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні і які правильно вказані в обвинувальному акті.

Показання ОСОБА_4 є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними та такими, що знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 349 КПК України та приймаючи до уваги повне визнання ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, його вина є доведеною, суд, з урахуванням думки учасників процесу, вважає, що у подальшому дослідженні доказів по справі, отриманих під час досудового слідства, не має потреби, обмежившись дослідженням матеріалів справи, якими характеризується ОСОБА_4 . Судом роз`яснено учасникам процесу, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення доказана повністю і його дії кваліфікує за ч.1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні міри покарання суд враховує характер та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкість, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , раніше не судимого, який за місцем проживання характеризується добре, непрацюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.382 КК України, а саме: у виді штрафу, вважаючи можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, доцільності у його застосуванні суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 50, 66, 67, 395 КК України, ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно засудженого не обирати.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення до Харківського апеляційного суду, засудженим ОСОБА_4 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1