Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №761/24759/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24759/26

Провадження №1-кп/761/4089/2026

В И Р О К

іменем України

22 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши обвинувальний акт в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026102100000113 від 16.06.2026, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Іванопіль Чуднівського району Житомирської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

ВСТАНОВИВ :

До Шевченківського районного суду м. Києва у відповідності до вимог ст. ст. 291, 302 КПК України, надійшло вказане кримінальне провадження.

Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

При цьому до обвинувального акта з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, долучені: письмова заява обвинуваченої ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_3 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування. Також вказана заява обвинуваченої ОСОБА_2 містить відомості щодо беззаперечного визнання останньою своєї винуватості.

Крім того, у матеріалах кримінального провадження міститься письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , в якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, у спрощеному провадженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України, і тому підлягає задоволенню.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено наступне.

Так, ОСОБА_2 16 червня 2026 року, не пізніше 10 години 30 хвилин, перебувала поблизу житлового будинку АДРЕСА_3 .

В цей час, перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_2 звернула свою увагу на даний будинок та в останньої виник кримінально протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла.

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, 16 червня 2026 року не пізніше 10 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи, що її дії носять незаконний та протиправний характер, взявши в руки камінь, який знаходився поблизу даного будинку, розбила скло дерев`яного вікна, після чого через розбите вікно незаконно проникла до приватного будинку № 16/7, чим порушила недоторканність житла, ОСОБА_4 .

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку та вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.162 КК України, а саме: незаконне проникнення до житла особи.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку та фактичні обставини його вчинення, те, що обвинувачена ОСОБА_2 не працевлаштована, раніше не судима, при цьому перебуває в розшуку у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.185 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, які б свідчили що ОСОБА_5 є вагітною жінкою, чи має на утриманні дітей віком до чотирнадцяти років, або є особою з інвалідністю першої і другої групи, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді обмеження волі на певний строк.При цьому, оскільки офіційного та постійного джерела доходу у ОСОБА_5 не має, суд вважає неможливим призначення альтернативних видів покарання, передбачених санкцією ч.1 ст.162 КК України.

В той же час, приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_2 кримінального проступку, особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючої покарання обставин, дані про особу обвинуваченої, яка має місце проживання, суд вважає, що перевиховання і виправлення цілком можливе без ізоляції від суспільства ОСОБА_2 , а тому останню допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконання покладених на неї судом обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 /один/ рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного

судом покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1-го /одного/ року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази:

-DVD-R диски із відеозаписами- зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя