Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №487/711/26 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

22.06.2026

Справа № 487/711/26

Номер провадження 2/482/1038/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 червня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Кічули В.М., за участю секретар судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позову зазначила, що з 11.10.2016 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Вказує, що спільне сімейне життя між подружжям не склалося, між ними постійно виникають непорозуміння та конфліктні ситуації на ґрунті розподілу сімейних обов`язків та у особистих відносинах. Спроби прийти до примирення та зберегти сім`ю не призвели до бажаних результатів. На сьогоднішній день подружжя нічого не пов`язує, будь-яких інших відносин між ними не існує.

У зв`язку із викладеним позивачка просила суд про розірвання шлюбу.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, але надала до суду письмову заяву, в якій підтримала свій позов, справу просила слухати за її відсутності.

Відповідач, будучи належним чином, у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України та згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повідомленим про дату, час і місце судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань не подавав, правом надання відзиву не скористався.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім того, у відповідності до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання йому судової повістки про виклик до суду до його електронного кабінету.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, та позивач проти такого вирішення справи заперечень не надавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.10.2016 року (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 554).

Подружнє життя між сторонами не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Подружжя не бажають проживати разом, шлюбні відносини між ними припинено.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ч. 1 ст. 55 СК України.

Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Враховуючи вимоги позивача про розірвання шлюбу та відсутність заперечень проти нього зі сторони відповідача, суд, на підставі вищевикладеного, згідно зі ст. ст. 104, 110, 112 СК України, приходить до висновку, що подальше сумісне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв`язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб розірванню.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачкою, ані у позовній заяві, ані окремо, не заявлялося клопотання про зміну прізвища після розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у зв`язку із чим з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 142, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 11 жовтня 2016 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 554, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, що набуте у шлюбі - « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий В.М. Кічула