Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №741/579/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Суд: Носівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання водіями вимог про зупинку

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №741/579/26

Суддя: Крупина А. О.

Провадження номер 3/741/270/26

Єдиний унікальний номер 741/579/26

ПОСТАНОВА

іменем України

22 червня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Крупини А.О.,

за участю секретарів судового засідання Кузьменка І.С., Богдан Н.О.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол серії ААД № 925542) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , місце роботи не відомо,

передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

28 березня 2026 року о 21 год 02 хв. в Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Носівка, вул. Малоносівська, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Toyota Land Cruiser Prado 150, н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу, гучномовця, чим порушив вимоги пунктів правил 8.9.Б та 8.9.В Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

У судовому засіданні 22 червня 2026 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення категорично не визнав. Не заперечуючи факту керування ним 28 березня 2026 року бл. 21 год у м. Носівка автомобілем Toyota Land Cruiser Prado 150, н.з. НОМЕР_2 , зазначав, що у момент, коли поліцейські підійшли до вказаного автомобіля, транспортний засіб стояв на узбіччі, дії поліцейських щодо перевірки в нього документів є незаконними, обов`язку пред`являти документи він не мав. У подальшому поліцейські не перешкоджали вільному руху керованого ним транспортного засобу, тому він безперешкодно залишив місце зупинки. Про те, що поліцейські почали переслідувати автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150, н.з. НОМЕР_2 , з включеними проблисковими маячками синього та червоного кольору та увімкненим спеціальним звуковим сигналом йому не було відомо.

У ході розгляду справи судом досліджено наступні докази, надані ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 925542 від 28 березня 2026 року, у відповідності до якого 28 березня 2026 року о 21 год 02 хв. в Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Носівка, вул. Малоносівська, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Toyota Land Cruiser Prado 150 н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу, гучномовця. Від підпису у протоколі, особа яка притягується до адміністративної відповідальності, відмовилась;

- витягу з АРМОР про видачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія українське ВХС 346609, терміном дії з 11 лютого 2026 року по 11 лютого 2056 року;

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 5569465 від 28 березня 2026 року за подією 28 березня 2026 року про притягнення у ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП за порушення п. 9.2.А та 2.4 ПДР; штраф 510 грн.;

- відеозапис з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського, який міститься на оптичному диску, що додано до протоколу, який був переглянутий у судовому засіданні.

Суд уважає безпосередньо досліджені докази, які не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, у сукупності достатніми для належної правової оцінки дій у ОСОБА_1 .

Указані докази визнає належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 8.9 Правил дорожнього руху передбачено, що на вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:

б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;

в) гучномовного пристрою.

Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху установлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Таким чином, ОСОБА_1 як водій повинен був знати про свій обов`язок на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог ПДР.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена адміністративної відповідальності за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Судом установлено, що працівники поліції 28 березня 2026 року о 20:59:01 зупинили автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , оскільки водій не включив покажчик повороту. Поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими була зухвалою. У подальшому (21:01:38) водій стрімко залишив місце зупинки, встановлене поліцейськими, намагався втекти та уникнути відповідальності. Поліцейські почали переслідувати автомобіль під керуванням ОСОБА_1 із увімкненими проблисковим маячком синього і червоного кольору та вимогою через гучномовний пристрій про зупинення, яких водій ОСОБА_1 , з огляду на темну пору доби, не міг не помітити.

Даний доказ, а саме відеозапис з відеореєстратора та нагрудної відеокамери у повній мірі відображає обставини, котрі мають значення і є достатніми для вирішення цієї справи, суд вважає беззаперечним, який свідчить про факт за невиконання водієм вимоги про зупинку транспортного засобу

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Щодо доводів ОСОБА_1 суд зазначає про наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Згідно з п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу.

Суд уважає, що відсутність увімкнення покажчик повороту, при зміні напрямку руху, перед поворотом праворуч, було достатньою підставою для здійснення зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .

Сам факт нібито безпідставної зупинки не звільняв водія ОСОБА_1 від обов`язку виконати вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Суд підкреслює, що мотиви відмови правопорушника від зупинки транспортного засобу не мають правового значення, оскільки визначальним є виконання встановленого законом обов`язку щодо виконання законної вимоги поліцейського. Такий підхід узгоджується з принципом справедливого балансу між правами особи та публічними інтересами, зокрема із завданням поліції забезпечувати громадську безпеку.

Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені в частині 2 статті 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, із ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 40-1, 122-2, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Анатолій КРУПИНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua