Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №505/2057/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2057/26

Провадження № 3/505/854/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року місто Подільськ

Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського РУП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського міськрайонного суду Одеської області Подільським РУП ГУНП в Одеській області надійшов протокол стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали судової справи № 505/2057/26 передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03.06.2026 серії ВБА № 180174, зазначено наступне: «…03.06.2026 о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ображав грубою нецензурною лайкою, виказував образи, шарпав за одяг свою мати ОСОБА_2 , перебуваючи у нетверезому стані, на зауваження припинити сварку не реагував, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод для проведення розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що межі розгляду справи про адміністративне правопорушення визначаються відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.06.2026 серії ВБА №180174, згідно з яким ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ображав грубою нецензурною лайкою, виказував образи, шарпав за одяг свою мати ОСОБА_2 , перебуваючи у нетверезому стані, на зауваження припинити сварку не реагував, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. (відповідно до розділу протоколу «склад адміністративного правопорушення»).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема, прізвища, адреси потерпілих, якщо вони є. Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не наведено відомостей про те, яким чином дії особи спричинили або могли спричинити шкоду фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої, а також не зазначено будь-яких наслідків, які б свідчили про наявність ознак домашнього насильства у розумінні ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Суд зазначає, що норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які дії вчинила особа. Так, зазначеною нормою КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:

фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

психологічне насильство - насильство, пов`язане з тиском одного члена сім`ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

економічне насильство - навмисні дії одного члена сім`ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Відповідно до аналізу наведених норм склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об`єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов`язкової ознаки.

Зазначення у протоколі відомостей про те, що особа шарпала потерпілу за одяг, без вказівки на наслідки таких дій та без належних доказів на їх підтвердження, не дає можливості встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Лише наявність конфліктних стосунків та вживання нецензурної лексики, не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Тільки у тому випадку, коли дії завдали шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вони становлять об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Протокол від 03.06.2026 серії ВБА № 180174, складений щодо ОСОБА_1 , не містить відомостей про наслідки, настання яких є обов`язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення: висловлювання нецензурною лайкою, образлива поведінка та вчинення сварки, за своїм змістом більшою мірою свідчать про ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство).

Разом з тим, відповідно до принципу законності, положень ст. 7, 245, 280 КУпАП та практики Європейського суду з прав людини, суд розглядає справу виключно в межах обвинувачення, сформульованого органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, та не наділений повноваженнями самостійно змінювати правову кваліфікацію діяння чи перекваліфіковувати дії особи на іншу статтю КУпАП, оскільки це фактично означало б виконання судом функції сторони обвинувачення та порушувало б принцип змагальності сторін і право особи на захист.

На підставі викладеного, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в діях особи наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 173-2, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом внесення апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ