Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №752/4529/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №752/4529/25

Суддя: Коваленко І. В.

Справа №:752/4529/25

Провадження №: 2/755/8186/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коваленко І.В., при секретарі судових засідань Грищенко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача шкоду, завдану майну позивача у розмірі 159 521,19 грн та здоров`ю позивача у розмірі 1 752,64 грн, також стягнути моральну шкоду у розмірі 13 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2024 року в м. Києві по пр-ту Науки, 30 з вини водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом без чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ), відбулася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль позивача Nissan Rogue (д.н.з. НОМЕР_1 ). Третя особа відмовився визнавати свою вину у скоєному 05.10.2024 ДТП та добровільно самостійного відшкодувати заподіяну ним позивачу шкоду. Вина ОСОБА_2 встановлена постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2024 року у справі № 752/22056/24. Позивач вказав, що з метою досудового врегулювання 05.10.2024 року зателефонував на «гарячу лінію» МТСБУ. 05.10.2024 позивач змушений був викликати автомобіль - евакуатор для перевезення авто Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_1 до тимчасової автомобільної стоянки за адресою: пров. Моторний, 11А, м. Київ. 29.10.2024 позивач домовився та переправив автомобілем - евакуатором пошкоджений внаслідок ДТП власний автомобіль Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_1 до місця свого постійного проживання, де у подальшому зберігав автомобіль на території станції технічного обслуговування (СТО). 08.10.2024 року позивач звернувся до МТСБУ із письмовою заявою про факт ДТП. МТСБУ відкрило страхову справу № 108939 та створило «Особистий кабінет потерпілого», через який за допомогою сервісу подачі документів було подано необхідні заяви, копії документів та фото ушкодженого автомобіля. 10.10.2024 року страховим комісаром МТСБУ було проведено експертне обстеження автомобіля. Також на замовлення позивача експертом Ковалем І. М. складено висновок № 238/24 від 22.10.2024 року, за яким вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 121 321,19 грн. Позивач вважає суму реальних збитків законною та обґрунтованою. Крім того, за період лікування позивачем було придбано необхідні ліки у аптечних закладах. Всього позивачем було витрачено на придбання ліків згідно фіскальних фінансових документів грошові кошти в сумі -1 752,64грн, які також підлягають відшкодуванню за приписами закону. Будь-які грошові розрахунки з боку відповідача з позивачем - не провадились, у зв`язку із особистою позицією винуватої особи. Крім того, позивач користуючись своїм процесуальним правом звертається до суду у зв`язку із отриманою шкодою завданою його здоров`ю внаслідок даного ДТП від 05.10.2024 за відшкодуванням моральної шкоди. Під час зіткнення автомобіля третьої особи із припаркованим біля дорожнього бордюру автомобілем позивача, останній та члени його родини, зокрема: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримали значний нервовий стрес від неочікуваного та несподіваного удару транспортного засобу винуватця ДТП - ОСОБА_2 . Крім того, позивач та його дружина не змогли скористатись своїм ушкодженим внаслідок ДТП легковим автомобілем, залишили його в м. Києві та змушені були повертатись з особистими речами до місця свого постійного проживання (м. Нікополь, Дніпропетровської області) загально громадським транспортом, що спричинило певні незручності та дискомфорт. Внаслідок ДТП від 05.10.2024, у позивача сталось значне погіршення стану здоров`я та з 10.10.2024 - по 14.10.2024 позивача було навіть госпіталізовано до стаціонарного відділення медичного закладу КП «НМЛ» Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, згідно Виписки №947 із медичної карти позивача. Крім того, позивач просить стягнути витрати на проведення експертизи в розмірі 10 000 грн, витрати на евакуацію та платне зберігання авто в сумі 1 200 грн, витрати на лікування, моральну шкоду в розмірі 13 000 грн (нараховану як 5% від ліміту за шкоду здоров`ю) та витрати на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року справу передано для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Скеровуючи справу за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва, Голосіївський районний суд м. Києва посилався на те, що Голосіївський районний суд м. Києва не є судом встановленим законом, в розумінні ст. 27, оскільки вказана справа підлягає розгляду в межах територіальної юрисдикції суду де знаходяться відповідач за пред`явленим позовом.

08 квітня 2025 року справа надійшла до Дніпровського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 24 квітня 2025 року справу передано головуючому судді Коваленко І.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року позовну заяву направлено за підсудністю на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва.

21.08.2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 31.07.2025 надійшли матеріали цивільної справи 752/4529/25.

09.09.2025 року відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.

У період з 15.09.2025 по 19.09.2025 року головуючий суддя Коваленко І.В. перебувала на навчанні у НШСУ.

22 вересня 2025 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до статтей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

30.07.2025 року від представника відповідача МТСБУ - Патрик Г.Г. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач МТСБУ проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, зазначивши, що позивач не дотримався встановленого законом порядку досудового врегулювання спору. На адресу МТСБУ не надходило належно оформленої заяви про здійснення регламентної виплати разом із повним пакетом документів, передбачених статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», через що у Бюро не виникло обов`язку зі сплати коштів, а розгляд страхової справи не завершено з вини заявника. Крім того, ордер адвоката позивача містив обмеження повноважень (діє лише в судах та правоохоронних органах), що виключало його право на представництво інтересів потерпілого безпосередньо в МТСБУ. Відповідач також заперечував проти заявленого позивачем розміру майнової шкоди, посилаючись на власний Звіт № 156/м/2024, згідно з яким сума матеріального збитку з урахуванням зносу та без урахування ПДВ становить 70 833,10 грн. Витрати на замовлення незалежного експерта в розмірі 10 000 грн Бюро вважає безпідставними, оскільки МТСБУ вчасно і з дотриманням строків забезпечило огляд пошкодженого автомобіля власним аварійним комісаром. Вимоги про відшкодування моральної шкоди та витрат на лікування МТСБУ вважає нормативно необґрунтованими та недоведеними, оскільки за приписами статті 41 вказаного Закону Бюро не здійснює виплату моральної шкоди за умов відсутності доведеного факту каліцтва чи іншого стійкого ушкодження здоров`я. Крім того, алгоритм розрахунку моральної шкоди позивачем проведено невірно, оскільки сума 13 000 грн нарахована як 5% від загального страхового ліміту, тоді як закон передбачає нарахування 5% виключно від суми фактично призначеної страхової виплати за шкоду здоров`ю. Витрати на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн відповідач вважає абсолютно неспівмірними, недоведеними та завищеними через відсутність детального опису виконаних робіт, акта прийому-передачі послуг та фінансових документів на підтвердження їх реальної оплати позивачем, у зв`язку з чим просив у позові відмовити.

20.10.2025 року (вх.№ 63323) від представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Булаєнка Р.В. надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що твердження про відмову від досудового врегулювання не відповідають дійсності, а позивач намагається неправомірно та безпідставно збагатитися. Вказав, що автомобіль позивача Nissan Rogue перед прибуттям в Україну вже відновлювався після іншого суттєвого ДТП у США. Надана позивачем копія висновку експерта № 238/24 не містить підписів експерта у відповідних графах, зокрема й про обізнаність про кримінальну відповідальність, а також до неї не додано калькуляцію відновлювального ремонту, що робить цей доказ неналежним та недопустимим. Наголосив, що сума збитку має вираховуватися виключно з урахуванням зносу складників та повинна зменшуватися на суму ПДВ (20%) за відсутності документального підтвердження ремонту на СТО - платнику ПДВ, що узгоджується з правовою позицією КЦС ВС у справі № 591/1861/22. Заявлені витрати на платне зберігання та евакуацію в сумі 1 200 грн третя особа вважає недоведеними, оскільки доданий фіскальний чек не підтверджений належним розрахунком вартості послуг. Також висловив обґрунтований сумнів щодо витрат на лікування та реальності погіршення стану здоров`я позивача, оскільки останній працює лікарем-анестезіологом у тому самому медичному закладі (КП «НМЛ №4 Нікопольської міської ради»), який видав медичну виписку через п`ять днів після ДТП. Заперечуючи проти вимог про стягнення моральної шкоди, третя особа зазначив, що дані правовідносини регулюються Законом України № 1961-IV, за приписами якого моральна шкода відшкодовується виключно у зв`язку з каліцтвом або ушкодженням здоров`я, тому дискомфорт від користування громадським транспортом до уваги не береться. Крім того, позивач безпідставно ототожнив поняття страхової виплати та страхової суми, невірно розрахувавши 5% від ліміту. Додав, що саме свідоме недотримання позивачем встановленого законом порядку звернення до МТСБУ призвело до виникнення судового спору та штучного збільшення витрат на правничу допомогу, які є неспівмірними та підлягають зменшенню. Попередній розрахунок власних витрат третьої особи на професійну правничу допомогу становить 15 000 грн.

20.11.2025 року (вх.№70591) від представника позивача - адвоката Сігало В.Л. надійшли письмові заперечення на пояснення третьої особи, у яких він просив суд визнати міркування ОСОБА_2 недоречними, надуманими та такими, що направлені на спростування дійсних обставин справи, зазначивши наступне. Процесуальна дія щодо подання письмових пояснень вчинена третьою особою з порушенням встановленого судом строку. Представник позивача вказав, що посилання на неотримання документів до 13.10.2025 року є безпідставними, оскільки договір про надання правничої допомоги з адвокатом Булаєнком Р.В. третя особа уклав ще 25.09.2025 року. Крім того, ОСОБА_2 достеменно було відомо про наявність ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2025 року (суддя Машкевич К.В.) та ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 22.09.2025 року. Самі ж пояснення були надіслані третьою особою лише 20.10.2025 року, а отримані позивачем - 28.10.2025 року, що свідчить про пропуск процесуальних строків. Позивач спростував твердження про нібито відсутність підписів у висновку експерта № 238/24 від 22.10.2024 року. Зазначив, що судовий експерт Коваль І.М. письмово підтвердив обізнаність про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України особистим підписом у вступній частині висновку. Сам огляд пошкодженого колісного транспортного засобу Nissan Rogue (д.н.з. НОМЕР_1 ) проводився на відкритому майданчику за адресою: м. Київ, пров. Моторний, 4А, у присутності представників власника та безпосередньо винуватця ДТП - ОСОБА_2 , який у жовтні 2024 року був повністю обізнаний з усіма діями експерта. Також позивач зауважив, що за ним залишається процесуальне право вимагати проведення додаткової експертизи з урахуванням індексів інфляції та сучасних цін на запчастини, що призведе до збільшення позовних вимог. Щодо досудового врегулювання спору, представник позивача наголосив, що з моменту аварії від 05.10.2024 року з боку ОСОБА_2 не надходило жодних реальних пропозицій чи допомоги для ремонту авто, лікування потерпілого чи відшкодування моральної шкоди, а будь-які його слова про спроби спілкування не підтверджені жодним належним доказом. Через порушення водієм закону та відсутність у нього обов`язкового страхового полісу ОСЦПВ, позивач був змушений самостійно шукати правові шляхи вирішення ситуації, звертатися до суду для встановлення вини та до МТСБУ. Посилаючись на правові позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.06.2019 року у справі № 465/4621/16-к та від 11.12.2019 року у справі № 465/4287/15, позивач вказав, що попереднє звернення до страховика (чи МТСБУ) є позасудовою процедурою, яка в жодному разі не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду з позовом у межах річного строку, а перелік підстав для відмови у виплаті за статтею 37 Закону № 1961-IV є вичерпним. Обґрунтовуючи розмір майнової шкоди, позивач послався на статтю 22 ЦК України та актуальну практику Верховного Суду (постанови у справах № 753/4696/16-ц, № 761/14285/16-ц, № 757/33065/18-ц, № 757/54513/16), зазначивши, що потерпілий має право на відшкодування реальних збитків у повному обсязі - тобто витрат, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права, без урахування коефіцієнта фізичного зносу деталей, тому сума відновлювального ремонту в розмірі 121 321,19 грн є законною та справедливою. Додаткові витрати на професійний евакуатор та платне зберігання автомобіля в сумі 1 200 грн позивач назвав універсальним засобом захисту майнового права. Оскільки ДТП відбулася у вечірній час у м. Києві, а сам позивач є жителем іншого регіону (м. Нікополь Дніпропетровської області) і не мав у столиці місця для зберігання розбитої автівки, транспортування її евакуатором на тимчасову стоянку, а згодом до місця постійного проживання для проведення належного огляду та ремонту на СТО було гострою й обґрунтованою необхідністю. Повністю законними позивач вважає й вимоги про стягнення моральної шкоди (фізичних та психологічних страждань, нервового стресу членів родини від несподіваного удару, дискомфорту від вимушеного повернення додому громадським транспортом), оскільки право на її компенсацію чітко передбачено статтями 23, 1167 ЦК України.

05.02.2026 року (вх.№ЕП-1130) від представника позивача надійшли заперечення на відзив. Адвокат Сігало В.Л. заперечував проти доводів МТСБУ, вважаючи їх формальними, надуманими та такими, що вводять суд в оману, та зазначив наступне. Позивач добровільно та самостійно вжив усіх необхідних і розумних заходів для досудового врегулювання спору та отримання відшкодування за рахунок коштів МТСБУ. Зокрема, у день дорожньо-транспортної пригоди - 05.10.2024 року позивач своєчасно зателефонував на «гарячу лінію» МТСБУ та повідомив про факт ДТП і її наслідки, що зафіксовано в матеріалах його особистого кабінету на сайті МТСБУ. 08.10.2024 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про факт ДТТ. У відповідь МТСБУ надіслало лист «Про надання документів» № 3-016/45148 від 18.10.2024 року, відкрило страхову справу № 108939 та створило через Інтернет-портал «Особистий кабінет потерпілого», через який за допомогою сервісу подачі документів МТСБУ було надано всі необхідні заяви, копії документів та фотознімки ушкодженого автомобіля. Крім того, 10.10.2024 року повноважним представником МТСБУ (страховим комісаром) було проведено повне експертне обстеження пошкодженого транспортного засобу Nissan Rogue (д.н.з. НОМЕР_1 ) для визначення розміру майнових збитків. Адвокат наголосив, що оскільки у винного водія був відсутній чинний поліс ОСЦПВ, обов`язок із виплати регламентної виплати в межах встановлених законом лімітів (за шкоду майну - 160 000 грн, за шкоду здоров`ю - 320 000 грн) покладається на МТСБУ. Відповідач, отримавши позовну заяву з додатками, мав у своєму розпорядженні всі правові підстави та необхідні докази для добровільного відшкодування шкоди, оскільки інших документів у справі не існує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

На підтвердження права власності на пошкоджене майно позивачем надано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , з якого судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки NISSAN, модель ROGUE, 2018 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN-код: НОМЕР_4 .

Факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди та обставини порушення Правил дорожнього руху підтверджуються Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 143724 від 05.10.2024 року, складеним поліцейським 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Києві. Зі змісту вказаного протоколу судом встановлено, що 05.10.2024 року о 18:20 у м. Києві по проспекту Науки, 30, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем BMW M4, номерний знак НОМЕР_5 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху на мокрій дорозі та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Nissan Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушено вимоги п. 2.3.б, п. 12.1 ПДР України, що тягне за собою відповідальність за ст. 124 КУпАП.

З долученого позивачем до матеріалів справи Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 219113525 (страховик - СГ "ТАС") судом встановлено, що транспортний засіб NISSAN ROGUE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на момент пригоди був належним чином застрахований, страхувальником виступає ОСОБА_1 , строк дії договору визначено з 28.01.2024 по 27.01.2025 включно, а розмір встановленої франшизи становить 3 200,00 гривень.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з усуненням наслідків дорожньо-транспортної пригоди, позивачем надано Акт надання послуг евакуатора № 176е від 5 жовтня 2024 року та Товарний чек № 176е від 5 жовтня 2024 року, видані ФОП ОСОБА_5 .

З даних документів судом встановлено, що у зв`язку з отриманими механічними ушкодженнями здійснювалося завантаження, вивантаження та перевезення автомобіля Nissan Rogue (д.н. НОМЕР_3 ) з м. Київ, проспект Науки, 30 у напрямку провулку Моторний, 11а на загальну суму 2 000,00 гривень, яка була повністю сплачена позивачем, що також підтверджується відповідним фіскальним чеком від 06.10.2024 року.

На підтвердження додаткових витрат на утримання пошкодженого майна позивачем долучено Чек каси від 17.10.2024 року та Талон тимчасової автостоянки "УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС" (м. Київ, провулок Моторний, 11а).

Обставини транспортування пошкодженого автомобіля до місця його відновлювального ремонту підтверджуються Рахунком № 2710 від 27.10.2024 року та Товарно-транспортною накладною № 2710 від 29.10.2024 року (із відмітками про виконання від 31.10.2024 р.), виданими ФОП ОСОБА_6 .

08.10.2024 року позивач звернувся до відповідача через свого представника із письмовою заявою про факт ДТП від 05.10.2024 (вихід. №2 від 08.10.2024).

У відповідь на дані звернення для зручності комунікацій з потерпілою особою ОСОБА_1 з боку МТСБУ було надано письмову відповідь-лист « Про надання документів» №3-016/45148 від 18.10.2024.

Позивачем надано Договір про надання експертних послуг від 10 жовтня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та судовим експертом Ковалем Ігорем Миколайовичем.

З долученого до матеріалів справи рахунку №238/24 від 10 жовтня 2024 року, виставленого судовим експертом Ковалем І.М., судом встановлено, що позивачу нараховано до сплати суму в розмірі 10 000,00 гривень.

На підтвердження понесення витрат за проведення транспортно-товарознавчої експертизи позивачем надано платіжну інструкцію №2.68367643.1 від 10 жовтня 2024 року.

Факт повного виконання експертних робіт та прийняття їх результатів сторонами підтверджується долученим Актом наданих послуг від 22 жовтня 2024 року.

Згідно висновку експерта №238/24 від 22.10.2024, складений судовим експертом Ковалем І.М., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля NISSAN ROGUE д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 05.10.2024 р., станом на дату ДТП становить 121 321,19 грн.

Згідно Постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 17 грудня 2024 року у справі № 752/22056/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Постанова набрала законної сили, що відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України звільняє позивача від доказування вини ОСОБА_2 у заподіянні шкоди, оскільки його вина встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно Виписки №947 із медичної карти позивача, останнього було госпіталізовано до стаціонарного відділення медичного закладу КП «НМЛ» Нікопольської міської ради Дніпропетровської області у період з 10.10.2024 року по 14.10.2024 року.

Порядок отримання регламентної виплати унормовано спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», далі - Закон, що діяв на момент ДТП та діє і на сьогоднішній час.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то на території України застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до вимог ст. 33 цього Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний:

33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;

33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;

33.1.3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

33.2. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

33.3. Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

33.4. У разі оформлення працівниками відповідних підрозділів Національної поліції відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї.

Відповідно до положень ст. 35 Закону

35.1. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

35.2. До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Документи, зазначені у підпунктах "а"-"г" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належним оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

35.3. Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

Положеннями п. 33-1.1. статті 33-1 Закону передбачено: «Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально».

Відповідно до положень статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Положеннями статті 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Судом встановлено, що позивач, звернувшись до МТСБУ із заявою про факт ДТП, у подальшому не дотримався процедури досудового врегулювання та не подав до МТСБУ належним чином оформленої заяви про здійснення регламентної виплати разом із повним пакетом документів. Крім того, доданий ордер адвоката містив обмеження повноважень, які виключали право представництва інтересів позивача безпосередньо в органах МТСБУ. Таким чином, розгляд страхової справи № 108939 не був завершений з вини самого заявника, а у МТСБУ не виникло обов`язку зі сплати коштів на момент звернення позивача до суду.

Відповідно до положень п. 34.2. ст. 34 Закону «протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце визначення причин настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно п.34.3 ст. 34 Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно п.34.4 ст. 34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Отже, лише за таких обставин потерпілий набуває право замовити експертне дослідження для визначення розміру страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до положень частини другої п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, оцінка шкоди проводиться на підставі Методики товарознавчої експертизи та колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, далі - Методика, що не заперечує і позивач.

Відповідно до вимог п. 1.3 цієї Методики вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України та договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 29 та ст. 30 цього Закону передбачено, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Отже, лише за обставин неприбуття представника МТСБУ у визначений законом строк, потерпілий набуває право самостійно замовити експертне дослідження для визначення розміру страхового відшкодування (регламентної виплати) з покладенням витрат на Бюро.

Як свідчать матеріали регламентної справи, представник позивача 08.10.2024 року подав в МТСБУ «заяву про факт ДТП». На виконання вимог закону МТСБУ, відповідно до умов договору № 051/24 від 01.06.2024, доручило ТОВ «Незалежна експертна компанія» провести огляд ТЗ позивача із фотографічною фіксацією, скласти протокол огляду та визначити вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та ПДВ. Огляд було організовано та проведено вчасно.

З огляду на це, у позивача не було правових підстав та процесуальної необхідності 16 жовтня 2024 року самостійно замовляти висновок експерта та нести додаткові витрати на суму 36.2 грн. Зазначені витрати не підлягають стягненню з МТСБУ.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з МТСБУ моральної шкоди, суд виходить з такого.

Відповідно до положень п.23.1 ст. 23 Закону моральна шкода - це шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до положень ст. 26-1 Закону Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Страхова виплата - це сума грошей, яка виплачується страхувальнику або третій особі у разі настання страхового випадку, передбаченого договором страхування. Це не значить, що така сума обов`язково має бути в максимальному розмірі відповідальності страховика.

Отже, для отримання суми моральної шкоди, позивач має довести, що саме через ДТП йому завдано шкоди здоров`ю та надати докази, пов`язані з його лікуванням.

При цьому, така шкода може бути відшкодована МТСБУ виключно у трьох випадках, які передбачені підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, а саме:

Пп г) п. 41.1 ст. 41 - особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону;

Пп ґ) п. 41.1 ст. 41 - у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

Пп в) п. 41.2 ст. 41 - транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Матеріали справи не містять, а позивачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження наявності вищевказаних правових обставин, які б покладали на МТСБУ обов`язок відшкодувати моральну шкоду у даному конкретному випадку.

Враховуючи, що позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору, не надано МТСБУ належної заяви про виплату із підтверджуючими документами, а також відсутні передбачені статтею 41 Закону правові підстави для покладення на Бюро обов`язку з виплати моральної шкоди, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що оскільки позивачем не було дотримано встановленого законом порядку звернення до МТСБУ із заявою про страхову виплату та не надано повного пакета документів, вимоги позивача про безпосереднє стягнення суми збитків, моральної шкоди, витрат на лікування та експертизу в судовому порядку є передчасними, нормативно необґрунтованими та недоведеними.

Оскільки у задоволенні основних позовних вимог судом відмовлено, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя :

Оригінал: reyestr.court.gov.ua