Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №761/19611/17 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19611/17

Провадження №1-кп/761/178/2026

В И Р О К

іменем України

04 травня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100100005389 від 10.05.2017 та № 12019100100005763 від 13.06.2019 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

установив:

08.06.2017 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Київської міської прокуратури міста Києва № 10 ОСОБА_7 надійшов (вх. № 46020) обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12017100100005389 від 10.05.2017 (судова справа № 761/19611/17).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2017 головуючим суддею у справі № 761/19611/17 визначено ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 05.09.2017 призначено судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 призначено повторний автоматичний розподіл у справі № 761/19611/17 та визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 09.05.2023 прийнято зазначене кримінальне провадження та призначено судовий розгляд.

Крім того, 17.07.2019 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Київської міської прокуратури міста Києва № 10 ОСОБА_9 надійшов (вх. № 70469) обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019100100005763 від 13.06.2019 (судова справа № 761/28012/19).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 головуючим суддею у справі № 761/28012/19 визначено ОСОБА_10 .

Ухвалою суду від 10.09.2019 призначено судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні.

Надалі 08.04.2025 ухвалою судді ОСОБА_10 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100100005763 від 13.06.2019 (судова справа № 761/28012/19) передано судді ОСОБА_1 , для вирішення питання про його об`єднання з кримінальним провадженням № 12017100100005389 від 10.05.2017 (судова справа № 761/19611/17), які ухвалою суду від 24.04.2025 об`єднано в одне провадження, привласнивши єдиний номер судової справи 761/19611/17.

Так, ОСОБА_11 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин на території Шевченківського району міста Києва.

09.05.2017, приблизно о 22 год 20 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи на другому поверсі ресторану «Шато», який знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик, 24, звернув свою увагу на куртку відвідувача ресторану, яка висіла на спинці стільця, праворуч від ОСОБА_4 . Вважаючи, що в кишені куртки можуть знаходитись цінні речі, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить громадянину Турецької Республіки ОСОБА_12 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , скориставшись неуважністю потерпілого ОСОБА_12 , який на той момент спілкувався зі своїм знайомим та сидів спиною до куртки, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для потерпілого та відвідувачів ресторану, своєю правою рукою дістав із внутрішньої кишені куртки гаманець, з якого таємно викрав гроші у сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 13 150 грн та 150 турецьких лір, що згідно курсу НБУ становить 1050 грн. Після цього, з метою приховання своїх злочинних дій, ОСОБА_4 поклав гаманець назад до кишені куртки ОСОБА_12 .

Однак, у цей час злочинні дії ОСОБА_4 були помічені свідком ОСОБА_13 , яка висловила йому вимогу припинити правопорушення та повернути гроші потерпілому. ОСОБА_4 , розуміючи, що його злочинні дії були викриті, не зважаючи на законну вимогу свідка ОСОБА_13 , свої протиправні дії не припинив та, незважаючи на свідків і потерпілого, вирішив з викраденими коштами втекти з місця вчинення кримінального правопорушення. Продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи їх протиправність та наслідки, разом із викраденим вибіг із ресторану «Шато» у напрямку вул. Прорізної у місті Києві, де внаслідок переслідування був затриманий працівниками охорони ресторану та працівниками поліції.

А відтак, ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_12 , на загальну суму 14 200 грн, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України (змінене обвинувачення від 05.12.2023).

Крім того, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, а саме: 16.10.2012 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 307, ст. 69, ч. 2 ст. 307, ст. 69, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, 20.11.2013 достроково звільнений від відбування покарання на не відбутий строк 6 місяців 26 днів, притягується до кримінальної відповідальності Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, притягується до кримінальної відповідальності Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 5 ст. 185 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення за таких обставин.

13.06.2019, приблизно о 22 год 35 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи на літній терасі ресторану «Mafia», що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Богдана Хмельницького, 27/1, звернув свою увагу на піджак, який висів на спинці стільця та належав ОСОБА_14 . Вважаючи, що у піджаку можуть бути грошові кошти, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 13.06.2019, приблизно о 22 годині 40 хвилин, перебуваючи на літній терасі ресторану «Mafia», що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 27/1, сів за столик позаду ОСОБА_14 та скориставшись тим, що ОСОБА_14 не звертає на нього увагу, а також тим, що за його діями ніхто не спостерігає, бажаючи повторно збагатитись за рахунок викрадення чужого майна, непомітно для потерпілого та оточуючих, проник до лівої зовнішньої кишені піджаку, який висів на стільці, звідки таємно, повторно викрав гаманець чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не представляє, в якому знаходилися банківська картка ПАТ КБ «Приватбанк», дисконті картки та студентський квиток на ім?я ОСОБА_14 , які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, грошові кошти в сумі 1000 гривень та 100 доларів США, які відповідно курсу НБУ на момент вчинення кримінального правопорушення еквівалентні 2 648 гривням, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

А всього, ОСОБА_4 таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_14 , на загальну суму 3 648 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно (крадіжка), вчинена повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень наведені вище.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів у цьому кримінальному провадженні по фактичним обставинам вчинених кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_4 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушеннями, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Прокурор ОСОБА_5 просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років пробаційного нагляду, за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років пробаційного нагляду.

Захисник ОСОБА_6 просив врахувати характеризуючі дані ОСОБА_4 та відсутність претензій з боку потерпілих, а тому вважав за можливе у разі визнання обвинуваченого винним призначити покарання у виді штрафу.

Таким чином, судовим розглядом, який проведено відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, встановлено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, за вчинення яких він підлягає покаранню.

Дії ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, а також за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майно (крадіжка), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані які характеризують його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, водночас неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні дитину, стан здоров`я обвинуваченого задовільний, має місце реєстрації та проживання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не знаходить, враховуючи відсутність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років пробаційного нагляду, за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років пробаційного нагляду.

Суд враховує, що згідно ч. 5 ст. 59-1 КК України пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення. Однак, такі обставини в цій справі відсутні.

У підсумку встановлене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Керуючись статтями 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки визначені ч.ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_15