Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №759/15345/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/15345/26

пр. № 3/759/3953/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 04.06.2026, близько о 13 год 40 хв перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. А. Вернадського, 12, вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції, а саме: чинив спротив, агресивно себе поводив, нецензурно виражався, шарпав працівників поліції за верхній одяг. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №881297 від 04.06.2026, складений відносно ОСОБА_1 , рапорт ст. ДОП Святошинського УП ГУНП у м.Києві від 04.06.2026, інші матеріали справи у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Разом з цим, зміст статті 185 КУпАП обов`язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.

У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, у чому саме полягала законна вимога працівника поліції, а доказів агресивної поведінки ОСОБА_1 в бік працівників поліції, які б могли свідчити про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не надано.

Зокрема, з протоколу встановлено, що вчинення адміністративного правопорушення зафіксовано на БК №859700, №858039, №859671, проте відповідні відеозаписи у матеріалах справи відсутні. Наявний рапорт працівника поліції, який не є достатнім та переконливим доказом винуватості особи. Інші докази відсутні.

Враховуючи зазначене, суддя вважає, що обставини, викладені у протоколі, не відповідають складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та не підтверджуються достатніми доказами, наявними в справі. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КпАП.

Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги те, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами, докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відсутні, а інкриміноване в протоколі про адміністративне правопорушення діяння не відповідає диспозиції ст. 185 КУпАП, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП не доведена, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 247, ст. 185, ст.ст. 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К.О. Васильєва