Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №522/27660/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/27660/25-Е

Провадження № 2/522/4315/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Донцової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому позивач просить стягнути з відповідача 30800,00 гривень заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.04.2024 укладено кредитний договір (оферти)№ 04.04.2024-100002738 від 08.04.2024. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11000,00 гривень, строком на 140 днів. Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту - банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-62XX-XXXX-5334. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 30800,00 гривень, що складається з заборгованості: по тілу кредиту в розмірі 11000,00 гривень, по процентам в розмірі 15400,00 гривень, по комісії в розмірі 1650,00 гривень та неустойки у розмірі 2750,00 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.01.2026 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 11.03.2026.

У судове засідання 11.03.2026 учасники справи не з`явились. Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 13.05.2026.

У судове засідання 13.05.2026 учасники справи не з`явились. Відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

На паідставі ч. 1 чт. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення рішення до 22.05.2026.

У зв`язку з неявкою у судові засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Станом на момент розгляду справи інші заяви по суті справи, окрім позовної заяви, у матеріалах справи відсутні.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 675-VIII).

Суд встановив, що 08.04.2024 ОСОБА_1 (далі - позичальник) прийняв (акцептував) пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі кредитодавець) про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 04.04.2024-100002738 від 08.04.2024. Таким чином, 08.04.2024 між кредитодавцем та позичальником укладений у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», кредитний договір № 04.04.2024-100002738 (кредитної лінії), предметом якого є надання кредиту позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, та зобов`язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти, комісії.

Відповідно до умов кредитного договору № 04.04.2024-100002738 від 08.04.2024 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 08.04.2024; сума кредиту: 11000,00 гривень; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 25.08.2024; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачена. Крім того, умовами договору визначені процентні ставки, порядок розрахунку процентів, графік платежів.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 1650,00 гривень (п. 8 акцепту кредитного договору № 04.04.2024-100002738 від 08.04.2024 (кредитної лінії)).

Зі змісту кредитного договору № 04.04.2024-100002738 від 08.04.2024 вбачається, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 6469.12 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 23693,82 гривень. Загальні витрати за споживчим кредитом 12693,82 гривень. Процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1(один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка").

У пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) оферти, зокрема п. 4.1., визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-62XX-XXXX-5334.

Договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року (п. 10.1. оферти про укладення кредитного договору (кредитної лінії)).

З матеріалів справи вбачається, що акцепт пропозиції на укладення кредитного договору № 04.04.2024-100002738 від 08.04.2024 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е739.

На підтвердження виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором № 04.04.2024-100002738 до матеріалів справи долучено копію квитанції про перерахування коштів у розмірі 11000,00 гривень 08.04.2024 на платіжну картку 414962*34, зазначену у кредитному договорі, номер транзакції в системі LiQay 2447385600, призначення платежу: видача за договором № 04.04.2024-100002738.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитом складає: 11000,00 гривень - основного боргу, 15400,00 гривень - проценти, 1650,00 гривень - комісія за надання, 2750,00 гривень - неустойка, разом - 30800,00 гривень.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості. У матеріалах справі відсутні докази повернення відповідачем у повному обсязі коштів, отриманих від кредитодавця.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 11000,00 гривень сума заборгованості по процентам у розмірі 15400,00 гривень, комісія у розмірі 1650,00 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 2750,00 гривень, суд дійшоа наступних висновків.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування неустойки за договором № 04.04.2024-100002738 від 08.04.2024 здійснювалось у період дії воєнного стану. За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2750,00 гривень не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальнісю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором № 04.04.2024-100002738 від 08.04.2024 у розмірі 28050,00 гривень (двадцять вісім тисяч п`ятдесят гривень 00 коп.), що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 11000,00 гривень, заборгованості за процентами - 15400,00 гривень та заборгованості за комісією - 1650,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 29.05.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА