Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №351/1749/25 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1749/25

Номер провадження №2/351/324/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої судді: Мартинюка В.І.,

з участю секретаря судового засідання: Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

25 листопада 2025 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В обґрунтування позову представник позивачки зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 03.03.2020 у справі № 444/2738/19. Від шлюбу у сторін народилася дитина ОСОБА_4 . Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.01.2020 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2019 і до досягнення дитиною повноліття. Позивачка вважає, що сума аліментів, стягнутих рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.01.2020 є вкрай недостатньою для забезпечення гармонійного, фізіологічного, психічного, духовного розвитку дитини. Відповідач є працездатною особою, має сталий та значний офіційний заробіток, інших осіб на утриманні немає, відтак може надавати матеріальну допомогу у розмірі, необхідному для достатнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини. З часу присудження аліментів через інфляційні процеси в України значно підвищилася вартість життя і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, у зв`язку з чим раніше встановлений розмір аліментів не може забезпечити належний рівень матеріального утримання сина, зважаючи на рівність обов`язків батьків щодо матеріального утримання дитини. З віком дитини збільшилися потреби малолітнього сина, зросли ціни на товари та послуги, що погіршило майновий стан позивачки та її дитини, яка проживає разом із нею. Після ухвалення рішення про стягнення аліментів матеріальний стан відповідача значно покращився, він є офіційно працевлаштований, лікар-хірург, член ВЛК та отримує регулярний високий заробіток. Єдиним місцем роботи позивачки є ТзОВ «Повноділ», де заробітна плата після вирахування податків складає 1 062,60 грн. З вересня 2025 року це єдиний дохід позивачки, окрім соціальної виплати на другу новонароджену дитину у розмірі 860,00 грн. Також, ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачки народилася друга дитина ОСОБА_5 . Відповідач уже тривалий час не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, не дає йому належної уваги та фінансової підтримки, не намагається навіть зустрітися із сином, його матеріальне становище покращилося, що дає йому змогу сплачувати аліменти у значно більшому розмірі. Тому позивачка просить збільшити розмір стягуваних аліментів та змінити спосіб стягнення аліментів з визначених у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 грн на розмір 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку до досягнення дитиною повноліття.

У поданих до суду письмових запереченнях представник відповідача адвокат Федорюк А.Л. зазначає, що позивачем не доведено підстав для збільшення аліментів до 1/3, а саме не надано розрахунку фактичних витрат на дитину, доказів виникнення істотних нових потреб, що об`єктивно не покриваються поточним розміром аліментів та не надано до суду підтверджень істотного зростання доходів відповідача, яке виправдовує перехід із 1/4 на 1/3 саме для однієї дитини. У відповідача після ухвалення рішення 28.01.2020 виникли нові сімейні обов`язки щодо утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та утримання хворого дідуся, який потребує постійного лікування та медикаментів. Відповідач працює лікарем-хірургом, заробіток за жовтень-листопад 2025 сукупно складає 24 617,58 грн. Одночасно відповідач припинив роботу за внутрішнім сумісництвом, що свідчить про зменшення дохідної бази порівняно з періодами, коли додаткове джерело доходу існувало. Тому підвищення частки аліментів саме до 1/3 створює ризик непропорційного навантаження та фактичного погіршення забезпечення іншої дитини та хворого утриманця. Тому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині збільшення розміру аліментів з 1/4 до 1/3 частини доходу, залишити чинним порядок і розмір аліментів, визначений рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.01.2020 (а.с. 82-86)

У поданому до суду 12.03.2026 клопотанні представник позивачки ОСОБА_3 просила суд не враховувати вимоги та докази відповідача, оскільки вони не відповідають обставинам. Зокрема, посилання відповідача на зміни сімейного стану було б підставою для звернення до суду з окремим позовом про зменшення розміру аліментів, чого відповідач не зробив, а отже таке покликання не заслуговує на увагу. Доводи відповідача про те, що на його утримання перебуває хворий дідусь є безпідставними та необгрунтованими, оскільки такий аргумент не звільняє відповідача від виконання передбаченого законом обов`язку щодо утримання власного сина. Законодавство не встановлює обов`язку онуків утримувати своїх дідусів і бабусь. Такий обов`язок може виникати лише за наявності виняткових умов і не має пріоритету над утриманням батьками власної дитини. У відповідача живі батьки, що мають утримувати дідуся. Просила справу розглядати без участі позивачки та її представника (а.с. 128-132).

У поданих до суду додаткових поясненнях у справі представник відповідача зазначав, що відповідач погоджується на зміну попередньо визначеного судом способу та розміру стягнення аліментів і не заперечує проти визначення аліментів у частці від його заробітку та доходу, а саме у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак заперечує щодо визначення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та доходу, оскільки така частка не відповідає доведеним обставинам справи, необгрунтована належними доказами та створює непропорційний фінансовий тягар з урахуванням іншої малолітньої дитини відповідача, фактичної структури його доходів та підтвердження додаткових сімейних витрат. Відповідач позов визнає частково в частині зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку та доходу, а саме у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 156-162).

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_3 в прохальній частині клопотання від 12.03.2026 просила справу розглядати без участі позивачки та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

07 січня 2026 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Федорюка А.Л. надійшло клопотання про відкладення судового засідання та надання доступу до матеріалів.

12 лютого 2026 року від представника відповідача адвоката Федорюка А.Л. надійшли письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині збільшення розміру аліментів із 1/4 до 1/3 частини доходу, залишити чинним порядок і розмір аліментів, визначений рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.01.2020.

12 березня 2026 року на адресу суду від представника позивача адвоката Бідак О.О. надійшло клопотання, в якому остання просила не враховувати вимоги та докази відповідача, наведені у письмових запереченнях.

16 березня 2026 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Федорюка А.Л. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17 квітня 2026 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Федорюка А.Л. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року заяву представника відповідача адвоката Федорюка А.Л. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

17 червня 2026 року до суду від представника відповідача адвоката Федорюка А.Л. надійшли письмові пояснення відповідача, відповідно до яких ОСОБА_2 позов визнає частково в частині зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку та доходу, а саме у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 24).

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.01.2020 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2019 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 17-19).

Заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 03.03.2020 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 1702, розірвано (а.с. 20-23).

Витягами з реєстру територіальної громади № 2025/015970746 від 29.10.2025 та № 2025/015970805 від 29.10.2025 встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 62, 64).

Довідкою директора ТОВ «Повноділ» встановлено, що дохід ОСОБА_1 на посаді лікаря з ультразвукової діагностики за період з 01.04.2024 по 30.09.2025 складає 8 287,20 грн (а.с. 66).

Із актового запису про народження № 330 вбачається, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 87-88).

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) з реєстру Пенсійного фонду України підтверджують факт офіційного працевлаштування ОСОБА_2 (а.с. 89-91).

Із копії довідки № 281 від 18.12.2025 вбачається, що заробітна плата ОСОБА_2 за жовтень-листопад 2025 року становить 24 670, 58 грн (а.с. 93).

Відповідно до витягу з наказу № 124-ЗВ від 17.09.2025, ОСОБА_2 звільнений з посади внутрішнього сумісника лікаря-хірурга загальнолікарняного персоналу (для роботи в ВЛК) 17.09.2025 за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України (а.с. 94).

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , є відносини, які пов`язані із виконанням обов`язку щодо утримання дитини, а саме щодо збільшення розміру аліментів та зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитиниіз твердої грошової суми на частку заробітку (доходу) платника аліментів (сімейні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів мати дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що з часу ухвалення рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.01.2020 змінилися обставини, які мають істотне значення для визначення розміру аліментів. Зокрема, дитина подорослішала, збільшилися її повсякденні потреби, що є природним та об`єктивним процесом. Крім того, внаслідок інфляційних процесів та загального зростання вартості товарів і послуг розмір аліментів у твердій грошовій сумі 2 000 грн, визначений понад шість років тому, не забезпечує належного рівня утримання дитини.

Надані позивачкою копії квитанцій на забезпечення потреб малолітнього сина суд оцінює критично, з огляду на те, що вказані квитанції не містять жодної інформації про платника, переліку товарів та послуг, який б свідчив про придбання цих товарів та послуг для забезпечення саме дитини.

З наданих суду доказів убачається, що відповідач є працездатною особою та офіційно працевлаштований. Разом з тим судом враховано, що після ухвалення рішення від 28.01.2020 у відповідача народилася інша малолітня дитина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо якої він також несе обов`язок утримання.

Суд враховує, що відповідач у поданих письмових поясненнях визнав позов частково та не заперечував щодо зміни способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від свого заробітку (доходу), погодившись на їх стягнення у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом із тим позивачкою не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про необхідність визначення аліментів саме у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача. Матеріали справи не містять розрахунку щомісячних витрат на дитину, який би давав підстави для висновку про необхідність стягнення аліментів у більшому розмірі, ніж 1/4 частина доходу платника. Також суд враховує необхідність дотримання балансу між інтересами малолітньої дитини, на користь якої стягуються аліменти, та обов`язком відповідача щодо утримання іншої малолітньої дитини.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для зміни визначеного рішенням суду від 28.01.2020 способу та розміру стягнення аліментів, однак вимога про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.01.2020, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

З огляду на викладене, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір у встановленому законодавством розмірі 1 211 грн 20 коп.

Керуючись статтями 209, 258, 280, 281, 352 ЦПК України, статтями 180, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,задовольнити частково.

Збільшити розмір та змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.01.2020 у справі № 444/2975/19 та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення розпочати з дня набрання рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 1211 грн 20 коп судового збору.

Виконавчий лист за попереднім судовим рішенням відкликати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 22.06.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК