Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №945/550/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/550/26

Провадження № 3/945/193/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харків, військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий Миколаївським ВК Миколаївської області від 03.03.2026 року, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 609929 відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 609929, складеного 07 березня 2026 року поліцейським СРПП ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Орфиняк В., 07 березня 2026 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку з громадянкою ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, намагався вчинити бійку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив; про місце, день та час розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судових повісток у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, за адресою місця проживання останнього, що зазначена у протоколі, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до конвертів, що містяться в матеріалах справи, судові повістки про виклики до суду у судові засідання не вручені та повернулися з причин «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 22-23, 32).

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Одночасно про слухання справи ОСОБА_1 повідомлявся шляхом здійснення телефонограм за номером телефону, вказаним у протоколі; відповідно до телефонограм секретаря судового засідання останній неодноразово повідомляв, що з протоколом не згоден, з`явитися у судове засідання не зможе, адже перебуває на військовій службі і його позиція щодо не справи не змінилась (а. с. 10, 13, 18).

Поміж інше, додатково про дату, час та місце розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 був повідомлений вчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме до Миколаївського районного суду Миколаївської області в судові засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а. с. 14, 17, 21, 27, 30, 35).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність адміністративного провадження у Миколаївському районному суді Миколаївської області, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, за вказаних обставин, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено, що дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, Відділенням № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надано такі документи: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 609929 від 07.03.2026 року, відповідно до якого 07.03.2026 року о 12:00 ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку з гр. ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, намагався вчинити бійку; свідком вказаної події стала громадянка ОСОБА_3 ; від отримання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився, як і відмовився надати пояснення за цим фактом (а. с. 1); копію рапорту події 102 № 267798099, з якої вбачається, що 07.03.2026 року о 12:13 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , біля магазину заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що колишній хлопець погрожує фізичною розправою (а. с. 2); копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.03.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_2 просить прийняти міри до знайомого, який 07.03.2026 року о 12:00, знаходячись за адресою: с. Стара Богданівка, біля буд. Центральна, 1а, вчинив сварку з останньою, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, намагався вчинити бійку (а. с. 3-зворот); копію письмового пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 07.03.2026 року (а. с. 4); копію письмового пояснення свідка ОСОБА_4 від 07.03.2026 року (а. с. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень ч. 2 ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков проти України» (Оlеksаndr Vоlкov vs.Ukraine) рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§§137, 139).

Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.: ОАО Neftyanaya Kompaniya Yukosv vs. Russia, §571).

У п. 7 ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, а також те, що на час розгляду справи в суді, тобто станом на 22 червня 2026 року минули законодавчо встановлені строки, впродовж яких можливе накладення адміністративного стягнення, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», статтями 1, 9, 38, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП - закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя І.В. Павленко