Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №742/3380/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/720/26

Єдиний унікальний № 742/3380/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Сірій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП

УСТАНОВИВ:

14 червня 2026 року, о 12 год. 00 хв., в м. Прилуки по вулиці Івана Скоропадського, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 111730 /д.н.з. НОМЕР_1 /, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI /д.н.з. НОМЕР_2 /, який зупинився попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №692751 від 14.06.2026 року у графі пояснень власноруч зазначив про повну згоду з викладеними в ньому обставинами та підтвердив це своїм підписом.

Таке процесуальна поведінка особи узгоджується з іншими доказами у справі та додатково підтверджує відсутність спору щодо фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи, що реалізація прав, передбачених ст.268 КУпАП, судом була забезпечена, добровільна відмова особи, яка притягається до відповідальності, від участі у розгляді не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Враховуючи, що норма ст.124 КУпАП є бланкетною та не встановлює певних правил поведінки чи виконання обов`язків, а посилається на інші норми законодавчих актів, тобто, у даному випадку, доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом та порушення водієм п.13.1 ПДР, що перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.

Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692751 від 14.06.2026 року; схемою місця ДТП в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала; схемою місця ДТП, яка відображає місце зіткнення та локалізацію пошкоджень транспортних засобів; письмовими поясненнями учасників ДТП, які підтверджують взаємне розташування автомобілів та динаміку перебігу події ДТП.

Локалізація механічних пошкоджень передньої частини автомобіля ВАЗ 111730 та задньої частини автомобіля HYUNDAI узгоджується з викладеним у протоколі механізмом дорожньо-транспортної пригоди та підтверджує факт недотримання безпечної дистанції.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.

Клопотань щодо виклику інших свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів, дослідження обставин, які потребують спеціальних знань, від учасників провадження не надходило.

В зв`язку з вищевикладеним, суд, проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, приходить до переконання, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинному зв`язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимог п.13.1 ПДР, що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у справі обставин, що виключають відповідальність або свідчать про відсутність події чи складу правопорушення, судом не встановлено.

Вище зазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відноситься до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника судом не враховуються.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни (посвідчення серії НОМЕР_3 ), що підтверджується долученою до матеріалів справи копією посвідчення, а тому звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. У зв`язку з цим судовий збір, передбачений ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави стягненню не підлягає.

Керуючись ст.124, ст.ст.221,283-285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнити

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г. Павлов