Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №338/1115/25 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1115/25

Провадження №2-о/338/17/26

22 червня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді Куценка О. О., присяжних Кравчук К. І., Дашковця Т. М., секретаря судового засідання Смеречук Х. В., за участю: заявника ОСОБА_1 , його представника адвоката Поповича М. М., представника ОСОБА_2 - адвоката Годованця В. Ф., представника заінтересованої особи Стасіва В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки,

в с т а н о в и в:

20 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа: виконавчий комітет Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки.

Заяву мотивує тим, що рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2023 року у справі №338/793/23 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено його опікуном ОСОБА_3 . Строк дії зазначеного рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним було визначено до 09 серпня 2025 року.

Після закінчення строку дії попереднього рішення суду ОСОБА_2 , за твердженням заявника, продовжує хворіти на психічне захворювання, є особою з інвалідністю з дитинства першої групи А, потребує постійного стороннього догляду, не може самостійно забезпечувати свої життєві потреби, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У зв`язку з цим заявник просив суд, продовжити строк дії рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2023 року, яким ОСОБА_2 було визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном ОСОБА_3 , а також встановити над ОСОБА_2 опіку та призначити його, ОСОБА_1 , опікуном над сином.

Ухвалою судді від 21 серпня 2025 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 05 листопада 2025 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення експертизи доручено експертам Івано-Франківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України». Провадження у справі було зупинено до закінчення проведення експертизи.

23 квітня 2026 року на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №113 від 31 березня 2026 року.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Попович М. М. заяву підтримали, просили її задовольнити. Заявник пояснив, що ОСОБА_2 є його сином, з дитинства хворіє на психічне захворювання, є особою з інвалідністю з дитинства першої групи А та потребує постійного стороннього догляду.

Заявник зазначив, що після виїзду попереднього опікуна ОСОБА_3 за межі України ОСОБА_2 певний час, приблизно пів року, проживав у с. Жураки, де фактичний догляд за ним здійснювали родичі. У подальшому, протягом останніх приблизно півтора року, ОСОБА_2 постійно проживає разом із заявником у с. Глибоке Івано-Франківського району Івано-Франківської області, а заявник особисто здійснює за ним постійний догляд, забезпечує його побутові потреби, лікування, харчування та щоденний нагляд. У зв`язку з цим заявник просив встановити над сином опіку та призначити його опікуном.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Годованець В. Ф. проти задоволення заяви не заперечував.

Представник заінтересованої особи Стасів В. О. проти задоволення заяви не заперечував, підтримав подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто належить до кола осіб, які мають право звернутися до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною.

Згідно зі ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2023 року у справі №338/793/23 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено його опікуном ОСОБА_3 . Строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним було визначено до 09 серпня 2025 року.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою 20 серпня 2025 року, тобто після закінчення строку дії попереднього рішення суду, предметом розгляду в цій справі є не продовження строку дії рішення від 09 серпня 2023 року, а нове вирішення питання про наявність передбачених законом підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна.

При цьому зміст заяви, додані до неї докази, подання органу опіки та піклування, а також пояснення заявника і його представника у судовому засіданні свідчать, що заявник фактично просить забезпечити подальший правовий захист ОСОБА_2 як особи, яка внаслідок стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, шляхом встановлення над ним опіки та призначення заявника опікуном.

Також суд враховує, що після закінчення строку дії попереднього рішення суду ОСОБА_2 надалі потребує постійного стороннього догляду та правового представництва, що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, поданням органу опіки та піклування, поясненнями заявника та висновком судово-психіатричного експерта.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства першої групи А, інвалідність встановлена довічно, потребує постійного стороннього догляду.

З висновку судово-психіатричного експерта №113 від 31 березня 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 страждає на стійкий хронічний психічний розлад - важку розумову відсталість, що згідно з МКХ-10 відповідає F72. За висновком експерта, ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому наявні підстави для визнання його недієздатним.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно зі ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Рішенням виконавчого комітету Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 30 квітня 2026 року №1702-104/2026 затверджено подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання його недієздатним.

З подання органу опіки та піклування вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом із ОСОБА_2 , має можливість здійснювати за ним догляд, за місцем проживання створені належні побутові умови, відносини в сім`ї доброзичливі. Інших осіб, які б могли здійснювати обов`язки опікуна над ОСОБА_2 , органом опіки та піклування не виявлено.

Пояснення заявника про фактичне проживання ОСОБА_2 протягом останніх приблизно півтора року разом із ним у с. Глибоке та здійснення ним постійного догляду за сином узгоджуються з поданням органу опіки та піклування, відповідно до якого ОСОБА_1 проживає разом із ОСОБА_2 , має можливість здійснювати за ним догляд, умови проживання є задовільними, відносини в сім`ї доброзичливі, а інших осіб, які б могли здійснювати обов`язки опікуна над ОСОБА_2 , органом опіки та піклування не виявлено.

Суд також враховує пояснення заявника про те, що після виїзду ОСОБА_3 за межі України ОСОБА_2 не залишався без фактичного стороннього догляду, оскільки спочатку певний час перебував у с. Жураки під доглядом родичів, а в подальшому проживав разом із батьком ОСОБА_1 , який фактично здійснював і продовжує здійснювати за ним постійний догляд.

Водночас зазначені обставини не спростовують необхідності судового встановлення опіки та призначення опікуна, оскільки фактичний догляд без належного правового оформлення опіки не забезпечує повного представництва та захисту прав і законних інтересів недієздатної особи.

Крім того, з наданої суду інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_3 23 вересня 2023 року здійснив виїзд за межі України через пункт пропуску «Грушів», а відомостей про його повернення до України у запитуваний період не міститься.

Наведені обставини свідчать про відсутність фактичного виконання ОСОБА_3 обов`язків опікуна протягом тривалого часу та додатково підтверджують необхідність призначення опікуном особи, яка фактично проживає з ОСОБА_2 , здійснює щоденний догляд за ним і здатна забезпечити захист його прав та інтересів.

Вказані обставини у своїй сукупності підтверджують, що призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 відповідає інтересам недієздатної особи, оскільки саме заявник фактично проживає разом із сином, здійснює догляд за ним та має реальну можливість забезпечувати його побутові, медичні й соціальні потреби, а також представляти його права та законні інтереси.

Заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , звернувся із заявою про призначення його опікуном, орган опіки та піклування подав відповідне подання, учасники справи проти задоволення заяви не заперечували. Обставин, які б перешкоджали призначенню ОСОБА_1 опікуном, судом не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, підтверджується належними та допустимими доказами, відповідає інтересам ОСОБА_2 та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

З урахуванням характеру захворювання ОСОБА_2 , висновку судово-психіатричного експерта, даних про встановлення йому інвалідності з дитинства довічно та необхідності забезпечення періодичного судового контролю за обмеженням цивільної дієздатності особи, суд вважає за необхідне визначити строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 296, 298-300 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя села Глибоке Івано-Франківського району Івано-Франківської області, недієздатним.

Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя села Глибоке Івано-Франківського району Івано-Франківської області, опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним - два роки з дня набрання цим рішенням законної сили.

Роз`яснити опікуну та органу опіки та піклування, що відповідно до ч. 7 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун або представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного цим рішенням.

Судові витрати, пов`язані з провадженням у справі, віднести на рахунок держави.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, а також органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Повний текст судового рішення складено 22 червня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий:

Присяжні: