Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №479/149/26 — Миколаївський апеляційний суд

22.06.26

33/812/277/26

Провадження: № 33/812/277/26 Суддя суду першої інстанції: Репушевська О. В.

Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя апеляційного суду: Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 червня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

у складі: головуючої-судді Ямкової О. О.

за участю: секретаря Коростієнко Н. С.

розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника потерпілого Ремського Є. В. на постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2026 року, якою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №581318, 27 січня 2026 року об 17 годині 22 хвилині водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Р-75 біля с. Берізки, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував її зміни та погодних умов (ожеледиця), не вибрав безпечної швидкості руху, чим порушив пункт 2.3б ПДР, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований в попутному напрямку вантажний автомобіль марки «MAN», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Ремський Є. В. просить поновити строк на апеляційне оскарження та постанову судді скасувати через невідповідність її висновків обставинам справи, та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Мотивував підстави для скасування постанови судді, посилаючись на те, що суддя розглянула справу не за складеним відносно ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення, а намагалася в межах цього протоколу встановити вину в діях іншого водія припаркованої вантажівки, відносно якого протокол про адміністративне правопорушення уповноваженими особами не складався. Самі висновки судді не ґрунтуються на сукупності доказів, які містяться у матеріалах справи, внаслідок чого не відповідають фактичним обставинам справи.

Просив поновити йому строк на подачу апеляційної скарги з підстав відсутності його повідомлення про дату та час слухання справи в суді першої інстанції.

Отже, вирішуючи питання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови судді, апеляційний суд вважає його пропущеним з поважних причин за відсутністю обізнаності особи, майну якої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно шкоду, щодо часу та дати слухання справи у суді першої інстанції.

Справа в суді апеляційної інстанції розглянута за відсутністю її учасників, які належним чином у відповідності до статті 294 КУпАП повідомлені особисто про дату та час слухання справи. Втім, до судового засідання не з`явилися, оскільки представник потерпілого не зміг належним чином під ’єднатися до засідання, призначеного за його клопотанням в режимі відеоконференції, так як з технічних причин у нього був відсутній відеозв`язок, а захисниця Котляра Е. Ю. подала заяву про розгляд справи за їх відсутністю, але підтвердження своїх повноважень на участь у суді апеляційної інстанції не надала. Інших заяв та клопотань до часу призначеного судового засідання від учасників справи суду не надійшло.

Перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суддя зазначених вимог закону не дотрималася, та вважала, що обставини, які викладені у протоколі, схемі доданої до нього, письмових поясненнях учасників справи, наданих фото свідчать про порушення ПДР водієм припаркованого вантажного автомобіля ОСОБА_3 , який не увімкнув аварійну сигналізацію на транспортному засобі та не виставив знак аварійної зупинки, внаслідок чого встановила причинно-наслідковий зв`язок між наслідками ДТП та порушенням ОСОБА_3 інших пунктів ПДР. Таким чином розглянула справу не в межах складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та безпідставно не надала оцінку обставинам, безпосередньо пов`язаним з рухом та керуванням транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , та наслідків, до яких призвело відсутність стеження водієм за зміною дорожньої обстановки за складних погодних умов і не обрання ним безпечної швидкості руху за наявності ожеледиці, тим самим викрививши обставини, які були викладені в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Всупереч вимогам закону, суддя виклала обставини події на свій погляд, на підставі яких дійшла до висновку, який суперечить наявним у справі доказам в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та не відповідає встановленим судом апеляційної інстанції обставинам справи.

Так, апеляційним судом встановлено, що 27 січня 2026 року о 17год 22хв водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» та рухався по автодорозі Р-75 в складних погодних умовах, в темну пору доби та за наявності ожеледиці. Під час руху побачив припарковану вантажівку з напівпричепом у своїй смузі руху попутного напрямку, з виїздом її правих коліс на узбіччя дороги, на якій мали місце світловідбивні стрічки, не впорався з керуванням своїм автомобілем та здійснив зіткнення з лівою задньою частиною напівпричепу.

Встановлені обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначені обставини його вчинення, а також даними, які відображені у схемі до протоколу огляду місця ДТП від 27.01.2026, на якій зафіксовано напрямок руху обох транспортних засобів, ширина смуги руху, розташування вантажного автомобіля з напівпричепом правими колесами на узбіччі, розташування автомобілів після дорожньо-транспортної пригоди та отримані пошкодження автомобілем ОСОБА_1 та напівпричепу, належного ОСОБА_2 , фотофіксацією розташування автомобілів, після ДТП, а також письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Письмові пояснення водія ОСОБА_3 є такими, що підтверджують механізм ДТП, який зафіксований уповноваженими органами, а саме за тих обставин, що він припаркував свій вантажний автомобіль, де на напівпричепі розташовані світловідбивні стрічки, та виставив знак аварійної зупинки, аварійну сигналізацію не вмикав, так як не було заряду акумулятора. Під час здійснення робіт з автомобілем відчув удар в напівпричеп.

Водій ОСОБА_1 у письмових поясненнях не заперечував наявність знаку аварійної зупинки, втім пояснив, що повз нього проїхав зустрічний транспорт, після чого він увімкнув світло дальніх фар та одночасно зіткнувся з напівпричепом. Вказував на відсутність аварійної сигналізації та розпізнавальних знаків.

Обидва пояснення відібрані уповноваженими особами, якими одночасно позначені на схемі уламки, частина яких знаходилася під причепом, але в жодному доданому поліцейськими письмовому документі не вказується на відсутність знаку аварійної зупинки.

Зі схеми ДТП, що додана до протоколу, та додаткової схеми з наданими фото з місця події вбачається, що вантажний автомобіль та напівпричеп знаходилися в попутному для водія ОСОБА_1 напрямку, та були припарковані з правого боку з виїздом правих колес на узбіччя дороги. Усі уламки знаходилися біля та під напівпричепом.

Тобто водій ОСОБА_1 , рухаючись в складних погодних умовах, у темну пору доби та при ожеледиці дорожнього покриття, побачив транспортний засіб, який проїхав йому назустріч, а значить повз припаркованої вантажівки, після чого увімкнув дальнє світло фар та зіткнувся з напівпричепом, на якому розташовані світловідбивні стрічки.

За пунктом 2.3б ПДР водій повинен бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою та реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Отже, за матеріалами справи, зокрема, за особистими письмовими поясненнями ОСОБА_1 слідує, що він рухався на проїзній частині дороги, коли повз нього проїхав зустрічний транспорт, після чого він увімкнув дальнє світло фар і відразу зіткнувся з напівпричепом. Тобто при достатній обачності та стеженні за дорожньою обстановкою та її зміною, водій ОСОБА_1 не міг не бачити припарковану вантажівку, коли повз неї проїхав зустрічний відносно нього транспорт та будь-яке світло фар, що було увімкнуто на його автомобілі, не могли не відображати світло від світловідбивних стрічок, розташованих на напівпричепі, навіть за наявності чи відсутності знаку аварійної зупинки.

За наведених обставин справи слід беззаперечно виснувати, що дії водія ОСОБА_1 у даній дорожній обстановці не відповідали положенням пункту 2.3б ПДР.

При тому є правильними доводи представника ОСОБА_2 , що наявність чи відсутність порушень ПДР в діях іншого учасника ДТП, не виключає вину в діях ОСОБА_1 , відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, та в межах якого судом повинна бути розглянута справа без встановлення вини у діях іншого учасника, відносно якого уповноваженими особами протокол про адміністративне правопорушення не складено.

Є слушними і доводи представника ОСОБА_5 про безпідставність вказівки суду на порушення строків складення протоколу про адміністративне правопорушення. По-перше, строки складення протоколу не впливають на відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення відповідно до статті 247 КУпАП, а по-друге, його складено після проведення перевірки щодо можливості внесення даних про кримінальне провадження за наявності тілесних ушкоджень у пасажирки автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 . І тому при встановленні відсутності підстав для внесення даних до ЄДР уповноваженими особами складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

За такого проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що вказівка суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, є безпідставною, так як ОСОБА_1 , як учасник дорожнього руху, порушив вимоги пункту 2.3б Правил дорожнього руху, так як не врахував дорожню обстановку та не відреагував на її зміну.

Переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, матеріали справи не містять, а за такого є усі підстави для визнання його винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, постанова судді підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у частині накладення адміністративного стягнення за спливом строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Підстави для з`ясування порушення потерпілим інших пунктів ПДР в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_2 - адвокатом Ремським Є. В. – задовольнити.

Постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуюча О.О. Ямкова