Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №511/1331/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Суд: Роздільнянський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №511/1331/26

Суддя: Гринчак С. І.

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1331/26

Номер провадження: 2/511/1210/26

17 червня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання – Дьяків В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Короткий зміст позовної заяви.

22.04.2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» (далі ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс») звернувся до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором позики №59/34217909 від 19.01.2021 року у розмірі 33 200,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Вказана позовна заява мотивована тим, що 19.01.2021року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАРТНЕР ФІНАНС» ( далі ТОВ«ПАРТНЕР ФІНАНС») та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 59/34217909.

Відповідачу було надано Позику шляхом передачі готівкових коштів у сумі 4000 грн., однак, Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором.

28.12.2023 року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК«УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 28122023 (далі - «Договір факторингу-1»).

17.04.2025 року між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» ( далі ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ») укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25 (далі - «Договір факторингу-2»).

25 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу № 25-08/ ФК-25 (далі «Договір факторингу-3»).Згідно Договору факторингу-1, Договору факторингу-2 та Договору факторингу-3 відбулося відступлення права вимоги за Договором позики № 59/34217909 від 19.01.2021 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу перед Новим кредитором - ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» становить 33 200,00 грн., із яких: заборгованість за сумою позики- 4 000,00 грн.; заборгованість по нарахованим процентам- 28 080,00 грн.; заборгованість за комісією: 1 120,00 грн., що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року провадження по справі відкрито, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. На підставі ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилалась разом з копіями відповідних документів разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на адресу місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку. На адресу суду надійшло поштове повідомлення про не вручення судової повістки ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи вказані факти, згоду позивача, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 19.01.2021року між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 59/34217909. На підставі цього Договору Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути суму Позики Позикодавцю та сплатити Проценти, а також інші платежі за вказаним Договором.

Мета отримання Позики Позичальником - споживчі цілі. Позика надається Позичальнику на умовах із поверненням суми Позики в кінці строку користування позикою. Розмір, порядок та строки сплати Позичальником платежів за цим Договором погоджений Сторонами в Графіку платежів. Позичальник зобов`язаний здійснювати платежі у відповідності до Графіку платежів.

Позичальник повинен сплачувати Позикодавцю Проценти за Договором за фіксованою ставкою, встановленою Договором позики, від суми Позики (залишку суми Позики) за кожен день користування Позикою в межах строку передбаченого п. 1.4. та п. 2.2. Договору у порядку, розмірі та строки встановлені в Графіку платежів. Позикодавець надає позику шляхом передачі готівкових коштів позичальнику.

Нормативно – правове обґрунтування та висновки суду.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов`язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Суд, вивчивши матеріали справи, давши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ТОВ ТОВ«ПАРТНЕР ФІНАНС» виконало свої обов`язки за Договір позики № 59/34217909 від 19.01.2021 року та надало відповідачу кредит в розмірі 4 000,00 грн.

ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу-1, Договору факторингу-2 та Договору факторингу-3.

До ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» відповідно до укладеного Договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики№ 59/34217909 від 19.01.2021 року в розмірі 33 200,00 грн., із яких: заборгованість за сумою позики- 4 000,00 грн.; заборгованість по нарахованим процентам- 28 080,00 грн.; заборгованість за комісією: 1 120,00 грн.

Даний розрахунок боргу, а також його наявність відповідачем не спростовано, не надано доказів повної та своєчасної сплати заборгованості перед банком та відсутності заборгованості за договором або її наявності у розмірі, що відрізняється від запропонованої Банком.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №59/34217909 від 19.01.2021 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 448 від 17.04.2026 року позивачем було сплачено 2662,40 гривень судового збору ( при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), які підлягають стягненню з відповідача.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., слід зазначити наступне.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд враховує, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат представник позивача надав суду копію договору про надання правничої допомоги №45714110 від 10.12.2025 року, копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги №45714110 від 10.12.2025 року, копію детального опису наданих послуг від 12.12.2025, акт № 3530600392 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 12.12.2025.

Таким чином, виходячи із встановленої реальності правничої допомоги та її необхідності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача має бути стягнуто 33 200,00 гривень за Договором позики №59/34217909 від 19.01.2021 року, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 282 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» (ЄДРПОУ: 45714110, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 17 б, оф. 503; IBAN: НОМЕР_2 в АТ АКБ "Львів", МФО: 325268) суму заборгованості за Договором позики №59/34217909 від 19.01.2021 року, у розмірі 33 200,00грн., з яких: заборгованість за сумою позики - 4000,00 грн.; заборгованість по нарахованим процентам – 28 080,00 грн.; заборгованість за комісією – 1 120,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 22 червня 2026 року.

Суддя: С. І. Гринчак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua