Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №486/949/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №486/949/26

Суддя: Волощук О. О.

Справа №: 486/949/26 Провадження № 3/486/318/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Південноукраїнську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №875687 від 26.04.2026 ОСОБА_1 26.04.2026 о 01:53 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 психологічного характеру, яке характеризувалося в нецензурній лайці та погрозами фізичною розправою, у зв`язку з чим останній завдано шкоду психологічному здоров`ю. Порушення вчинено повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явився, проте надав суду письмову заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що своєї вини не визнає, між ними з дружиною виник звичайний побутовий конфлікт. Просить суд закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, з дружиною вони примирилися.

Потерпіла в судове засідання також не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Водночас повідомила, що домашнього насильства не було, виник побутовий конфлікт. З чоловіком примирилися, претензій до нього не має, просить його до адміністративної відповідальності не притягати, провадження закрити.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №875687 від 26.04.2026 було додано наступні матеріали.

Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 26.04.2026, в якому зазначено, що о 01:53 год надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що відчим замахується, вчиняє психологічне насильство до матері. Нарядом СРПП було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив по відношенню до ОСОБА_2 факт домашнього насильства психологічного характеру, а саме ображав її та нецензурною лайкою висловлювався в її адресу.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 26.04.2026, в якому ОСОБА_2 вказала, що 26.04.2026 близько 01:00 год за адресою: АДРЕСА_2 , її чоловік ОСОБА_1 вчиняв о відношенню до неї домашнє насильство психологічного характеру.

Письмові пояснення ОСОБА_2 від 26.04.2026, в яких зазначено, що 26.04.2026 близько 01:00 год її чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почав вчиняти відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався в її бік нецензурною лайкою, чим принижував її честь та гідність. Під час того, як її чоловік почав її ображати, вона попросила свою доньку викликати наряд поліції, донька неповнолітня – ОСОБА_4 , в цей час не була учасником події по домашньому насильству. Просить працівників поліції не вчиняти заходів щодо її чоловіка ОСОБА_1 .

Копію постанови Південноукраїнського міського суду від 13.03.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Суд, дослідивши письмові заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №875687 від 26.04.2026, рапорті працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується ОСОБА_2 , письмових поясненнях ОСОБА_2 , дійшов наступних висновків.

Ч. 3 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 цього Закону).

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Отже, для правильної кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.173-2 не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

У матеріалах справи міститься інформація, згідно якої ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 психологічного характеру, яке характеризувалося в нецензурній лайці та погрозами фізичною розправою, у зв`язку з чим останній завдано шкоду психологічному здоров`ю.

В той же час інших матеріалів до протоколу не додано, а з досліджених доказів в сукупності вбачається, що єдиною підставою для складення протоколу стали пояснення ОСОБА_2 . Жодних медичних довідок про шкоду психологічному здоров`ю потерпілою не було надано, свідків на підтвердження своїх слів потерпілою залучено не було, окрім того, потерпіла надала суду заяву, в якій просила суд закрити провадження і не притягати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки між подружжям відбулася сварка на побутовому рівні, наразі вони примирилися та претензій вона до чоловіка не має.

Згідно зі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Аналіз встановлених судом обставин та матеріалів справи не підтвердив факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, а наявні в матеріалах справи докази свідчать лише про побутову сварку між подружжям.

За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколі про адміністративні правопорушення, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, враховуючи заяву потерпілої про закриття провадження та примирення, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.173-2, ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Волощук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua