Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №486/1078/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа №: 486/1078/26 Провадження № 3/486/360/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

учасники справи: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисник Уколов М.І.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664824 від 13 травня 2026 року, 08 травня 2026 року об 11:25 год. ОСОБА_1 припаркувала автомобіль «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_2 у дворі будинку № 10 по б-ру Шевченка, в м. Південноукраїнську, після чого водій автомобіля марки «Mitsubishi» державний номерний знак НОМЕР_3 при русі заднім ходом допустив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після ДТП водій ОСОБА_1 здійснила уїзд з місця події, чим порушила п. 2.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

ОСОБА_1 в наданих до суду запереченнях зазначила, що 11 травня 2026 року близько 8 години ранку вона виявила пошкодження лівого крила її автомобіля марки «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_2 за місцем її проживання біля будинку по вул. Набережна Енергетиків, 45, після чого відразу викликала працівників поліції для фіксації даного факту. На той момент була впевнена, що пошкодження сталося саме за цією адресою. В подальшому самостійно передивившись записи камер відеоспостереження, встановила, що пошкодження автомобілю були завдані ще 08 травня 2026 року між 12:00 та 13:00 біля ДНЗ №8 «Казка» у дворі б-ру Шевченка. У той день вона залишила там свій автомобіль. Як виявилось з записів камер відеоспостереження ОСББ по б-ру Шевченка, які вона знайшла вже 11 травня 2026 року, під час її відсутності 08 травня 2026 року інший транспортний засіб «Mitsubishi» державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснив пошкодження належного їй автомобіля.

Захисник просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

За вимогами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, за змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Тобто, виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктами 2.10а Правил дорожнього руху, порушення яких ставляться у провину ОСОБА_1 , визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).

Як зазначила ОСОБА_1 пошкодження автомобіля від ДТП виявила не відразу, оскільки під час ДТП в автомобілі не була. Спочатку вважала, що ДТП було вчинено за адресою: вул. Набережна Енергетиків, 45, в м. Південноукраїнську, але потім з`ясувала, що по б-ру Шевченка, що дійсно вказує на необізнаність ОСОБА_1 з обставинами ДТП.

На відеозаписі під назвою WhatsApp Video 2026-05-13 at 14.55.52 зафіксовано момент ДТП, яка сталася 13 травня 2026 року за участю автомобілів «Mitsubishi» державний номерний знак НОМЕР_3 та «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_2 . З даного відеозапису вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди водія автомобіля «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_2 у даному автомобілі не було.

Будь-які належні, допустимі та достатні докази, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 залишила місце дорожньо-транспортної пригоди через нехтування правилами дорожнього руху в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. А. Далматова