Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №577/1334/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1334/26

Провадження № 2/577/1051/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

за участю секретаря Кузнєцової О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із спільної часткової власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, свої вимоги обгрунтовує тим, що в на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.10.2022 року ОСОБА_1 належить 47/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Інша частина будинку, а саме квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування. Нерухоме майно між сторонами, як співвласниками, фактично поділене, розмежоване із облаштованими окремими входами та подвір`ями і кожен з них користується відповідними частинами будинку, господарськими спорудами окремо та самостійно. Позивач бажає провести поділ спільного майна шляхом виділення в натурі приміщень по фактичному порядку користування, який склався між ним. Вважає, що вона, як власник, вправі окремо користуватися та розпоряджатися власною частиною житлового будинку з господарськими будівлями, що належать їй на праві власності із окремою адресою, присвоєння якої є необхідним для повноцінної реалізації права власності на дане нерухоме майно. В досудовому порядку вирішити питання про виділ майна в натурі неможливо, так як відповідач не бажає укладати нотаріальний договір. Вирішити дане питання іншим шляхом не можливо, тому позивач звернулася з позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, від представника позивача – адвоката Рудейчук Я.В. надійшла заява, в якій просить судове засідання провести без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 28).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, день розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 31).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.

Відповідно ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у ст.3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Визначальним для виділу частки будівлі в натурі, яка перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки будинку відповідно до часток співвласників.

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16 (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкта нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу.

З такого ж висновку виходив Верховний Суд і у постанові від 17 травня 2022 року у справі № 570/2438/19 (провадження № 61-11448св20).

Таким чином, виділ з нерухомого майна частки як самостійного об`єкта повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами, що, зокрема, встановлюється за результатами проведення будівельно-технічної експертизи та висновку щодо технічної можливості такого виділу.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19) наголошено на необхідності забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об`єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.1997 року Конотопським РВ УМВС України в Сумській області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Успенка Буринського району Сумської області (а.с. 6 - 11).

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.10.2022 року визначено, що ідеальна частка належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , складає 47/100 ч. житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями: сарай - Б1, сарай Д1, сарай - Г1, вбиральня - И1, літній душ - НІ, огорожа - № 1,2. Крім того, визнано за ОСОБА_1 право власності на 47/100 ч. житлового будинку АДРЕСА_3 з господарчо-побутовими будівлями: сарай - Б1, сарай Д1, сарай - Г1, вбиральня - И1, літній душ - НІ, огорожа - №1,2, припинивши право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 12, 13).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 320479441 від 18.01.2023 року вбачається, що 47/100 частин житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 (а.с. 15).

Згідно копії технічного паспорту КП Конотопське МБТІ замовником якого є ОСОБА_1 та довідки – характеристики № 178 від 27.02.2026 року, будинок АДРЕСА_3 складається з: житлового будинку А1-1, сарая Б1, сарая Д1, И1 вбиральні, Л1 гаражі, М1 вбиральні, Н1 душа, О1 сарая, № 1-4 огорожі (а.с. 16 - 19).

Згідно копії висновку КП «Конотопське МЕТІ» щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна № 78 від 21.01.2025 року, 47/100 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, належних ОСОБА_1 , яка складається з: у прибудові «а4», 1-1 тамбур, площею 0,6 кв.м., 1-2 коридор, площею 3,4 кв.м, 1-3 кухня, прощею 12.4 кв.м., 1-7 санвузол, площею 5,4 кв.м.; у житловому будинку «А1-1»: 1-4 передня, площею 8,8 кв.м., 1-5 житлову, площею 18,0 кв.м., 1-6 житлову, площею 9,0 кв.м., загальною площею 57,6 кв.м., житловою площею 27,0 кв.м.; сарай «Б1», сарай «Д1», вбиральня И1, душ Н1, сарай О1 – побудовані без дозвольних документів, хвіртка «№1», огрожа № 2. За технічними показниками 47/100 частина об`єкта є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі (а.с. 20).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, а також не спростовано доводи позовної заяви належними та допустимими доказами.

Оцінивши докази, подані сторонами, встановивши характер спірних правовідносин, враховуючи висновок експерта та за наявності доказів, що такий виділ є технічно можливий, суд приходить до висновку, що запропонований позивачем варіант поділу житлового будинку як об`єкту права спільної часткової власності, не порушує права сторін як співвласників будинку, буде сприяти чіткому врегулюванню між ними питань володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю, а тому позовні вимоги підлягають задоволеню.

Вимог про стягнення судових витрат позивач не висуває, а тому питання щодо їх розподілу судом не вирішується.

Керуючись ст. 15, 16, 317, 319, 364, 367, 392 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі 47/100 частини житлового будинку з відповідною часткою господарчо-побутових будівель і споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: приміщення у прибудові «а4»: 1-1 тамбур, площею 0,6 кв.м., 1-2 коридор, площею 3,4 кв.м, 1-3 кухня, площею 12,4 кв.м., 1-7 санвузол, площею 5,4 кв.м.; у житловому будинку «А1-1»: 1-4 передню, площею 8,8 кв.м., 1-5 житлову, площею 18,0 кв.м., 1-6 житлову, площею 9,0 кв.м., загальною площею 57,6 кв.м., житловою площею 27,0 кв.м.; сарай «Б1», сарай «Д1», вбиральню И1, душ Н1, сарай О1, хвіртку «№1», огорожу № 2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 47/100 частину житлового будинку з відповідною часткою господарчо-побутових будівель і споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , як окремий об`єкт нерухомого майна та припинити її право спільної часткової власності на вказаний житловий будинок з відповідною часткою господарчо-побутових будівель і споруд.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП не встановлений.

Суддя Буток Т. А.