Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №483/205/26 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/205/26

Провадження № 2/483/350/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, -

В С Т А Н О В И В :

23 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з зазначеним позовом. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона є матір`ю повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона належним чином виконувала свої батьківські обов`язки до повноліття сина і не була позбавлена батьківських прав. На теперішній час вона є особою похилого віку та пенсіонеркою за віком. ЇЇ щомісячний дохід становить пенсія в розмірі 3810 грн. 05 коп., яка є недостатньою для життєдіяльності, оскільки значна частина коштів витрачається на оплату комунальних послуг, що позбавляє її можливості повноцінно забезпечувати себе продуктами харчування та предметами першої необхідності. Її матеріальне становище ускладнюється станом здоров`я та потребую у постійному лікуванні, що вимагає додаткових фінансових витрат на медикаменти. Вона неодноразово зверталася до сина з проханням про матеріальну допомогу, однак він відмовляється надавати її у добровільному порядку. Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі частини усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дати подання позову і довічно.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивачка надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій крім того, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивачки і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов такого.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 172 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування.

Відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 Сімейного кодексу України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 26 квітня 1995 року (а.с. 4).

Позивачка ОСОБА_1 має статус пенсіонерки та отримує пенсію за віком в розмірі 3810 грн. 05 коп., що підтверджується довідкою про доходи Очаківського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області № 8570 0455 1659 2596 від 19 січня 2026 року (а.с. 5).

Згідно з довідкою № 1400-0210-8/43808 від 01 червня 2026 року, що видана відділом обслуговування громадян № 8 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають пільги та субсидії, не перебуває (а.с. 31).

З копій квитанції, наданих позивачкою, вбачається, що нею здійснюється оплата комунальних послуг (а.с. 32-35).

Згідно з довідкою № 32 від 04 червня 2026 року та виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 924 від 20 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 має захворювання ІХС, нестабільна стенокардія, атеросклеротичний кардіосклероз (а.с. 37, 38).

Отже, судом встановлено, що позивачка у зв`язку з пенсійним віком та наявністю захворювань, відсутністю інших доходів, крім пенсії, потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 205 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Так, відповідачем не надано суду відомостей щодо його працевлаштування, перебування на його утриманні непрацездатних осіб, наявності інших аліментних зобов`язань.

Відповідно до ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позовної заяви.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність у відповідача інших осіб, що перебувають на утриманні, суд вважає необхідним та достатнім стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23 лютого 2026 року (дати подання позову) - довічно.

Розподіляючи судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 23 лютого 2026 року і довічно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачкою шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 16 червня 2026 року.

Головуючий: