Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №486/950/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №486/950/26

Суддя: Волощук О. О.

Справа №: 486/950/26 Провадження № 3/486/319/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Південноукраїнську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №874976 від 26.04.2026 ОСОБА_1 26.04.2026 о 16:00 год. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме вчинив з нею сварку, під час якої виражався в її адресу нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, чим було завдано ОСОБА_2 шкоду психічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , своєї вини не визнав, пояснив суду, що фізичного насильства не вчиняв, відбулася сварка на фоні фінансових проблем у сім`ї. Зазначив, що дружина страждає на ігроманію, любить брати участь в різних акціях, лотереях, у зв`язку з чим витрачає майже весь сімейний бюджет, має борги. Через це вони постійно сваряться.

Потерпіла в судовому засіданні підтвердила, що сварка відбулася через фінансові труднощі в сім`ї. Зазначила, що чоловік не підтримує її в її судженнях, не вірить, що вона виграє кошти, але сама вона дійсно вважає, що скоро отримає виграш 500 тис. грн. Підтвердила, що має наразі заборгованість у розмірі 170 тис. грн, але вірить, що скоро виграє і покриє всі борги.

До протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №874976 від 26.04.2026 було додано наступні матеріали.

Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 26.04.2026, в якому зазначено, що о 16:16 год надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що прийшов чоловік в стані сп`яніння з розбитою головою та вчиняє домашнє насильство.

Заяву ОСОБА_2 від 26.04.2026, в якій вона просить працівників поліції вжити заходів до її чоловіка ОСОБА_1 , який 26.04.2026 близько 16:00 год за спільним місцем мешкання, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, вчинив з нею сварку, під час якої виражався в її адресу нецензурною лайкою.

Письмові пояснення ОСОБА_1 від 26.04.2026 та письмові пояснення ОСОБА_2 від 26.04.2026.

Суд, заслухавши в судовому засідання пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №874976 від 26.04.2026, та матеріалах, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.

Ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 цього Закону).

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Отже, для правильної кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

У матеріалах справи міститься інформація, згідно якої ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме вчинив з нею сварку, під час якої виражався в її адресу нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, чим було завдано ОСОБА_2 шкоду психічному здоров`ю.

В той же час в судовому засіданні потерпіла дані обставини заперечувала, а суду пояснила, що у неї з чоловіком відбуваються постійні непорозуміння на фоні фінансових проблем подружжя у зв`язку з чим виникають сварки.

Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколах про адміністративні правопорушення, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, враховуючи заяву потерпілої про закриття провадження та примирення, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Волощук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua