Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №734/1639/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1639/26

Провадження № 1-кп/734/290/26

В И Р О К

іменем України

22 червня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 62025170040014033 від 07.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тур`я Щорського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361 КК України,

встановив:

Вимогами ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та який діє і дотепер.

18.12.2024 військовозобов`язаного солдата ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, ІНФОРМАЦІЯ_2 і направлено для проходження військової служби.

Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, з 18.12.2024 солдат ОСОБА_4 почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2025 № 108 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_4 призначено на посаду командира міномета 2 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та визнано вважати таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак, під час дії воєнного стану, напередодні 25.06.2025, у солдата ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на нез`явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад 3 доби, який він реалізував за наступних обставин.

Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу солдат ОСОБА_4 , у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 25.06.2025 у невстановлений час, але не пізніше 22:00 год не з`явився вчасно на службу з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у районі АДРЕСА_3 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної можливості для цього та дотепер до розташування військової частини НОМЕР_1 не з`явився.

Надалі, 25.03.2026 солдата ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України уповноваженою особою відділення поліції № 1 (с-ще Козелець) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, тим самим припинено його протиправну діяльність.

До того ж у період часу з 16 по 18 січня 2026 року ОСОБА_4 , керуючись єдиним злочинним умислом, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого неодноразово продовжувався Указами Президента України із затвердженням відповідними законами України та який триває дотепер, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання негативних наслідків, використовуючи картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), відкриту на ім`я потерпілого ОСОБА_6 , неправомірно, без дозволу власника та без відома останнього, здійснив крадіжку грошових коштів шляхом здійснення несанкціонованих операцій з розрахунку за придбані товари та операцій зі зняття грошових коштів на загальну суму 8963 грн 50 коп, а саме:

1. 16.01.2026 о 15:09 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , розрахувався за придбаний товар на суму 160 грн;

2. 16.01.2026 о 15:10 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , розрахувався за придбаний товар на суму 203 грн;

3. 16.01.2026 о 16:14 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 335 грн;

4. 16.01.2026 о 16:50 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 424 грн;

5. 16.01.2026 о 17:10 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 85 грн;

6. 17.01.2026 о 08:39 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 600 грн;

7. 17.01.2026 о 08:43 год 43 хв ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 151 грн;

8. 17.01.2026 о 08:53 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 59 грн;

9. 17.01.2026 о 09:29 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 153 грн;

10. 17.01.2026 о 09:30 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 160 грн;

11. 17.01.2026 об 11:27 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 439 грн 50 коп;

12. 17.01.2026 об 11:30 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , розрахувався за придбаний товар на суму 80 грн;

13. 18.01.2026 о 10:43 год ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: вул. Богдана Хмельницького, буд. 41, м. Остер Чернігівського району Чернігівської області, у банкоматі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зняв грошові кошти у сумі 6000 грн;

14. 18.01.2026 о 13:11 год ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 , розрахувався за придбаний товар на суму 114 грн.

Зазначеними діями, ОСОБА_4 упродовж 16-18 січня 2026 року,за допомогою банківської карти потерпілого, здійснив крадіжку грошових коштів, шляхом здійснення несанкціонованих операцій по розрахунку за придбані товари та зняття готівки, якими розпорядився на власний розсуд та завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 8963 грн 50 коп.

До того ж ОСОБА_4 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат, у порушення вимог ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 15.01.2026, більш точний час не встановлено, перебуваючи у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_4 , будучи запрошеним власником будинку ОСОБА_6 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення,усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно здійснив крадіжку банківської карти № НОМЕР_3 для обслуговування банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я потерпілого ОСОБА_6 , яка згідно з п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку. Після цього ОСОБА_4 , отримавши можливість розпорядитися викраденим офіційним документом на власний розсуд, залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився банківською картою на власний розсуд.

Він же, у порушення вищезазначеного законодавства, 18.01.2026 о 10:43 год 43, перебуваючи біля банкомату, який обслуговується АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що знаходиться за адресою: вул. Богдана Хмельницького, буд. 41, м. Остер Чернігівського району Чернігівської області, маючи умисел на заволодіння чужим майном, та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи раніше викрадену банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_6 , без дозволу та відома останнього, будучи обізнаним про пін-код від банківської картки, здійснив операцію зі зняття грошових коштів на суму 6000 грн, чим змінив баланс на рахунку потерпілого ОСОБА_6 без його дозволу та поінформованості, тобто вчинив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої)системи АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У судовому засіданні ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміновані обвинуваченому діяння повністю доведені і вірно кваліфіковані за

ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів;

ч. 1 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем;

ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;

ч. 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно ст. 12 КК України є кримінальними проступками (ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361 КК України), тяжкими злочинами (ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України), ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, його вік, сімейний стан, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, те, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, наявність обставини, що пом`якшує покарання за відсутності обставин, що обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі в межах санкції статей, за ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст 407 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статей. Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Процесуальні витрати у провадженні відсутні, цивільний позов не заявлений.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

До набрання вироком законної сили слід залишити ОСОБА_4 застосований до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років;

за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років 1 (один) місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання - з 25.03.2026.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув?язнення з 25.03.2026 до набрання вироком законної сили, із розрахунку день за день.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 застосований до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою з подальшим утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Речовий доказ DVD-R диск Verbatiм 4.7 GB – зберігати в матеріалах кримінального провадження, що перебувають у володінні прокурора.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7