Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №495/3713/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/3713/25

№ провадження 2/495/885/2026

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

18 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря –Чибукової О.С.

Справа № 495/3713/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення з актового запису відомостей про батька,

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини, від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 19.11.2027 року в розмірі 1/4 частини, від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

27.06.2025 відповідач звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виключення з актового запису відомості про батька, просить суд виключити з актового запису № 588, свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 02.12.2009 року, що видано відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському міськрайонного управління юстиції Одеської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька ОСОБА_2 у графі відомості «про батька» виключити запис « ОСОБА_2 з особистими даними» та замість цього «Прізвище, ім`я та по-батькові» записати, згідно з вимогами ч. 1 ст. 135 СК України; у графі відомості «про дитину», «Прізвище, ім`я та по-батькові» дитини записати, згідно з вимогами ч. 1 ст. 135 СК України; виключити з актового запису № 620, свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 від 17.10.2019 року, що видано Білгород- Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану територіального управління юстиції Одеської області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька ОСОБА_2 у графі відомості «про батька» виключити запис « ОСОБА_2 з особистими даними» та замість цього «Прізвище, ім`я та по-батькові» записати, згідно з вимогами ч. 1 ст. 135 СК України; у графі відомості «про дитину», «Прізвище, ім`я та по-батькові» дитини записати, згідно з вимогами ч. 1 ст. 135 СК України; судові витрати стягнути з відповідачки ОСОБА_1 .

Стислий виклад позиції позивача

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між нею, та відповідачем ОСОБА_2 24 вересня 2005 року було зареєстровано шлюб в Плавнінській сільській раді Ренійського району Одеської області, актовий запис № 7.

Згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2023 по справі №495/11199/23 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано.

Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого 02.12.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 588; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17.10.2019 року Білгород - Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 620.

Їх з відповідачем ОСОБА_2 спільні неповнолітні діти проживають разом з нею та перебувають на її повному утриманні.

Відповідач ОСОБА_2 є людиною працездатного віку, має можливість сплачувати аліменти, проте ухиляється від сплати аліментів на утримання їх спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому вона і змушена звертатися до суду з даною позовною заявою.

Свої зустрічні позовні вимоги відповідач обґрунтовує тим, що 24 вересня 2005 року в Плавнінській сільській раді Ренійського району Одеської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, про що був зроблений відповідний актовий запис № 7.

17.11.2023 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було прийнято рішення про розірвання шлюбу.

Від шлюбу у них народилося двоє доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Подружні відносини між сторонами були припинені декілька років до офіційного розірвання шлюбу, даний факт підтверджує й сама ОСОБА_5 вказавши про відсутність шлюбних відносин на протязі останніх років в позовній заяві про розірвання шлюбу, згодом це прописано й у самому рішенні суду про розірвання між ними шлюбу де ОСОБА_5 є позивачкою, спільне господарство не ведуть тривалий час.

Основна причина розпаду сім`ї - це різниця характерів, відсутність між ним та ОСОБА_5 взаєморозуміння на протязі багатьох років та саме основне це її неоднократні подружні зради.

Укладаючи шлюб, першою причиною з його боку це було створення міцної родини, їх спільне бажання народити дитину, але після весілля Спину ОСОБА_6 повідомила, що не бажає на разі народжувати дітей так як вона хоче пожити для себе.

Лише через 4 роки ОСОБА_7 народила доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В 2013 році ним випадково було знайдено на сімейному комп`ютері переписку між ОСОБА_5 та невідомим йому чоловіком, в якій Спину ОСОБА_6 описувала їх інтимні стосунки.

Після чого в їх родині відбулася сварка, Спину ОСОБА_6 плакала та клялася, що більше такого не буде, що це лише її фантазії, які проявилися в такій переписці.

Він безтямно люблячі свою дружину та бажаючи все ж таки не руйнувати їх шлюб, їй це пробачив.

Крім того, після офіційного розірвання шлюбу, спільні знайомі та близькі люди почали йому писати та надсилати докази постійних зрад, що тривали на протязі всього сімейного їх життя.

Також доводить до відома суду, що він певний період часу працював за кордоном до жовтня 2023 року, після чого за станом здоров`я припинив свою діяльність й до теперішнього часу знаходиться на лікуванні в Республіці Молдові та мешкає у своїх родичів в селі Бесарабка.

Враховуючи його постійні відрядження по роботі, Відповідачка дійсно мала вільний час від подружніх обов`язків.

Після того як позивачу за зустрічним позовом надали факти постійних подружніх зрад Відповідачкою, він повідомив ОСОБА_5 про те, що має намір зробити експертизу ДНК, так як є сумніви щодо його батьківства враховуючи його роботу та її спосіб життя, на що отримав лише обмеження в спілкуванні з дітьми, на його думку, з метою унеможливити організацію проведення медичного дослідження наявності кровного споріднення з дітьми у відповідному медичному закладі.

Все вище викладене поставило під сумнів його батьківство щодо дітей, тому він звернувся до суду з даною зустрічною позовною заявою.

01.07.2025 представник відповідача надала заперечення на позовні вимоги позивача щодо стягнення аліментів, зазначивши, що зазначена вимога не може бути задоволена в тому розмірі, в якому зазначає позивачка, виходячи з наступного:

Статтею 182 СК встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

ОСОБА_2 заперечує проти позову та просить суд прийняти до уваги наступне: по-перше; на його утриманні знаходиться мати ОСОБА_9 , рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 29.03.2024 справа №495/14039/23 було задоволені вимоги ОСОБА_9 про стягнення з нього аліментів на її утримання.

Крім того, його батько ОСОБА_10 також потребує утримання так як має хронічну хворобу, а саме цукровий діабет.

По-друге; останні роки він знаходжусь на лікуванні у зв`язку з значним погіршенням стану здоров`я, у зв`язку з чим втратив можливість працювати на постійній основі.

По-третє; він не має у приватній власності жодного нерухомого майна.

Просить суд задовольнити позовні вимоги частково та стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

02.06.2025 Ухвалою судді Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження.

31 липня 2025 Ухвалою суду зустрічна позовна заява об`єднана з первісним позовом, суд перейшов до розгляду справи у загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання.

09.09.2025 Ухвалою суду по справі була призначена судово молекулярно – генетична експертиза.

12.11.2025 справа повернулася з висновком експерта.

20.11.2025 Ухвалою суду провадження по справі було поновлено з продовженням підготовчого судового засідання.

19.01.2026 Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито з призначенням справи до її розгляду по суті.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, представником відповідача надана заява про розгляд справи у відсутність, частково не згодна з позовними вимогами, просить врахувати, що на утриманні відповідача перебуває мати хвора онкологічним захворюванням; стан здоров`я відповідача та його безробіття яке пов`язано з втратою працездатності.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутність належним чином повідомлених сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи та ретельно перевіривши всі надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно між позивачем та відповідачем 24 вересня 2005 року було зареєстровано шлюб в Плавнінській сільській раді Ренійського району Одеської області, актовий запис № 7.

Згідно рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.11.2023 по справі №495/11199/23 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано. (а.с. 13-15)

Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого 02.12.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 588; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17.10.2019 року Білгород - Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 620. (а.с. 9-10)

Спільні неповнолітні діти проживають разом з позивачем та перебувають на її повному утриманні.

09.09.2025 Ухвалою суду по справі була призначена судово молекулярно-генетична експертиза, на виконання якої 12.11.2025 надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,99998%; ймовірність того, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99, 999993%. (а.с. 120-141)

Відповідно до рішення Білгород – Дністровського міськрайонного суду від 29 березня 2024 року, справа № 495/14039/23, яке набрало законної сили 30.04.2024, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 2000,00 грн щомісячно, починаючи з 26.12.2023 року та довічно. (а.с. 87-89).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , отримує пенсію за віком. (а.с. 91)

Відповідно до наданих копій медичних документів, ОСОБА_11 звертався до лікаря зі скаргами на стан здоров`я та йому призначене лікування.

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд приходить до наступного.

Так, частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України (далі – СК України) встановлено, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (частина 2 статті 141 СК України).

Згідно статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, згідно приписів частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 5 ст.183 СК України, визначений розмір аліментів із розрахунку: на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду від 15.05.2018 року по справі № 234/6207/17, провадження № 61-7802св18 зроблено наступний висновок: «Відповідач Особа5 не надав суду достатніх доказів важкого матеріального становища.

Той факт, що він не працює та на його утриманні перебуває непрацездатна матір не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов`язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є. Тому доводи касаційної скарги в частині визначення розміру аліментів не заслуговують на увагу».

Відсутність офіційних доходів у батьків не позбавляють їх від обов`язку утримувати неповнолітню дитину.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що відсутність доходів не знімає з боржника обов`язки по сплаті аліментів.

До того ж, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц, провадження № 61-46794св18.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Отже, батьки рівні не тільки в правах на дитину, але і в обов`язках щодо її забезпечення.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

З наданих відповідачем медичних документів не встановлено, що за станом здоров`я він є непрацездатним, йому встановлена група інвалідності, що він не може працювати на постійній основі, не може сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі зазначеним у позові, а перебування на його утриманні непрацездатної матері не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов`язку утримувати до досягнення повноліття дітей, батьком яких він є.

Перебування на утриманні ОСОБА_2 батька, який є пенсіонером, є недоведеним належними та допустими доказами.

Згідно вимог ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи усе вищевикладене, виходячи з загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітніх дітей, враховуючи, що стаття 180 СК України покладає обов`язок утримувати дітей на обох батьків, прийнявши до уваги вікову категорію дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 –їх потреби, відсутності доказів неможливості сплачувати аліменти у визначеному у позові розмірі, суд приходить до висновку про доцільність в даному випадку стягнення з відповідача на користь позивача, аліментів, наступним чином: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 26.05.2025 року і до досягнення повноліття дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_11 включно, потім з 18 листопада 2027 року в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_13 включно, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в цій частині.

На глибоке переконання суду, зазначений розмір аліментів забезпечить неповнолітнім дітям рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо зустрічної позовної заяви про виключення з актового запису відомості про батька, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства.

Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу (частина перша статті 18 СК України).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Суд зазначає, що сімейне законодавство України встановлює презумпцію батьківства, тобто батьком дитини вважається визначена законом особа, зокрема чоловік матері дитини, з яким вона перебуває у шлюбі. Презумпція батьківства може бути спростована за позовом заінтересованої особи.

Статтею 122 СК України встановлено, що походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорювати своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між собою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Оспорювання батьківства не можливе у разі смерті дитини.

Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини у справі Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

09.09.2025 Ухвалою суду по справі була призначена судово молекулярно-генетична експертиза, на виконання якої 12.11.2025 надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,99998%; ймовірність того, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99, 999993%.

Таким чином, батьківство ОСОБА_2 щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є доведеним.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів на спростування батьківства ОСОБА_2 , зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення з актового запису відомостей про батька, задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог позивача щодо стягнення аліментів, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 180 – 182, 133, 136, 138, 141, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 26.05.2025 року і до досягнення повноліття дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_11 включно, потім з 18 листопада 2027 року в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_13 включно.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення з актового запису відомості про батька – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 22 червня 2026 року.

Суддя: