Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №345/2963/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2963/26

Провадження № 2/345/2319/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

22.06.2026 .Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючої судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

встановив:

Позивачка звернулася в суд з даним позовом, мотивуючи його наступним. 31.08.2013 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_2 . Від шлюбу у них є син ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у сторін не склалося, шлюб розірвали 20.11.2018. Сторони разом не проживають. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з позивачкою. Відповідач проживає окремо. Тому позивачка звернулася в суд з питанням про стягнення аліментів. Згідно рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.04.2022 року в користь позивачки на утримання дитини було стягнено аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1/4 частина від усіх видів заробітку, щомісячно до досягнення дитини повноліття. Відповідач аліменти сплачує, але позивачка бажає змінити спосіб стягнення аліментів з частки від заробітку на тверду грошову суму.

Позивачка зазначає, що дитина хвора, поставлений медичний діагноз. Син відвідує спецшколу приблизно на 1 – 2 години. Через його хворобу позивачка працювати не може, так як син потребує цілодобового нагляду. Багато коштів витрачає на лікування, відвідування лікарів та консультації.

Також позивачка зазначає, що відповідач фізично здоровий, інших осіб на утриманні немає, постійно проживає та працює за кордоном у Польщі (приблизно з 2019 року), може матеріально забезпечувати дитину в повному обсязі, але не бажає. Відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, нехтує ними, не бере жодної участі у вирішенні важливих питань, пов`язаних з вихованням та його утриманням, жодним чином не піклується про стан його здоров`я , не забезпечує належні умови для здорового зростання і духовного та фізичного розвитку, не намагається забезпечити належного медичного обслуговування. З дитиною не зустрічається, не спілкується. Натомість, усі обов`язки по утриманню та вихованню дитини виконує позивачка. Фактично батько самоусунувся від виконання своїх обов`язків.

У зв`язку з цим, позивачка просить суд ухвалити рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів стягуваних з відповідача аліментів в мою користь на утримання сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частку від заробітку (доходу) на дитину щомісяця, на тверду грошову суму у розмірі 9000 грн., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с.1-3).

Ухвалою суду від 18.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с.18-19).

В судове засідання позивач не з`явилася, однак представник позивача подала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.22).

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи у визначеному чинним законодавством порядку (а.с.20), в тому числі шляхом розміщення оголошення про час та місце розгляду справи на офіційному сайті судової влади (а.с.21). Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, 31.08.2013 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_2 в відділі державної РАЦС по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області. Сторони шлюб розірвали згідно рішення Калуського міськрайонного суду від 20.11.2018 року (а.с.4).

Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю (а.с. 5, 9, 10).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.12.2018 вирішено: стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 гривень щомісячно, починаючи з 10.09.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.04.2022 року змінено спосіб стягнення аліментів та постановлено стягувати із відповідача в користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття (а.с.23-27).

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як передбачено ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 статті 184 СК України передбачено, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином суд вважає, що спосіб стягнення аліментів вправі визначати особа, на користь якої стягуються аліменти.

Згідно ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 182 СК України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, тобто просить стягувати з відповідача аліменти на дитину в твердій грошовій сумі в розмірі 9000,00 грн щомісячно.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення потреб та інтересів дитини, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, розміру мінімальної заробітної плати, стану здоров`я дитини та матеріального становища платника та одержувача аліментів, слід змінити спосіб стягнення аліментів та визначити аліменти на дитину в твердій грошовій сумі в розмірі 9000,00 грн щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Зазначений розмір аліментів не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 уклала з адвокатом Сидор Я.М. договір про надання правової допомоги від 14.05.2026 (а.с.12) та сплатила визначену актом від 15.05.2026 (а.с.13) вартість послуг в загальній сумі 2000,00 грн., що підтверджено квитанцією № 783909 від 14.05.2026 (а.с.14).

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 2000,00 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Крім того, при визначенні початку строку стягнення аліментів, слід врахувати, що згідно роз`яснень, даних у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, а тому попередній виконавчий лист слід відкликати.

На підставі наведеного та керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-289 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , жительки: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 9000,00 грн щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з часу набрання рішенням законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000,00 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Після набрання рішенням законної сили виконавчий лист № 345/770/22 – відкликати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий