Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №511/2863/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2863/25

Номер провадження: 2/511/123/26

22 червня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання – Замковенко О.Б.,

за участю:

представника позивача - Раду І.Л.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області - Раду І.Л.,

представника Державної служба України у справах дітей – Левшина А.О. (дистанційно),

представника КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради - адвоката Кузьменка В.В.,

третя особа- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою Органа опіки та піклування виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області в інтересах неповнолітнього- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, Державна служба України у справах дітей, Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради, ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

У серпні 2025 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав та залишити малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради.

В подальшому Орган опіки та піклування виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області уточнив свої позовні вимоги та просив суд, відібрати неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав та передати дитину до органу опіки та піклування до визначення подальшої форми її влаштування відповідно до законодавства України.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є дитиною з інвалідністю, страждає на синдром Дауна (шифр НОМЕР_1 , F70-71) та є дитиною, потерпілою від Чернобильської катастрофи. Батько дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Проте, мати дитини покладені на неї обов`язки щодо виховання та утримання сина не виконує. Відповідачка є офіційно не працюючою, зловживає алкогольними напоями.

Під час перевірки 17.08.2025 року, яка проводилась комісією в складі членів органів опіки та піклування за заявою сусідів встановлено, що на момент обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , мати дитини має наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: агресивна, голосно кричить, виражений запах алкоголю з ротової порожнини, нецензурна лексика, порушена координація рухів. Зазначене вище ознаки створюють загрозу життю та здоров`ю дитини.

Комісією було прийнято рішення про негайне відібрання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з виникненням загрози їх життю та безпеці, а в подальшому на підставі акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 17.08.2025 року було вжито заходів з метою захисту інтересів дитини та тимчасово влаштовано до КНП «Роздільнянська БПЛ».

В подальшому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставлено швидкою допомогою у супроводі соціальних робітників, в зв`язку із агресивною поведінкою, з метою лікування, до відділення дитячої психіатрії №9 Одеської обласної дитячої клінічної лікарні.

Тому просили позов задовольнити та відібрати у ОСОБА_1 її сина без позбавлення її батьківських прав, так як вона ухиляється належно виконувати свої батьківські обов`язки відносно сина.

Процесуальні дії у справі.

01.09.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

02.10.2025 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Державну службу України у справах дітей. (а.с.73-75)

15.10.1025 року від представника Державної служби України у справах дітей надійшли пояснення до позовної заяви ( а.с. 86-87)

04.12.2025 року від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви. ( а.с.108-109).

04.12.2026 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Одеську обласну дитячу клінічну лікарню. ( а.с.127-128)

12.02.2026 року від представника Одеської обласної дитячої клінічної лікарні надійшли пояснення.( а.с.145-146)

03.03.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті.( а.с.172-173)

01.06.2026 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 . ( а.с.203-204)

Позиції сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи: керівник служби у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області – Раду І.Л., діюча на підстав довіреності №1 від 12.01.2026 року, підтримала позовні вимоги з урахуванням уточненої позовної заяви, в повному обсязі та надала пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просила суд їх задовольнити. Також, зазначила, що після того, як у ОСОБА_1 забрали сина, вона змінилась на краще, працевлвштувалась, вона дійсно бажає його повернути. В судових дебатах зазначила, що коли ОСОБА_1 знаходиться не в стані алкогольного сп`яніння, то дитина доглянута, дома чисто, є приготовлена їжа.

В судовому засіданні відповідач- ОСОБА_1 категорично заперечувала щодо відібрання від неї сина ОСОБА_6 , з`являлася в усі судові засідання без ознак наслідків вживання алкогольних напоїв. Суду пояснила, що вона любить свого сина, за ним ніхто не буде так піклуватися як вона. Просила суд не позбавляти її права виховувати та піклуватися сином. Щодо обставин, які стали причиною того, що в неї забрали ОСОБА_6 і помістили його до психіатричної лікарні, зазначила що дійсно 17.08.2025 року вона була вдома разом із своїм цивільним чоловіком і сином ОСОБА_6 . Вони трішки випили з чоловіком, потім сиділи на дивані, дивились телевізор, в цей час ОСОБА_6 сидів на ліжку та займався своїми справами - грався. В їх хату увірвалися працівники ССД та поліції, та почали без усяких попереджень проводити акт обстеження, зазначаючи що вона погано доглядає за своєю хворою дитиною й внаслідок того, що вона перебуває в стані алкогольного сп`яніння, її дитині загрожує небезпека. Вона намагалася щось пояснити, але працівники соціальної служби не хотіли нічого слухати, зазначили, що їм надійшло повідомлення від сусідів і забрали її сина. Вона кожного разу як могла то приїжджала до м.Одеси в лікарню. Зазначила, що в лікарні над її сином знущались і йому там було дуже погано. Вважає, що дитині, яка хворіє з дитинства краще бути з матір`ю, вдома, у звичній для неї обстановці. Просила суд повернути їй сина.

Третя особа: представник Державної служби України у справах дітей – Левшин А.О., діючий на підставі довіреності у порядку передоручення від 30.08.2024 року, який перебував в судовому засіданні в режимі відеоконференції, вважав, що позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської областіє законними, обґрунтованими і такими, що підлягає задоволенню та надав пояснення, що відповідають письмовим поясненням поданим до суду раніше, зокрема зазначив таке. Основним критерієм у вирішенні будь-яких питань щодо дитини є забезпечення її найкращих інтересів, що включає право на безпечне, стабільне середовище, належний догляд та охорону здоров`я. Враховуючи тяжкий психоемоційний та фізичний стан дитини, наявність інвалідності, відсутність належних умов проживання та байдужість матері, залишення неповнолітнього у матері є небезпечним для його життя та здоров`я, застосування заходу відібрання дитини без позбавлення матері батьківських прав є доцільним, законним і пропорційним, оскільки спрямоване виключно на захист прав і безпеки дитини. Державна служба України у справах дітей наголошує, що відібрання дитини без позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який застосовується у разі безпосередньої загрози життю чи здоров`ю дитини. У даній ситуації така загроза доведена численними актами, медичними документами та оцінкою рівня безпеки. Враховуючи вищезазначене, вважає за необхідне ухвалити судове рішення, що гарантує реалізацію конституційного права дитини на захист, безпечне середовище і належний розвиток. Отже Державна служба України у справах дітей повністю підтримує позовні вимоги органу опіки та піклування виконавчого комітету Степанівської сільської ради та просить відібрати неповнолітнього- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав та передати дитину до органу опіки та піклування до визначення подальшої форми її влаштування відповідно до законодавства України.

Третя особа: представник -КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради – адвокат Кузьменко В.В., діючий на підставі ордеру серії ВА №1139225 від 20.01.2026року, який перебував в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суду пояснив, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був поміщений до психіатричного відділення КНП «ООДКЛ» ООР» та тривалий час перебував у закладі, а саме з 18.08.2025 по 24.03.2026 року. ОСОБА_7 є дитиною з інвалідністю, страждає на синдром Дауна (шифр НОМЕР_1 , F70–F71), за матеріалами справи, йому як адвокату який представляє інтереси КНП «ООДКЛ» ООР» відомо, що останній був відібраний від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 соціальною службою, оскільки останні вбачали ризик загрози життю та здоров`ю дитини. За час перебування дитини у лікарні, мати – ОСОБА_1 відвідувала дитину.

Третя особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 суду повідомила, що вона є рідною донькою ОСОБА_1 і на даний час її молодший брат – ОСОБА_8 тимчасово влаштований до неї. Вона проживає в м.Одеса, в орендованій квартирі. Наразі вона, та їх сестра ОСОБА_9 піклуються про ОСОБА_6 , але брат є хворою дитиною і він сприймає і добре себе почуває тільки поруч з мамою, він її дуже добре розуміє і йде з нею на контакт. Вона, як донька своєї матері, не може нічого поганого про неї сказати. Мати завжди піклувалася про них, виховувала їх добре, матеріально забезпечувала, іноді зловживала спиртними напоями. Просила суд не позбавляти маму її права бути поруч з сином та дати їй можливість виправити ситуацію яка сталася з нею. Вона зазначила, що вона з сестрою ОСОБА_10 , будуть і надалі домопогати матері и брату.

Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданого 28.12.1999 року. ( а.с.9-10)

Згідно Витягу з реєстру Роздільнянської територіальної громади від 18.08.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .( а.с.12)

Згідно довідки №162 виданої виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 25.07.2025 року ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації, до складу її сім`ї входить: син ОСОБА_3 , 2011 року народження ( а.с.21).

ОСОБА_1 має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданого 13.10.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, на підставі актового запису №266 ( а.с.8)

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є дитиною з інвалідністю, страждає на синдром Дауна (шифр НОМЕР_1 , F70-71), що підтверджено медичними висновками.( а.с.15-16)

Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 31.01.2012 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. ( а.с.14)

Батько неповнолітнього ОСОБА_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 , виданого 30.01.2018 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №54. (а.с.13)

Згідно довідки №162 виданої виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 25.07.2025 року ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації, до складу її сім`ї входить: син ОСОБА_3 , 2011 року народження ( а.с.21).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 20.09.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1 , 1972 року народження, син- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , співмешканець. Будинок складається з 2-х кімнат, кухні, опалення пічне, електро-водопостачання, є необхідні меблі та побутова техніка. Є запас продуктів. З матір`ю проведено профілактичну бесіду, щодо недопущення негативних наслідків, в тому числі щодо належного виконання батьківських обов`язків. Надані педагогічні поради та рекомендації, враховуючи вікові особливості дитини. В родині проживає дитина з інвалідністю підгрупи А.( а.с.17)

Згідно акту обстеження умов проживання від 05.06.2025 року, сім`ї ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання: холодильник не працює, брудно, багато сміття, відсутня приготовлена їжа. З матір`ю проведено бесіду, направлену на профілактику проявів негативних явищ, в тому числі домашнього насильства. Матір попереджена про відповідальність за утримання та виховання дитини, відповідно до законодавства України. Рекомендовано звернутися до спеціаліста роботи ВНСП щодо оформлення соцвиплат.( а.с.19)

Відповідно до акту від 17.08.2025 року про відвідування сім`ї ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , є приготовлена їжа, є невеликий запас продуктів харчування, у дитини є окрема кімната, чиста постіль. Мати дитини має наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: агресивна, голосно кричить, виражений запах алкоголю з ротової порожнини, нецензурна лексика, порушена координація рухів. Зазначене вище ознаки створюють загрозу життю та здоров`ю дитини. (а.с.22)

Водночас, як вбачається з акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 17 серпня 2025 року, комісія у складі в.о. начальника ССД Степанівської сільської ради Хіщенко Олени, інспектора ЮП СП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Горобця Дмитра, начальника ВНСП Хазарінової Тетяни, парамедика КНП «Роздільнянський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Роздільнянської міської ради Орлової Аліни, дійшла висновку щодо вилучення дитини у матері (а.с.23-31).

Виконавчий комітет Степанівської сільської радиРоздільнянського району Одеської області 18.08.2025 року прийняв рішення за № 218-Ср «Про заходи щодо захисту прав та інтересів малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »., відібрати малолітнього від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.37).

Наказом служби у справах дітей Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 18.08.2025 року № 49, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 42).

Рішенням виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 18.08.2025 року №219-Ср затверджено висновок про доцільність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав, у зв`язку з тим, що подальше перебування дитини з матір`ю створює реальну та безпосередню загрозу її життю та здоров`ю. ( а.с.38-41)

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого № F0180 від 18.08.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставлено швидкою допомогою у супроводі соціальних робітників, в зв`язку із агресивною поведінкою, з метою лікування, до відділення дитячої психіатрії №9 Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, де лікувався до 24.03.2026 року. ( зворотній бік а.с.179-180)

З наданої Степанівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області характеристики на особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 21 серпня 2025 року № 380/02-11 вбачається, що ОСОБА_1 проживає на території Степанівської громади, має малолітнього сина-інваліда: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час проживання на території громади на гр. ОСОБА_1 неодноразово надходили усні скарги від сусідів та мешканців громади щодо її девіантної поведінки та ухилення від виконання свої батьківських обов`язків відносно малолітнього сина. Іноді зловживає алкогольними напоями та має ознаки девіантної поведінки. Не працює, здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, яка потребує постійної допомоги. (а.с. 43).

Виконавчий комітет Степанівської сільської ради 18.08.2025 року вих. 1892/03-01-11 повідомили керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, що на підставі рішення виконавчого комітету Степанівської сільської ради від 18.08.2025 року №218-Ср «Про заходи щодо захисту прав та інтересів малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », 17 серпня 2025 року у зв`язку з безпосереднім виникненням загрози життю та здоров`ю дитини було відібрано у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( а.с.47)

Повідомленням т.в.о начальника Роздільнянського РПВ ГУНП в Одеській області №161071-2025 від 29.08.2025 року, встановлено що на повідомлення виконавчого комітету Степанівської сільської ради зареєстровано ЖЄО № 10441 від 19.08.2025 року та відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 184 КУпАП та направлено до суду для прийняття рішення згідно чинного законодавства. ( а.с.69)

Відповідно до повідомлення медичного директора КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради № 1441 від 27.11.2025 року, встановлено, що з 18.08.2025 року у відділенні дитячої психіатрії перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати, ОСОБА_1 , відвідує дитину декілька разів на тиждень ( а.с.119).

Відповідно до повідомлення медичного директора КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради № 197 від 06.02.2026 року, встановлено, що з 18.08.2025 року у відділенні дитячої психіатрії перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перебування дитини в лікарні мати, ОСОБА_1 , з початку 2026 року відвідала дитину 05.02.2026 року та 06.02.2026 року. Протягом січня 2026 року дитину відвідували сестри. ( а.с.138).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 23.03.2026 року за адресою: АДРЕСА_3 , проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однокімнатна квартира орендована, умови проживання задовільні. Під час перевірки в квартирі прибрано, чисто, дотримано санітарно-гігієнічні норми, є необхідні меблі та побутова техніка. Для дитини є окреме спальне місце, підготовлені необхідні речі (одяг, взуття), предмети особистої гігієни. ( а.с.182)

Згідно наказу №21 від 24.03.2026 року виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, тимчасово влаштувати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитину, яка залишилася без батьківського піклування, в сім`ю сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 та встановити тимчасове місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 . ( а.с.176).

Відповідно до Акту про передачу дитини у сім`ю від 24.03.2026 року, адміністраціяКНП «ООДДКЛЛ`ООР передала неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу №21 від 24.03.2026 року виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .( зворотній бік а.с.180)

Процесуальні норми права, які підлягають застосуванню.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.

Також у справі «М. С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (§ 76).

Відповідно до ч. 1- 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; повинні поважати дитину.

Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Відповідно до п. 8 Постанови КМУ № 866 від 24.09.2008 року "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини", якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров`ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров`я проводить оцінку рівня безпеки дитини згідно з додатком 10. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені уповноважені суб`єкти в межах своїх повноважень.

Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільській, селищній раді об`єднаної територіальної громади клопотання про невідкладене відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

Вирішуючи питання в суді про відібрання дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав, суд приймає рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав лише за наявності підстав, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України, а саме, якщо мати або батько ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

Висновки суду .

Суд, ознайомившись зі змістом заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представників третіх осіб, третьої особи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом з дитинства, з діагнозом ОСОБА_13 , який проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

17.08.2025 року органом опіки та піклування дітей Степанівською сільської радою ОСОБА_3 було вилучено із сім`ї через ухилення матір`ю від виконання батьківських обов`язків, незабезпечення сину безпечного середовища та створення загрози для життя і здоров`я дитини.

З 18.08.2025 року по 23.03.2026 рік неповнолітній ОСОБА_3 перебував у відділенні дитячої психіатрії на лікуванні в КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради.

З 24 березня 2026 року на підставі рішень органів опіки в рамках наданих їм повноважень було прийнято рішення про тимчасове влаштування ОСОБА_3 до його сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд вважає, що наданими по справі доказами позивачем підтверджено факт ухилення ОСОБА_1 від належного виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини з інвалідністю на час його відібрання.

Суд вважає, що дії органів опіки по негайному вилученню дитини відповідали рівню безпеки, яка існувала в сім`ї і вчинені були відповідно до вимог діючого законодавства.

Під час обстеження умов проживання дитини у сім`ї ОСОБА_1 на момент його вилучення відповідною комісією встановлено, що мати мала ознаки сп`яніння.

Між тим, під час розгляду справи у суді ОСОБА_1 приймала участь у кожному судовому засіданні особисто, з`являлася в усі судові засідання без ознак наслідків вживання алкогольних напоїв, позов категорично не визнала і на протязі розгляду справи у суді заперечувала наявність підстав для відібрання у неї сина,під час перебування дитини в лікарні вона відвідувала дитину декілька разів на тиждень, доводила в суді, що хоче повернути сина і намагається змінити свій спосіб життя та ставлення до сина.

Усвідомлюючи своє скрутне матеріальне становище, відповідач все таки намагається його покращити. Працевлаштувалась.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначила, що після того, як у ОСОБА_1 забрали сина, вона змінилась на краще, працевлвштувалась, ОСОБА_1 дійсно бажає повернути сина.

Таким чином суд констатує, що відповідачка на протязі розгляду справи в суді інтересу до сина не втрачала і просила зберегти її сім`ю. Факт заперечення відповідачем проти позову про відібрання у неї сина свідчить саме про це.

З огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що органом опіки та піклування не надано суду достатньо переконливих і зважених аргументів, які б свідчили про те, що відібрання сина відповідатиме інтересам саме дитини, а відповідачка саме злісно ухиляється від його виховання.

Висновки органу опіки та піклування щодо доцільності відібрання дитинни від матері без позбавлення батьківських прав відносно її сина не є обов`язковими для суду (частини п`ять, шість статті 19 СК України), такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Суд вважає, що при винесенні даного рішення суд повинен враховувати, що розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від матері.

У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

З огляду на необхідність забезпечення як найкращих інтересів дитини зокрема в частині її права на спілкування з матір`ю та збереження зв`язків із нею, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до відповідачки такого крайнього (виняткового) заходу впливу, як відібрання дитини, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49), проте, наявності таких обставин у цій справі не доведено.

Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і має оцінюватися в контексті позитивного обов`язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відібрання дитини від матері не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог органа опіки та піклування виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_1 , оскільки відібрання сина у ОСОБА_1 не відповідатиме його інтересу, а сама відповідачка не втратила інтересу до сина.

На підставі ст. 12,76,81, 89, 141, 259, 263- 265, 268, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог органа опіки та піклування виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, Державна служба України у справах дітей, Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» Одеської обласної ради, ОСОБА_2 , про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,- відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С. І. Гринчак