Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №945/1447/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1447/26

Провадження № 3/945/414/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, уродженця с. Біла Гора Попаснянського району Луганської області, РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 , інструктора відділення підготовки підрозділів протиповітряної оборони відділу підготовки підрозділів (родів військ) центру підготовки підрозділів ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол А1890 № 130/26 про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Як убачається з протоколу про військове адміністративне правопорушення А1890 № 130/26, о 08 годині 00 хвилин 25 травня 2026 року лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 6, абз. 1, 2, 3, 5 ст. 11, 16, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не з`явився без поважних причин на військову службу до місця розміщення відділу підготовки підрозділів (родів військ) центру підготовки підрозділів військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ), в умовах дії особливого періоду - воєнного стану. На телефонний дзвінок відповів, повідомивши про своє небажання виходити на військову службу без поважної причини. Повернувся на місце служби 26 травня 2026 року о 08 годині 00 хвилин. Документів, які підтверджують законність його відсутності не надав. Тобто, лейтенант ОСОБА_1 , діючи умисно в порушення встановленого внутрішнього порядку самовільно залишив місце служби та був відсутній на військовій службі без поважних причин протягом 1 доби з 25 травня 2026 року 08 години 00 хвилин по 26 травня 2026 року 08 години 00 хвилин, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Разом з протоколом А1890 № 130/26 про військове адміністративне правопорушення до суду подано заяву ОСОБА_1 , датовану 27.05.2026 року та підписану особисто, про розгляд справи за протоколом про військове адміністративне правопорушення А1890 № 130/26 від 27.05.2026 року без його участі, свою вину у скоєному правопорушення повністю визнав, щиро розкаявся, просив суд призначити йому покарання у виді штрафу (а. с. 6).

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на номер телефону, вказаного останнім у заяві на отримання судових повісток в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень (а. с. 5); відповідно до довідок про доставку повідомлень у додаток «Viber», повідомлення доставлені одержувачу ОСОБА_1 11.06.2026 року о 11:16:33 (а. с. 11) та 12.06.2026 року о 9:31:45 (а. с. 15).

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Так, у протоколі А1890 № 130/26 про військове адміністративне правопорушення від 27.05.2026 року наявні засоби зв`язку, за якими ОСОБА_1 може бути повідомлено про дату та час розгляду справи; відповідно до телефонограм секретаря судового засідання від 11.06.2026 року та від 12.06.2026 року останній повідомив, що з протоколом згоден, вину свою визнає, заяву, що міститься в матеріалах справи підтримує, просив розгляд справи проводити без його участі (а. с. 10, 15).

Протокол А1890 № 130/26 про військове адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а. с. 1).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та слухання справи в Миколаївському районному суді Миколаївської області, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, беручи до уваги заяву останнього, подану разом з протоколом А1890 № 130/26 про військове адміністративне правопорушення, за вказаних обставин, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи про військове адміністративне правопорушення, дійшов такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Згідно вимог ст. 45 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Приписами ч. 4 ст. 15 КУпАП визначено, що за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Диспозиція ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Отже, вина військовослужбовця лейтенанта ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, повністю підтверджується даними, встановленими протоколом А1890 № 130/26 про військове адміністративне правопорушення від 27.05.2026 року, підписаним військовослужбовцем без будь-яких зауважень; протокол містить відмітку про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, передбачених положеннями ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначив «причиною моєї відсутності на службі було моє погане самопочуття» (а. с. 1, зворот).

Крім того, в судовому засіданні суддею досліджено: Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 149 від 22.05.2025 року (а. с. 2), Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 1741 від 11.04.2026 року (а. с. 3), копію посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 (а. с. 4).

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості військовослужбовця ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність за військове адміністративне правопорушення, не встановлено.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок на користь держави.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 172-11, ст. 221, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок на користь держави (Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/Миколаївськ.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313060106000014230; Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Документ про сплату штрафу слід подати до суду.

Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя І.В. Павленко