Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №496/786/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/786/26

Провадження № 1-кп/496/479/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, не одруженого, маючого двох малолітніх дітей, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286-1 Кримінального Кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

23.11.2025 року приблизно о 04:45 годині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, при якому знижується увага і реакція, а також порушується координація водія, усвідомлюючи, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, позбавивши себе змоги в такому стані уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, достеменно знаючи, що керування транспортними засобами під впливом алкоголю заборонено, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, приступив до керування технічно справного автомобіля марки «Honda Legend», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 2.1 «а», п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, далі - «Правил»), який передбачає:

п. 2.1 «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії

п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

У подальшому, у зазначений день, приблизно о 05:00 годині ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (0,66 %о етилового спирту в крові), керуючи вказаним автомобілем марки «Honda Legend», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у темний час доби, при туманній погоді, здійснював рух по асфальтобетонному вологому дорожньому покриттю проїзної частини вулиці Центральна в селі Мирне Одеського району Одеської області, по якій організовано двосторонній рух, без дорожньої розмітки, зі сторони вулиці Миру в напрямку вулиці Богдана Хмельницького.

Рухаючись у зазначеному транспортному засобі у обраному напрямку водій ОСОБА_4 вкрай уважним не був, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміни, рухаючись по вулиці Центральній в селі Мирне, Одеського району, неподалік будинку №96 створив небезпеку для інших учасників дорожнього руху, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, не вжив, маючи об`єктивну можливість їх вжити, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, у порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.1 Правил, які зобов`язують водія:

1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі». „

12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, на заокруглені дороги втратив керування над керованим ним автомобілем марки «Honda Legend», реєстраційний номер НОМЕР_1 та допустив зіткнення з напівпричепом-контейнеровозом марки «Krone», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований біля правого узбіччя проїзної частини вулиці Центральна села Мирне, Одеського району, Одеської області.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Honda Legend», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який сидів на передньому правому пасажирському сидінні - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки та шилоподібного відростка правої ліктьової кістки з задовільним стоянням уламків, забитої рани лобної ділянки, підборіддя.

Ушкодження у вигляді закритого закритого перелому правої променевої кістки та шилоподібного відростка правої ліктьової кістки, як разом так і окремо, спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад трьох тижнів (більш ніж 21 день) та згідно п. 2.2.2. та 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Honda Legend», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, а також згідно до пунктів, 2.3 «б», 12.1 Правил, мав технічну можливість запобігти настанню дорожньо-транспортній події, а тому його дії не відповідали вказаним вимогам Правил і перебувають в причинному зв`язку з фактом ДТП та спричиненням тілесних ушкоджень.

29.04.2026 року між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено по даному кримінальному провадженню №12025162250000940 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.11.2025 року угоду про примирення.

Згідно з вказаною угодою потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.286-1КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 286-1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України, тобто у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, та наслідки її невиконання, які роз`яснені обвинуваченому та потерпілому.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення, шляхом опитування повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди, просив вказану угоду із потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 також не заперечував проти затвердження укладеної угоди про примирення, також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, підтвердив в суді, що угода про примирення між ними укладена добровільно, така угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погрози або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, зазначила, що обвинувачений в повному обсязі відшкодував йому спричинені його діями збитки, будь-яких претензій до обвинуваченого матеріального чи морального характеру він не має, цивільний позов не заявлено.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти затвердження угоди про примирення, зазначав, що відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України та вважав, що умови угоди суперечать інтересам суспільства.

Суд роз`яснив обвинуваченому положення п.1 ч.1 ст.473 КПК України, відповідно до яких наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Суд роз`яснив потерпілому положення п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, відповідно до яких наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для потерпілої є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог щодо відшкодування шкоди.

Суд проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченого та потерпілого, думку прокурора, та захисника дійшов наступного висновку.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення.

Згідно з ч.1, 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення може зініціюватися в будь-який момент після повідомлення особи про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Укладена між потерпілим та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України кваліфіковано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Сторони угоди узгодили міру покарання із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки наявні обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, та вважали за необхідне перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки обвинувачений шкоду відшкодував у повному обсязі, щиро каявся, відсутні обтяжуючі обставини.

Отже умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 68 КК України.

Узгодженою угодою про визнання винуватості міра покарання для обвинуваченого установлена в межах ч. 1 ст. 286-1 КК України, з урахуванням характеризуючих даних обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, добровільно відшкодував шкоду потерпілому, відсутність тяжких наслідків кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання та за колишнім місцем роботи, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, своєчасно сплачує аліменти на їх утримання.

Про відшкодування завданої шкоди потерпілий вказав в судовому засіданні та на підтвердження вказаного факту суду надана письмова розписка від 28.01.2026 року про отримання грошових коштів від ОСОБА_4 .

Згідно з висновком досудової доповіді від відносно ОСОБА_4 орган пробації на підставі інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, готовність до змін, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства (в тому числі для окремих осіб), вважає, що виправлення цієї особи можливо без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що вони підтвердили під час судового засідання.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди, свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Частиною 5 ст. 65 КК України встановлено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Так, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Суд, при вирішенні питання про можливість призначення покарання узгодженого сторонами угоди, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, що є нетяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема щире каяття, добровільне відшкодування спричинених збитків потерпілому, відсутність тяжких наслідків кримінального правопорушення, а тому за наявності вищевказаних обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вважає, за можливе застосувати ч.1 ст. 69 КК України та призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч.1 ст. 286-1 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення і буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, а також вказане покарання обумовлене укладеною сторонами кримінального провадження угодою про примирення.

Оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим жодним чином не суперечить інтересам суспільства, у ній повною мірою забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення, повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд виснував про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

При цьому суд враховує позицію викладену в постанові Верховного Суду від 30.04.2026 року по справі № 284/1083/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд вважає, що арешт, накладений на тимчасове вилучене майно підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування проводились наступні експертизи:

- судова транспортно-трасологічна експертиза механізму зіткнення автопоїзда у складі тягача марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом-контейнеровозом марки «Krone», реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля «Honda Legend», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (висновок експерта №5561-34-25), витрати на проведення експертизи становлять 6785 грн. 28 коп. (шість тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень 28 копійок);

- судова автотехнічна експертиза технічного стану систем керування, ходової частини та системи освітлення автомобіля марки «Honda Legend», реєстраційний номер НОМЕР_1 (висновок експерта №5444-34-25), витрати на проведення експертизи становлять 6785 грн. 28 коп. (шість тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень 28 копійок);

- судова автотехнічна експертиза обставин зіткнення автопоїзда у складі тягача марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом- контейнеровозом марки «Krone», реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля «Honda Legend», реєстраційний номер НОМЕР_1 (висновок експерта №103-34-26), витрати на проведення експертизи становлять 8481 грн. 60 коп. (вісім тисяч чотириста вісімдесят одна гривня, 60 копійок);

Загальний розмір витрат за залучення експертів становить 22052 грн. 16 коп. (двадцять дві тисячі п`ятдесят дві гривні 16 копійок), які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався, відсутні підстави для його застосування

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.100, 124, 314, 368, 369-371,373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 29.04.2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України по кримінальному провадженню №12025162250000940 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.11.2025 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286-1КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути в дохід держави з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на проведення судових експертиз на загальну суму - 22052 грн. 16 коп. (двадцять дві тисячі п`ятдесят дві гривні 16 копійок).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 26.11.2024 року, справа № 496/7875/25 (провадження 1-кс/496/2083/25).

Речові докази:

- автомобіль марки «Honda Legend», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - повернути власнику;

- напівпричіп марки «Krone», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після набрання вироком законної сили, повернути власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1