Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №577/1219/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1219/26

Провадження № 2/577/1003/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Галяна С.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та прохає стягнути з останнього на його користь заборгованість за договором позики від 25.07.2025 року в сумі 48000 доларів США. Судові витрати покласти на відповідача. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 25.07.2025 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір позики № 25072025.

Відповідно до п. 1.1. Договору позики Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти в сумі еквівалентній 46000 доларів США за курсом НБУ на день фактичної передачі становить 1932000 грн.

Згідно з п. п. 1.2. та 1.3. Договору позики сторонами підтверджено, що на момент укладення Договору грошові кошти передані Позичальнику в повному обсязі. Факт передання грошових коштів підтверджується розпискою написаною власноруч Позичальником (копія розписки додається).

Відповідно до п. п. 2.1. та 2.2. Договору позики Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику у строк до 01 жовтня 2025 року у сумі, що еквівалентна 48 000 доларів США за курсом НБУ на день повернення грошових коштів.

Згідно із п. 3.1. Договору позики у випадку прострочення повернення позики Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми позики еквівалентній в Доларах США за кожен день прострочення.

З урахуваннях наведених обставин, що підтверджені копіями письмових доказів ОСОБА_3 отримав від нього в якості позики грошові кошти. Тобто він свої зобов`язання за Договором позики виконав – передав у позику грошові кошти. При цьому відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань не повернув у встановлений строк грошові кошти, які були отримані ним у позику. У зв`язку з вище викладеним вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Васюк М.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в установленому законом порядку (а.с. 64). Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Оскільки позивач не заперечує заочному розгляду справи, справу на підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 09.04.2026 року (а.с. 40).

Протокольною ухвалою від 09.04.2026 року у зв`язку з неявкою відповідача підготовче судове засідання відкладено на 12.05.2026 року (а.с. 52-53).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 10.06.09.2025 року (а.с. 62).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з договором позики № 25072025 від 25.07.2025 року відповідач ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі еквівалентній 46000 доларів США за курсом НБУ на день фактичної передачі грошових коштів, що становить 1932000 грн., термін повернення коштів до 01.10.2025 року та на підтвердження отримання коштів відповідач написав розписку (а.с.8,9).

Відповідно до п. п. 2.1. та 2.2. Договору позики Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві позику у строк до 01 жовтня 2025 року у сумі, що еквівалентна 48 000 доларів США за курсом НБУ на день повернення грошових коштів.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того самого роду і такої самої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.59 ЦПК України).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі №14-134цс18, від 16.01.2019 по справі №373/2054/16.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 не виконав взяті на себе зобов`язання та не повернув суму позики у строк, визначений договором позики № 25072025 від 25.07.2025 року та договором не передбачено стягнення процентів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_3 позики підлягають задоволенню в розмірі 46000 доларів США.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 12757,33 грн. сплаченого судового збору за подання позову, 510,29 грн. сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а всього 13267,62 грн.

Керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, ст.ст.12,81,141, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Васюка Миколи Миколайовича – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 25.07.2025 року в розмірі 46000 доларів США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 12757,33 грн. сплаченого судового збору за подання позову, 510,29 грн. сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а всього 13267,62 грн. (тринадцять тисяч двісті шістдесят сім грн. 62 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 19 червня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Галян С. В.