Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №487/3768/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3768/26

Провадження № 2/487/2759/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гаврасієнка В.О., за участю секретаря судового засідання Радченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання

В С Т А Н О В И В:

18.05.2026 до суду із позовною заявою звернулася адвокат Лугвенева Л.С. в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення навчання чи до досягнення двадцятитрирічного віку зважаючи на те, яка з зазначених обставин настане першою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач сплачував аліменти на утримання дитини згідно з судовим наказом Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.08.2025 року, але з досягненням дитиною повноліття стягнення припинилися. Дитина сторін навчається у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили на 1 курсі, денна форма навчання та зареєстрована та проживає із матір`ю ОСОБА_1 . На підставі викладеного представник позивача просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті.

Представник позивача до судового засідання не з`явилася, суду надала заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, позовну заяву визнав частково.

Крім того, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив що позовна заява не може бути задоволена у повному обсязі і повинна бути задоволена частково з огляду на наступне. Вказував, що він не може сплачувати такий розмір аліментів тому що доглядає за своїми непрацездатними батьками пенсіонерами, які мають значні проблеми зі здоров`ям. Батько має проблеми з опорно-руховим апаратом, в зв`язку з чим йому необхідний постійний сторонній догляд, який здійснює відповідач. Також вказував, що його мати також має проблеми зі здоров`ям, а саме серцево-судинні захворювання, у зв`язку з чим він надає необхідну матеріальну допомогу батькам. Крім того, за наявною у нього інформацією донька ОСОБА_4 безкоштовно навчається у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили та додатково отримує стипендію за успішне навчання, яка з 01.09.2026 року буде збільшена у два рази згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік». Враховуючи викладене, вказував, що розмір аліментів, який він може сплачувати на утримання доньки, яка продовжує навчання становить 1/6 від суми його доходу.

Представник позивача адвокат Лугвенева Л.С. надала до суду відповідь на відзив, у якій не погоджуючись із викладеним у відзиві зазначила, що згідно ст.202 СК України догляд батьків є обов`язком повнолітніх дітей та не виключає обов`язок утримувати своїх дітей. Вказує, що донька відповідача ОСОБА_3 має хронічні захворювання та перебуває на постійній гормонотерапії, постійно має здавати високовартісні аналізи та надглядатися у лікарів, що потребує чималих коштів. Крім того у відповідача є рідний брат та обов`язок по утриманню батьків покладено на обох синів. Також вказувала, що відповідач має постійний заробіток, зареєстрований як фізична особа підприємець проте з моменту вісімнадцятиріччя, тобто 3 місяці відповідач у добровільному порядку грошові кошти на утримання донки не надає. А у 2024 році відповідач придбав квартиру, що вказує на спроможність сплачувати аліменти.

Відповідач надав пояснення відповідача на відповідь на відзив, у якій зазначив, що його брат майже три роки здійснює догляд за своєю неповнолітньою донькою, оскільки його дружина проходить військову службу у лавах Збройних Сил України в тому числі у зонах бойових дій. Зазначає, що наявність придбаної квартири не має жодного причинно-наслідкового зв`язку з обставинами і можливістю сплачувати аліменти у розмір, який вимагає позивач. На момент придбання квартири відповідач справно сплачував аліменти на свою неповнолітню дитину та сплачував весь час не проживання із позивачем. Вказує, що у ст.199 СК України, на яку посилається позивач не зазначено конкретного розміру аліментів, аліменти у розмірі 1/4 від суми доходу призначаються для неповнолітніх дітей, а донька сторін на сьогоднішній день є повнолітньою. Також у позовній заяві та у відповіді на відзив жодним чином не вказано про наявність у повнолітньої дитини потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадку.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Заводським районним судом м. Миколаєва 14.08.2025 року винесено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дна подання заяви і до досягнення дитиною повнолітня.

Згідно довідки від 10.03.2026 року №2/1-10-866, виданої першим проректором Чорноморському національному університеті імені Петра Могили ОСОБА_3 , є студенткою Чорноморського національного університету мі імені Петра Могили IV рівня акредитації та навчається за дерзамовленням на 1 курсі бакалаврату на факультеті комп`ютерних наук, спеціальність F3 «Комп`ютерні науки», форма навчання денна. Закінчення навчання за програмою бакалавра - 30 червня 2029 року.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Так, ст.199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою/сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). При встановленні потреби в утриманні повнолітнього сина/дочки суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють їх дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Аналогічні правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №748/2340/17, від 25.02.2020 у справі №521/4397/17, від 01.04.2020 у справі №521/16268/18, від 17.06.2020 у справі №761/10510/17, від 04.08.2020 у справі №489/100/18.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №308/4214/18.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В силу положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою сторін, на даний час досягнула віку 18 років (і в той же час їй не виповнилося 23 роки), продовжує навчатися на денній формі навчання у Чорноморського національного університету мі імені Петра Могили, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є фізичною особою підприємцем, отримує дохід, а отже він спроможний та зобов`язаний надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, яка продовжує навчання. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 має на утриманні батьків пенсіонерів, які хворіють, в зв`язку з чим потребують допомоги, тому відповідач несе витрати пов`язані з лікуванням та утримання батьків.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я доньки сторін ОСОБА_3 , яка хворіє, у зв`язку з чим несе витрати на здачу аналізів та лікування.

При цьому суд також бере до уваги, те, що донька сторін ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, що суттєво ускладнює її можливості працевлаштування та отримання самостійного доходу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог, виходячи з таких принципів цивільного судочинства, як справедливість, добросовісність та розумність, беручи до уваги принцип рівності обов`язку обох батьків щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18.05.2026 і до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення дочкою 23 років.

На думку суду саме такий розмір аліментів, з урахуванням встановлених обставин, фінансової спроможності відповідача, останній може сплачувати на користь позивачки на утримання повнолітньої дочки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258, 264-265, 267-268, 430 ЦПК України ЦПК України, ст.ст. 185,199-200 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18.05.2026 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у дохід держави судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Гаврасієнко