Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №936/95/25 — Воловецький районний суд Закарпатської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №936/95/25

Провадження № 1-кп/936/31/2026

22.06.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 , законного представника потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024071090000161 від 29.08.2024 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Воловець, Воловецького району, Закарпатської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, яка має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 28 серпня 2024 року приблизно о 13:00 годині, керуючи легковим автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» моделі «200D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги, яка веде з житлового будинку №10 на головну дорогу вулиці Руслана Бендзяка у селищі Воловець, Мукачівського району, Закарпатської області, автодороги Т0718 сполученням «Нижні Ворота - Воловець -Міжгір?я», на 8 кілометрі + 700 метрів, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, грубо порушуючи п.10.2 (Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з?їжджаючи з дороги — велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає); п.10.1 (Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Правил дорожнього руху України, не переконавшись у безпечності такого маневру, допустила зіткнення з легковим автомобілем марки «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканки АДРЕСА_2 , яка в цей час рухалася по вказаній головній дорозі на підйом, внаслідок чого легковий автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 у некерованому стані відкинуло на зустрічну смугу руху, де в той час краєм проїзної частини дороги на зустріч пішки рухалися троє пішоходів: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_4 , в результаті чого даний транспортний засіб здійснив наїзд на вказаних пішоходів. Згідно з судово-медичними висновками, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди неповнолітня ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , згідно з висновком експерта №50/В від 24.09.2024 року, отримала тілесні ушкодження у виді забійної рани голови та правої гомілки, синців лівого плеча з переходом на лівий ліктьовий суглоб, правого передпліччя, правої гомілки, 1-го пальця лівої стопи, саден правого передпліччя та обох нижніх кінцівок.

Відповідно до даних медичної карти стаціонарного хворого №3600/192 КНП «Воловецька центральна лікарня», заповненої на її ім?я, в неї було встановлено діагноз: забійна рана голови, ЗЧМТ, струс головного мозку.

По представлених даних магнітно-резонансної томографії №15178 від 11.09.2024 року, заповненої на її ім?я, в неї було виставлено діагноз: лінійний перелом правої в/гомілкової кістки, посттравматичні зміни передньої хрестоподібної зв?язки, заднього сегменту медіального меніску, помірний гемартроз, хондромаляція 1 ступеня.

По представлених даних консультації медичного спеціаліста КНП «Воловецька центральна лікарня», заповненої на її ім?я, в неї було виставлено діагноз: лінійний перелом правої в/гомілкової кістки в/суглобовий, помірний гемартроз. Вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути виступаючі частини автомобіля з послідуючим відкиданням, падінням і ударянням, тертям об тверде підлегле покриття, за своїм характером могли виникнути при обставинах ДТП, яка мала місце 28.08.2024 року.

Тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому правої в/гомілкової кістки, посттравматичних змін передньої хрестоподібної зв?язки, заднього сегменту медіального меніску, помірного гемартрозу, хондромаляції 1 ступеня згідно з наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.2.2 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою розлад здоров?я більше 21 дня.

Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, забійних ран згідно х наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.3.1 «а» кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров?я більше 6 діб та не більше 21 дня.

Тілесні ушкодження у вигляді ран, згідно з наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.3.1 «а» кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров?я більше 6 діб та не більше 21 дня. Інші вказані тілесні ушкодження (синці та садна) згідно з наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.3.5 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров?я, чи незначної стійкої втрати працездатності.

Згідно з висновком експерта від 17.12.2024 №CE-19/107-24/13001-IT з технічної точки зору, при заданих вихідних даних, в діях водія марки «MERCEDES-BENZ» моделі «200D » реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв?язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину не визнала та пояснила, що 28.08.2024 року близько 12:55 години вийшла з дворогосподарства по місцю проживання разом зі своїми дітьми та направилися до автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «200D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований біля воріт будинку на вулиці. Розмістивши дітей в автомобілі позаду, сіла за кермо. Запустивши двигун, переконавшись у працездатності автомобіля, ввімкнула першу передачу та повільно почала рух до головної дороги. Проїхавши кілька метрів, подивилася у ліву та праву сторону на наявність перешкод для виїзду. Переконавшись, що їх немає, продовжила рух на малій швидкості. Водночас, побачила, що назустріч, по краю проїзної частини зверху рухаються троє дівчат, серед яких її сусідка ОСОБА_9 . Вони обмінялись привітаннями помахом руки. В якийсь момент, коли передня частина керованого нею автомобіля дотикалася до дорожнього покриття головної дороги, виступаючи на кілька сантиметрів, обвинувачена побачила з лівої сторони по ходу її руху автомобіль марки «Шкода Октавіа» н.з. НОМЕР_2 , який їхав на шаленій швидкості та почав перелаштування на зустрічну смугу руху, тим самим намагаючись оминути автомобіль «MERCEDES-BENZ» моделі «200D» реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей час обвинувачена застосувала екстрене гальмування та зупинилась на місці. Водій автомобіля марки «Шкода Октавіа» н.з. НОМЕР_2 не впоравшись з керуванням, допустила контактування правою передньою частиною з переднім бампером автомобіля обвинуваченої, після чого скерувала автомобіль у ліву сторону, де допустила зіткнення з металевим відбійником та вчинила наїзд на трьох дівчат, які спускалися обабіч дороги. Обвинувачена ствердила, що не її дії стали причиною ДТП, а дії водія транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_12 .

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 вважає вину обвинуваченої не доведеною, а докази, на які посилається сторона обвинувачення, є очевидно недопустимими. Просив суд закрити кримінальне провадження у зв`язку із недоведеністю вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі. Під час судового розгляду справи в судовому засіданні, яке відбулось 22.04.2025, надала наступні покази: 28.08.2024 вона з подругами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 рухались до центру селища Воловець від будинку Мотринець Вероніки, який розташований по вул.Руслана Бендзяка 19 в селищі Воловець. Першою вниз по узбіччю автодороги, так як тротуар відсутній, йшла вона, за нею ОСОБА_15 , а за нею ОСОБА_16 . Відійшовши від вказаного будинку по автодорозі до початку перших металевих відбійників, потерпіла побачила, що на другорядній дорозі, готуючись виїхати на головну дорогу стоїть автомобіль марки "Мерседес" чорного кольору. Вероніка привіталася рукою з водійкою ОСОБА_17 , яка керувала вказаним автомобілем, яка відповіла їй у відповідь. В цей час на дорозі знизу наверх над`їхав автомобіль марки "Шкода" сірого кольору, який сконтактував з автомобілем "Мерседес", який так і не виїхав на головну дорогу, після чого автомобіль відкинуло на пішоходів і потерпіла відчула удар, в результаті якого її з дівчатами повідкидало за межі металевого відбійника в траву. Потерпіла вдарилася головою в дерево, перебувала в шоковому стані, однак свідомість не втратила. На місце події приїхали швидка медична допомога та поліція, потерпілих забрали до приймального відділення лікарні. В результаті ДТП вона зазнала тілесних ушкоджень. Крім того, під час зіткнення був пошкоджений її планшет і обвинувачена ОСОБА_4 відшкодувала його вартість, придбавши новий. Претензій до обвинуваченої не має.

Її законний представник ОСОБА_6 підтвердила відсутність у потерпілої претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої, просила суд не призначати суворе покарання.

Представник потерпілої ОСОБА_7 вважала вину обвинуваченої доведеною повністю та просила суд призначити їй покарання у межах санкції інкримінованої статті.

Суд критично оцінює покази сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченої, оскільки її вина підтверджена поза розумним сумнівом в ході судового розгляду частково показами самої обвинуваченої щодо виїзду керованого нею автомобіля впритул до покриття головної дороги безпосередньо перед моментом ДТП, а також наступними доказами:

- протоколом огляду місця події від 28.08.2024, розпочатого о 13:15 годині, з фототаблицею до нього та схемою ДТП, дослідженого в судовому засіданні, яким зафіксовано вигляд автодороги Т-07-18 "Н.Ворота-Воловець-Міжгір`я" по вул.Руслана Бендзяка в селищі Воловець, Мукачівського району, Закарпатської області; розташування та вигляд автомобілів «MERCEDES-BENZ» моделі «200D» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 після їх зіткнення, фото пошкоджень обох транспортних засобів (а.с.5-27);

- висновком експерта №50/В від 24.09.2024 року, згідно з яким у неповнолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на момент судово-медичного обстеження було виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови та правої гомілки, синців лівого плеча з переходом на лівий ліктьовий суглоб, правого передпліччя, правої гомілки, 1-го пальця лівої стопи, саден правого передпліччя та обох нижніх кінцівок. Відповідно до даних медичної карти стаціонарного хворого №3600/192 КНП «Воловецька центральна лікарня», заповненої на її ім?я, в неї було встановлено діагноз: забійна рана голови, ЗЧМТ, струс головного мозку. По представлених даних магнітно-резонансної томографії №15178 від 11.09.2024 року, заповненої на її ім?я, в неї було виставлено діагноз: лінійний перелом правої в/гомілкової кістки, посттравматичні зміни передньої хрестоподібної зв?язки, заднього сегменту медіального меніску, помірний гемартроз, хондромаляція 1 ступеня.

По представлених даних консультації медичного спеціаліста КНП «Воловецька центральна лікарня», заповненої на її ім?я, в неї було виставлено діагноз: лінійний перелом правої в/гомілкової кістки в/суглобовий, помірний гемартроз.

Вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути виступаючі частини автомобіля з послідуючим відкиданням падінням і ударянням, тертям об тверде підлегле покриття, за своїм характером могли виникнути при обставинах ДТП, яка мала місце 28.08.2024 року.

Тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому правої в/гомілкової кістки, посттравматичних змін передньої хрестоподібної зв?язки, заднього сегменту медіального меніску, помірного гемартрозу, хондромаляції 1 ступеня згідно з наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.2.2 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою розлад здоров?я більше 21 дня.

Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, забійних ран згідно наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.3.1 «а» кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров?я більше 6 діб та не більше 21 дня.

Тілесні ушкодження у вигляді ран, згідно наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.3.1 «а» кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров?я більше 6 діб та не більше 21 дня. Інші вказані тілесні ушкодження (синці та садна) згідно наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.3.5 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, як такі, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров?я, чи незначної стійкої втрати працездатності (а.с.68-72);

-висновком експерта №СЕ-19/107-24/10104-ІТ від 24.10.2024 року, відповідно до якого на момент експертного огляду та відповідно і на момент ДТП, робоча гальмова система та система рульового керування автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «200D» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані (а.с.83-91)

-висновком експерта №СЕ-19/107-24/10161-ІТ від 31.10.2024 року, відповідно до якого на момент експертного огляду та відповідно і на момент ДТП, робоча гальмова система та система рульового керування автомобіля марки марки «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилась у працездатному стані (а.с.113-124);

-висновком експерта №СЕ-19/107-24/10103-ІТ від 24.10.2024 року, відповідно до якого зіткнення автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «200D» д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_4 мало місце на автодорозі Т-0718 «Нижні Ворота-Воловець-Міжгір?я» на 10км+400м, у селищі Воловець, по вул. Руслана Бендзяка, неподалік буд. №10, у місці, що передує області розкидання «губки з бампера та уламків від автомобілів» (під умовним позначенням на схемі №4).

Механічні пошкодження автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «200D» д.н.з. НОМЕР_5 , що характерні для контактування із автомобілем марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_6 , яке відбулось у ході ДТП, що мало місце 28.08.2024 року, знаходяться в передній, більше правій, частині кузова. Детальний опис пошкоджень наведений у дослідницькій частині. Механічні пошкодження автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_6 , що характерні для контактування із автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «200D» д.н.з. НОМЕР_3 , яке відбулось у ході ДТП, що мало місце 28.08.2024 року, знаходяться по передній правій боковині. Детальний опис пошкоджень наведений у дослідницькій частині. Кут між поздовжніми осями автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «200D» д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.3. НОМЕР_6 у момент їх первинного контактування, міг бути у межах 105+5° (ілюстрація 3).

Сліди, залишені на автомобілі марки «Mercedes-Benz» моделі «200D» д.Н.3. НОМЕР_1 (у передній частині кузова) та на автомобілі марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з НОМЕР_7 (по правій передній боковині кузова) утворені в результаті їх зіткнення один з одним. Можуть бути кваліфіковані як видимі, динамічні, поверхневі та об?ємні, зі слідами відшарування та нашарування (а.с.113-124);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.11.2024 з фототаблицею та відеозаписом , яким підтверджено механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, дії учасників дорожнього руху та обстановка під час події: видимість, траєкторія, можливість уникнення зіткнення (а.с.202-211);

-висновком інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/107-24/13001-ІТ від 17.12.2024, відповідно до якої у даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля марки "MERCEDES-BENZ" р/н НОМЕР_8 ОСОБА_4 повинна була діяти у відповідності до вимог пунктів 10.2 та 10.1 Правил дорожнього руху України, а водій автомобіля "SKODA-Octavia" р/н НОМЕР_9 ОСОБА_8 , повинна була діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній ситуації, технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів полягала у дотриманні водієм автомобіля марки MERCEDES-BENZ р/н НОМЕР_10 ОСОБА_4 вимог пунктів 10.1 та 10.2 ПДР.

При заданих вихідних даних водій автомобіля марки SKODA-Octavia р/н НОМЕР_11 ОСОБА_8 не мала технічної можливості зупинити керований нею транспортний засіб до місця зіткнення з автомобілем MERCEDES-BENZ p/н НОМЕР_12 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, в даних дорожніх умовах, і тим самим уникнути зіткнення в момент виникнення небезпеки для руху.

В подальшому, після зіткнення, водій ОСОБА_8 перебувала у аварійній ситуації. Оцінка дій водія транспортного засобу в аварійній обстановці потребує визначення можливості у водія зберегти контроль за рухом транспортного засобу в умовах позаштатної ситуації, тобто потребує аналізу психофізіологічних якостей водія, набутих ним навиків по керуванню транспортним засобом, професійної майстерності, можливості здійснення необхідних дій в екстрених ситуаціях тощо, що виходить за межі компетенції експерта-автотехніка, оскільки потребує повного аналізу всіх матеріалів кримінальної справи, в тому числі дій всіх учасників ДТП, і може бути виконана органами слідства (судом) самостійно.

У даній дорожній ситуації, технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів, а саме автомобіля марки SKODA-Octavia p/н НОМЕР_11 та автомобіль марки MERCEDES-BENZ. р/н НОМЕР_12 полягала у дотриманні водієм автомобіля марки MERCEDES-BENZ р/н НОМЕР_10 ОСОБА_4 вимог пунктів 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України.

Водій автомобіля марки SKODA-Octavia р/н НОМЕР_11 ОСОБА_8 своїми односторонніми діями не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем марки MERCEDES-BENZ р/н НОМЕР_10 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, в даних дорожніх умовах, в момент виникнення небезпеки для руху, в подальшому, після зіткнення водій ОСОБА_8 перебувала у аварійній обстановці.

Таким чином, в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля марки MERCEDES-BENZ р/н НОМЕР_3 ОСОБА_4 , вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України, які технічної точки зору, знаходяться у причинному зв?язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.224-233);

- речовими доказами, оглянутими та дослідженими під час судового розгляду, а саме: легковим автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» моделі «200D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіля «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Експерт ОСОБА_18 , допитаний під час судового розгляду справи, підтвердив висновки, зроблені ним у висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 17.12.2024 №СЕ-19/107-24/13001-ІТ.

Експерт ОСОБА_19 під час судового розгляду справи також підтвердив висновки, зроблені ним у висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 31.10.2024 №СЕ-19/107-24/10161-ІТ. Під час допиту експертів не було встановлено розбіжностей, неточностей чи неповноти у їх висновках.

Крім цього, в ході судового розгляду справи допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_8 пояснила, що 28.08.2024 року близько 12:45 години рухалася на автомобілі марки «Шкода Октавія» н.з. НОМЕР_2 від головного кільця селища Воловець на підйом на перевал по вул. Руслана Бендзяка в сторону с. Верхні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області. Рухалася вона приблизно зі швидкістю 30-40 км/год., поверталася на роботу, не спішила. Рухаючись на автомобілі на підйом, приблизно на відстані 20-25 метрів на другорядній дорозі біля будинку, де наразі мешкає ОСОБА_4 , з правої сторони по ходу її руху стояв легковий автомобіль марки "Мерседес" н.з. НОМЕР_1 . Продовжуючи рух з впевненістю того, що вона на головній дорозі і в неї є перевага руху, вона почала проїжджати вказаний автомобіль, і в момент коли вже передньою частиною свого автомобіля зрівнялася з автомобілем марки "Мерседес", останній раптово почав рух вперед, в результаті чого свідок відчула сильний удар у бокову праву сторону керованого нею автомобіля. В результаті удару автомобіль марки «Шкода Октавія» н.з. НОМЕР_2 по інерції відкинуло на зустрічну смугу руху, де у подальшому вдарило об металевий відбійник, після чого відбувся наїзд на трьох пішоходів, які рухалися трохи вище на зустріч по краю проїзної частини. Вказана подія відбулася дуже швидко, відреагувати на застосування екстреного гальмування можливості не було. Зупинивши автомобіль на проїзній частині, тобто на зустрічній смузі руху, свідок вибігла до потерпілих дівчат, які знаходилися за межами автодороги, тобто за металевим відбійником у траві та почала надавати їм допомогу. Після чого на місце події приїхала поліція та швидка медична допомога, яка госпіталізувала дівчат до лікарні.

Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 безпосередніми очевидцями ДТП не були. Рухаючись по автодорозі в напрямку від центру селища Воловець на підйом, побачили машини з уламками на дорозі і зрозуміли, що відбулось ДТП. Тому зупинилися для надання допомоги можливим потерпілим. При цьому, автомобіль марки "Мерседес" знаходився перед виїздом на головну дорогу з другорядної, відстані точної назвати не можуть, а автомобіль марки "Шкода" на зустрічній смузі руху зліва. Свідки викликали швидку та допомагали евакуйовувати потерпілих до лікарні.

Неповнолітній свідок ОСОБА_10 дала наступні покази: 28.08.2024 вона з подругами ОСОБА_13 та ОСОБА_22 рухались до центру селища Воловець від будинку Мотринець Вероніки, який розташований по вул.Руслана Бендзяка 19 в селищі Воловець. Першою вниз по узбіччю автодороги, так як тротуар відсутній, йшла ОСОБА_23 , за нею ОСОБА_15 , а за нею ОСОБА_16 . Зіткнення транспортних засобів вона не бачила, оскільки розмовляла по телефону. В якийсь момент побачила перед собою капот автомобіля і відчула удар.

Надаючи оцінку клопотанню захисника обвинуваченої ОСОБА_5 у порядку ст. 89 КПК України про визнання доказів очевидно недопустимими, а саме: протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.08.2024 року; висновку експерта від 24.10.2024 року №СУ-19/10103-IT; висновку інженерно-транспортної експертизи від 31.10.2024 року № CE-19/107-24/10161-ІТ; протоколу проведення слідчого експерименту від 14.11.2024 року, суд констатує наступне.

Захисник мотивує клопотання тим, що на всіх цих доказах міститься інформація, що транспортний засіб - легковий автомобіль марки «Шкода Октавія» р.н. НОМЕР_13 має механічні пошкодження, що не відповідає дійсності, оскільки в ході огляду речових доказів в судовому засіданні судом було встановлено, що даний автомобіль не містить будь-яких механічних пошкоджень.

Крім того, у вказаних письмових документах є протиріччя: так, на автомобілі «Шкода Октавія» р.н.з. НОМЕР_14 згідно з фототаблицею до протоколу огляду з правої сторони має механічні пошкодження, вірогідно від контакту з автомобілем «Мерседес», не менше половини кузову автомобіля. Але під час проведення автотехнічної (інженерно-транспортної) експертизи експерт не прийняв це до уваги і прийняв лише версію водія автомобіля «Шкода» про точковий штовх від автомобіля «Мерседес» в праве крило автомобіля «Шкода» з проникненням на певну відстань.

Підтвердити або спростувати ці обставини в теперішній час неможливо із-за спотворення речового доказу автомобіля «Шкода».

Таким чином, сторона обвинувачення надала суду недопустимі письмові докази, які протирічать речовим.

На підставі викладеного, керуючись статтею 89 КПК України, сторона захисту просить визнати докази недопустимими.

Стаття 86 КПК України визначає, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.Згідно з ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.

Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Суд констатує, що під час судового розгляду справи не встановлено очевидної недопустимості доказів, зазначених у ст.87 КПК України.

Визнання таких недопустимими з причин, зазначених захисником у клопотанні не є обгрунтованим, оскільки не дивлячись на відсутність механічних пошкоджень на автомобілі "Шкода Октавія" під час його безпосереднього огляду в судовому засідання, як речового доказу, наявність таких механічних пошкоджень зафіксована не в одному, а в кількох джерелах доказів, зібраних під час проведення слідчих дій, а також в описових та дослідницьких частинах експертних досліджень з відповідними фототаблицями.

Суд зауважує, що жодного судового рішення про заборону проведення відновлювального ремонту транспортних засобів після повернення таких власникам (користувачам) в межах даного кримінального провадження не приймалось, арешт на майно із забороною відчуження, розпорядження та/або користування таким- не накладався.

З огляду на наведене, клопотання захисника про визнання доказів очевидно недопустимими задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Пунктом 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

За змістом кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року, справа № 754/17019/17 провадження № 51-2568км19.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Недопустимості доказів згідно вимог ст. ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та досліджені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені у судовому засіданні докази узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли свідчити про недостовірність досліджених доказів, судом встановлено не було.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, згідно з якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання для досягнення його цілей, визначених у ст. 50 КК України.

Правова позиція щодо дотримання справедливості висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_4 вчинила нетяжкий злочин, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.286 КК України.

Кримінальне правопорушення, що стало предметом розгляду суду, є суспільно небезпечною дією проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Типова характеристика ступеня тяжкості вчиненого злочину знаходить свій прояв через санкцію, встановлену законом за злочин цього виду. Конкретна оцінка ступеня тяжкості злочину визначається судом із врахуванням усієї сукупності фактичних обставин справи.

З досліджених даних про особу обвинуваченої встановлено, що вона раніше не судима, позитивно характеризується по місцю проживання, заміжня, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не є особою з інвалідністю, працює, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога у КНП "Воловецька ЦЛ Воловецької селищної ради" не перебуває, не депутат. З потерпілою примирилася, завдану шкоду відшкодувала.

Відповідно до ст.66 КК України обставин справи, що пом`якшують покарання, немає.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, немає.

З досудової доповіді Мукачівського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області, отриманої судом 11.03.2025 вбачається, що згідно з оцінкою ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, існує низький рівень ризику вчинення обвинуваченою повторного правопорушення. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі, для окремих осіб оцінено, як низький.

Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем її проживання та роботи, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення нею повторного кримінального правопорушення, а також її ймовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення без ізоляції від суспільства. У разі прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважають доцільним, крім обов?язків, передбачених частиною статті 76 КК України, покласти на обвинувачену додаткові обов?язки, передбачені частиною 3 статті 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Підсумовуючи встановлене вище, враховуючи ступінь суспільної небезпеки, характер протиправних дій обвинуваченої та їх наслідки, на переконання суду розумною відповіддю держави на вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення буде призначення їй покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України у вигляді мінімального штрафу.

Крім цього, враховуючи, що порушення обвинуваченою Правил дорожнього руху призвело до ДТП і як наслідок- спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що свідчить про небезпечність ОСОБА_4 , як водія під час керування транспортними засобами, до неї слід застосувати додаткову міру покарання, передбачену санкцією ч.1 ст.286 КК України, як обов`язкову, у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Саме таке покарання, на переконання суду, матиме наслідком виправлення обвинуваченої, сприятиме усвідомленню нею незаконності своїх дій, забезпечить відновлення суспільної справедливості та виконання превентивних завдань кримінального покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешт на майно в кримінальному провадженні не накладено.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 10 346, 70 гривень, з яких: за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 24.10.2024 №CE-19/107-24/10104-IT - 1989,75 гривень; за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 24.10.2024 №CE-19/107-24/10103-IT - 1989, 75 гривень; за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 31.10.2024 №CE-19/107-24/10161-IT - 3183,6 гривень, за проведення інженерно-транспортної експертизи від 17.12.2024 № CE-19/107-24/13001-ІT -3183, 6 гривень.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Запобіжний захід не застосовано.

Суд, керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 10 346 (десять тисяч триста сорок шість) гривень 70 копійок.

Речові докази: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «200D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_15 , передані на зберігання ОСОБА_4 - повернути власнику ОСОБА_24 ;

автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16 , передані на зберігання ОСОБА_8 - повернути власнику ОСОБА_25 .

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд Закарпатської області в 30-денний термін з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1