Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №523/28069/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/28069/25

Провадження №2-а/523/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сувертак І.В.

за участю секретаря Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив скасувати постанову № R231747 від 03 грудня 2025р., складену ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , 29 грудня 2024 року дізнався про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 склав та видав Постанову № R231747 від 03.12.2025р.

На підставі Постанови ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000.00 гривень за вчинене порушення ст. 210 КУпАП.

В Постанові зазначено наступне: «За результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу II ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, чим допустив(ла) порушення правил військового обліку. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене 3 ч. ст. 210 КупАП ПОСТАНОВИВ накласти на громадянина (громадянку) ОСОБА_1 штраф у сумі 17000.00 грн.».

Позивач вважає Постанову № R231747 від 03 грудня 2025р. незаконною і необгрунтованою, а відтак такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку, виходячи з наступного.

Згідно зі змістом електронного військово-облікового документа, що додано до цієї заяви, дата початку розшуку - 24 серпня 2025 року, в свою чергу, постанова винесена 03 грудня 2025 року, тобто з дня початку розшуку до дня винесення постанови пройшло більше ніж три місяці.

Інформація про дату початку розшуку та причину розшуку в електронному військово обліковому документі свідчить про те, що відповідач виявив адміністративне правопорушення не пізніше 24 серпня 2025 року, отже на момент винесення постанові про адміністративне правопорушення (03 грудня 2025 року), відповідно до вимог статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Також Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить в собі жодної норми, яка б: (а) дозволяла відповідачеві не повідомляти позивача про розгляд його справи; або (б) надсилати таку повістку поштою; або (в) розглядати справу про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності без ВРУЧЕННЯ йому повістки. Таким чином, розглянувши справу без участі Позивача, Відповідач свідомо позбавив Позивача можливості користуватися процесуальними правами, які гарантовані йому КУпАП та захищати себе від безпідставного притягнення до юридичної відповідальності. Вважаю, що Постанова є такою, що прямо суперечить Конституції України та імперативній забороні ст. 268 КУпАП.

На підставі викладено, ОСОБА_1 не погоджуєтьсь із зазначеною Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 бо вважає себе невинним, Постанову № R231747 від 03.12.2025р. необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Враховуючи зазначене, позивач просив його адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив позовну заяву задовольнити з обґрунтувань, що викладені в позові. (а.с. 35).

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не прибув, свою правову позицію висловив в відзиві на позовну заяву. (а.с. 17-31).

Вивчивши матеріали справи, суд вирішив адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Згідно частини 5 ст. 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Пунктом 1 ч.1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У відповідності до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 26 листопада 2025 року під час відпрацювання мобілізаційних заходів у Пересипському районі м. Одеси, ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з 28.04.2015 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний другої категорії, загального військового обліку солдатів та сержантів запасу за військовою спеціальністю «ВОС 956647 А». Користується правом на відстрочку, відстрочка надана до 02.02.2026. Порушник військового обліку з 24.08.2025.

За результатами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр. II ст. 57 б (наказ МО України Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ №402 від 14.08.2008 р.), відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Протокол від 22.04.2015 року №15.

Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 26.11.2025 під час відпрацювання мобілізаційних заходів, виявлені порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. ОСОБА_1 , визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, всупереч п. 2 розділу II Закону України від 21.03.2024 №3621 -IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» де установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 з 21.04.2024 року по 05.06.2024 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста не отримав направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 24.08.2025 звернувся до відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, звернення №Е3368089 для адміністративного затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час відпрацювання мобілізаційних заходів, з позивачем проведена бесіда для встановлення обставин допущення позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. В результаті проведеної співбесіди позивач не надав пояснень та підтвердні лікарської комісії у період з 24.08.2025 по 26.11.2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 склав та видав Постанову № R231747 від 03.12.2025р.

На підставі Постанови ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000.00 гривень за вчинене порушення ст. 210 КУпАП.

В Постанові зазначено наступне: «За результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу II ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист”, чим допустив(ла) порушення правил військового обліку. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене 3 ч. ст. 210 КупАП ПОСТАНОВИВ накласти на громадянина (громадянку) ОСОБА_1 штраф у сумі 17000.00 грн.».

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із частинами 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 25.02.2022 Президентом України видано Указ «Про загальну мобілізацію» №69/2022, строки якого неодноразового продовжувалась та який наразі діє.

Саме з періоду оголошення Президентом України рішення про мобілізацію законодавець пов`язує настання особливого періоду під час якого громадянами України зобов`язуються виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

В умовах збройної агресії російської федерації проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров`я, безпеку інших громадян і саме існування держави, є нагальна потреба в належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії і високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання конституційного обов`язку захисту Вітчизни.

Таким чином, через доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскаржену позивачем постанову суд вважає обґрунтованою та законною, тому і не знаходить підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя