Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №766/5784/21 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5784/21

н/п 2/766/5827/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі :

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар судового засідання Царенко Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з управління багатоквартирним будинком,-

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідачів про стягнення боргу з управління багатоквартирним будинком, у якій просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість в розмірі 1687,80 грн., судовий збір у розмірі 908,00 грн., та судові витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначила, що позивач на підставі договору надає послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаним договором передбачено, що співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послуги в розмірі 2 грн. за 1кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . Щомісячна плата відповідачів за надані послуги становить 86,2 грн. Відповідачі за період з 01.09.2019 року по 01.04.2021 року кошти за послуги з управління багатоквартирним будинком не сплатили, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 1637,80 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання у справі.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 року «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Після відновлення роботи суду, та проведення інвентаризації, розгляд справи продовжено.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. В матеріалах справи наявна заява позивача в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідачі повторно не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалися. Документів, що підтверджують поважність причин відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

16.06.2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд даної справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до норми ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

15.08.2019 року між ФОП « ОСОБА_1 » та ОСОБА_4 укладено типовий договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

В позовній заяві позивачем зазначено, що відповідачами не проводиться оплата за надання послуг по утриманню будинку за період з 01.09.2019 року по 01.04.2021 року, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1637,80 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з вимогами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Проте, позивачем на підтвердження вказаних позовних вимог не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували факт існування та розмір зазначеної заборгованості відповідачів. У матеріалах справи відсутні деталізований розрахунок заявленої позивачем суми заборгованості за кожен місяць спірного періоду; первинні бухгалтерські документи, що підтверджують нарахування плати; особовий рахунок за квартирою відповідачів із відображенням балансу, нарахувань та можливих оплат; докази фактичного надання послуг з управління будинком у вказаний період; акти приймання-передачі наданих послуг чи інші документи, які б свідчили про обсяг та якість виконаних робіт.

Саме по собі посилання позивача на наявність договору та визначений у ньому тариф не є безумовною підставою для стягнення коштів без доведення факту реального надання послуг та правильного нарахування плати за конкретний період щодо конкретних споживачів.

Згідно ст.ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Належних та допустимих доказів на підтвердження факту існування та розміру зазначеної заборгованості відповідачів, позивачем надано не було. Доводи позивача, не знайшли свого підтвердження.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не виконано процесуального обов`язку щодо доказування та не надано суду належних доказів на підтвердження факту існування заборгованості відповідачів.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про повну відмову у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу покладаються на позивача та стягненню з відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.2,81,89,141,258,259,263-265,268,280-282 ЦПК України,-

ухвалив:

Відмовити в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з управління багатоквартирним будинком.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.М. Єпішин