Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №487/698/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/698/26

Провадження № 1-кп/487/441/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Миколаєва кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12025152030001157 за від 24.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе, Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, водія КНП «Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» МОР, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

за участю сторін судового провадження:

прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_4

потерпілої - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним:

23.08.2025 близько 20:30 год. в темний час доби водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Peugeot Boxer» р.н. НОМЕР_1 , рухався по освітленій міським електроосвітленням, асфальтованій, сухій та чистій проїзній частині проспекту Центрального, з боку вулиці Рюміна в напрямку вулиці Гліба Бабича в місті Миколаєві в крайній лівій смузі для руху, з увімкненими синіми проблисковими маячками, зі швидкістю 68,98...70,13 км/год.

Рухаючись у обраному напрямку, водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 3.1 та 12.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР) України, а саме: проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, виконуючи невідкладне службове завдання (виклик про госпіталізацію пацієнта без свідомості), рухаючись з увімкненими синіми проблисковими маячками мав право відступати від вимог розділів 8,10,11,12,13,14,15,16,17,18,26,27 та пункту 28.1 ПДР України, але й повинен був забезпечити безпеку дорожнього руху під час відступу від їхніх вимог, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину проспекту Центрального у невстановленому для переходу місці справа наліво за напрямком руху автомобіля «Peugeot Boxer» р.н. НОМЕР_2 , не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу хоча мав таку можливість, внаслідок чого передньою лівою частиною керованого ним автомобіля «Peugeot Boxer» р.н. НОМЕР_2 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , напроти заїзду до магазину «АТБ Маркет», за адресою: проспект Центральний, 26.

Неправомірними діями водія ОСОБА_4 пішоходу ОСОБА_7 , заподіяно тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла у вигляді синців та саден в області голови та кінцівок, переломів кісток скелету (лівої плечової кістки, ребер зліва), крововиливу під тверду мозкову оболонку справа (оперований), поширеного крововиливу під павутинну оболонку, забоїв внутрішніх органів (речовини головного мозку, легень) з послідуючим розвитком набряку та набуханням речовини головного мозку, від яких він помер 01.09.2025 о 18:50 год. в приміщені ЛШМД.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення:

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_4 , суду пояснив, що 23.08.2025 року зранку він заступив на зміну, пройшов медичний огляд та перевірив транспортний засіб, авто було справне, приступили з бригадою до роботи. Протягом дня ми відпрацьовували виклики, відпрацювавши виклик та доставивши до ЛШМД особу без свідомості, протягом короткого часу знов прийшов виклик про виявлення особи без свідомості. Виїхавши з території ЛШМД, він увімкнув проблискові маячки та направився на виклик. Слідуючи обраному напрямку, водій побачив перед собою перешкоду у вигляді пішохода, подав сигнал, але останній не зреагував на нього, водій почав екстрено гальмувати, але все одно відбулось контактування з пішоходом. Пішохід ішов дуже повільно, та біля тротуару, змахнув рукою, в якій була пляшка пива. Вказана пляшка потрапила в лобове скло автомобіля швидкої допомоги та розбила його. Пішохід не дійшовши тротуару впав на асфальт та вдарився головою. Вся бригада вибігла з машини та почали надавати першу допомогу, викликали швидку допомогу, яка завезла його до ЛШМД. При потерпілому не було документів та за нього в лікарні ніхто не питав.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що з обвинуваченим вона не знайома, та ніколи не бачила. Потерпіла не була присутня при вчинення ДТП, однак бачила відео вчинення аварії. Винні били обидва учасника дорожнього руху. Потерпілу ніхто не шукав, сусідка повідомила потерпілій, що він вийшов з дому без документів. Зателефонувала на 102 та почала шукати ОСОБА_7 . Обвинувачений витрати не відшкодовував.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що, він працює лікарем швидкої невідкладної допомоги. З бригадою їхали на екстрений виклик, з увімкненими проблисковими маячками. Свідок перебував в авто попереду біля дверей, та спостерігав за дорожньою обстановкою. Приблизившись до входу у підземний перехід, на дорогу раптово вийшов чоловік з пляшкою пива. Водій посигналив йому та почав екстрено гальмувати, потерпілий не реагував, та відбулось зіткнення. Потерпілого свідок замітив, коли він наблизився до припаркованих транспортних засобів.. Вийшли бригадою з швидкої допомоги, надали потерпілому першу допомогу, у нього була зупинка дихання, викликали додаткову швидку допомогу, яка завезла його до ЛШМД.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що, вона працює парамедиком на швидкій допомозі, звільнилися з виклику, та отримали інший виклик з увімкненими проблисковими маячками. Свідок сиділа поруч з водієм і дивилась прямо на дорогу. Побачили чоловіка по середні дороги, який не реагував на сигнал та тормозний свист авто. Після зупинки вийшли бригадою з швидкої допомоги, надали потерпілому першу допомогу, у нього була зупинка дихання, викликали додаткову швидку допомогу, яка завезла його до ЛШМД

Доказами на підтвердження встановлених судом обставин є пояснення обвинуваченого ОСОБА_10 потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, а саме:

- витягом з єдиного реєстру досудового розслідування від 23.08.2025 року, відповідно до якого 23.08.2025 близько 20-30 год. у м. Миколаєві на проспекті Центральному сталася ДТП за участю водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував автомобілем марки «Mercedes Benz 313 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В результаті ДТП велосипедист ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.08.2025 року та фототаблицею до нього;

- протоколом огляду (відео) від 30.10.2025 року та скріншотами до нього, в ході огляду встановлено механізм вищевказаної ДТП;

- протоколом огляду від 12.12.2025 року, об`єктом огляду є інтернет сторінка сайту "Автоснаб, лідер виробництва та продажу авто";

- протоколом огляду місця ДТП (додатковий) від 11.12.2025 року та фототаблицею до нього;

- висновком експерта №КСЕ-19/115-25/18577 від 22.12.2025 року, відповідно до якого Час, який проходить з моменту виходу пішохода ОСОБА_7 на проїзну частину проспекту Центрального до моменту наїзду на нього автомобілем «Peugeot Boxer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в проміжок часу з 20:22:13 по 20.:22:17 (відповідно до графічних покажчиків відеозапису), що зафіксовано на відеозапису з назвою «пр.Центральний 24Б (до Намиву) - 2 - Oview - ВК0250_2025_08_23_20_22_03», становить ~ 3,71 ...4,1 секунди.

Згідно слідової інфрормації зафіксованої на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.08.2025, величина швидкості руху автомобіля Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_2 ) до початку руху транспортного засобу в загальмованому стані складала близько 68,98...70,13 км/год.

При визначеній швидкості руху автомобіля Peugeot Boxer, відстань на якій знаходився автомобіль (колесами відповідної осі транспортного засобу) від початку сліду гальмування в момент застосування водієм гальмування складала близько 6,23...6,33 м.

У вказаній дорожній ситуації водій автомобіля Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_4 . ВК) повинен був діяти у відповідності до вимог п. 3.1 та п. 12.3

Оцінка дій пішохода не потребує застосування спеціальних знань, у зв`язку з чим може бути здійснена органами слідства (суду) самостійно у відповідності до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху.

В дорожній ситуації обставини якої розглядаються в діях водія автомобіля Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_2 ) вбачаються невідповідності вимогам п. 3.1 та п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо- транспортної пригоди.

Оцінка дій пішохода не потребує застосування спеціальних знань, у зв`язку з чим може бути здійснена органами слідства (суду) самостійно у відповідності до вимог розділу 4 «Обов`язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху.

В наведеній дорожній ситуації водій автомобіля Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_2 ) мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди, та в даному випадку дії водія з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

- висновком експерта №СЕ-19/115-25/14471-ІТ від 19.11.2025 року, відповідно до якого Пошкодження, розташовані у передній лівій частині автомобіля Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_1 ), мають характерні ознаки, що свідчать про контактну взаємодію автомобіля з пішоходом.

Автомобіль Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_1 ) контактував з пішоходом лівою частиною переднього бампера, лівою фарою головного освітлення та лівою нижньою частиною переднього вітрового скла.

Наїзд автомобіля Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_1 ) на пішохода стався в межах проїзної частини проспекту Центрального, а саме в межах лівої смуги руху транспортного потоку в напрямку вул. Еліба Бабіча, перед початком зони розташування речовини бурого кольору (позиція № 4), при цьому автомобіль Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_1 ) рухався по траєкторії слідів гальмування його коліс (позиція № 2), позначених на схемі до протоколу огляду місця ДТП від 23.08.2025, точніше визначити місце наїзду на пішохода, а також взаємне розташування транспортного засобу та пішохода у момент наїзду відносно меж проїзної частини не виявилось можливим.

- висновком експерта №СЕ-19/115-25/14641-ІТ від 18.11.2025 року, відповідно до якого На момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмова система та фари головного освітлення автомобіля Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходились у працездатному стані.

Оскільки під час експертного огляду автомобіля Peugeot Boxer (номерний знак НОМЕР_1 ) не виявлено несправностей, які могли б виникнути до моменту ДТП у досліджуваних системах та механізмах, відповідь на запитання: «...чи міг водій даного ТЗ виявити несправність завчасно перед виїздом» - не надавалася.

Оскільки під час експертного огляду автомобіля Peugeot Boxer

(номерний знак НОМЕР_1 ) не виявлено несправностей, які могли б виникнути до моменту ДТП у досліджуваних системах та механізмах, відповідь на запитання: «...які пункти ПДР України порушені в процесі його експлуатації» - не надавалася.

- висновком експерта №202509154010002266 від 06.10.2025 року, відповідно до якого Смерть ОСОБА_7 настала в результаті тупої поєднаної травми тіла у вигляді синців та саден в області голови та кінцівок, переломів кісток скелету (лівої плечової кістки, ребер зліва), крововиливу під тверду мозкову оболонку справа (оперований), поширеного крововиливу під павутинну оболонку, забоїв внутрішніх органів (речовини головного мозку, легень) з послідуючим розвитком набряку та набухання речовини головного мозку.

При судово-медичному дослідженні трупа, з урахуванням даних медичної документації, виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

-синця на верхній та нижній повіках правого ока;

-синця в правих лобній, тім`яній та скроневій областях;

-вогнищевого крововиливу в м`яких тканинах голови в лобній, тім`яній та скроневій областях справа;

-поширеного крововиливу в товщі правого скроневого м`язу;

-крововиливу під тверду мозкову оболонку у вигляді рідкої темно-червоного кольору крові об`ємом близько 5,0мл та в проекції зовнішньої поверхні правої півкулі (тім`яної, скроневої, частково лобної та потиличної часток) нерівномірно вираженого помірно нерівномірно ущільненого шару темно-червоного кольору крові з буруватим відтінком, загальною масою близько 120,0г (при дослідженні близьке 20,0г та при оперативному втручанні близько 100,0куб.см);

-трьох поширених крововиливів під павутинну оболонку по зовнішній з переходом на внутрішню та нижню поверхню на всьому протязі обох півкуль та мозочку;

-поширеного синця та на його тлі множинних саден на зознішній з переходом на задню та частково передню поверхні лівого плеча та плечового суглобу;

-переломів УІ-ІХ ребер по попередній пахвовій лінії зліва;

-перелому лівої плечової кістки;

-забоїв внутрішніх органів (речовини головного мозку легень);

-розрізу м`яких голови справа, дефекту кісткової тканини кісток склепіння черепа справа, розрізу твердої мозкової оболонки в проекції дефекту, розрізу м`яких та підлягаючих тканин передній серединній лінії в нижній третині шиї над яремною вирізкою, 1 та 2 кілець трахеї по передній її стінці в проекції вищеописаного розрізу, на передній поверхні живота по передній серединній лінії на 2,0см вище пупка

-крапкової ранки в правій підключичній області.

Всі вищеописані в п.2 тілесні ушкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях ушкоджень.

Характер, морфологічні особливості та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , що перелічені в п.2(а), а саме переважання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми, наявність ознак забоїв внутрішніх органів, які сталися в результаті струсу, свідчать про те, що дані ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів не менш ніж за 8-9 діб до настання смерті в умовах ДТП. Причому, первинний удар, найімовірніше, прийшовся в область лівого плечового суглобу та плеча, ймовірно під кутом, коли потерпілий перебував у вертикальному положенні, не виключено знаходячись у русі (йшов, біг), лівою половиною тіла звернений до транспортного засобу, автомобілю мікроавтобусу або вантажного типу, що рухався, в результаті чого утворились поширений синець та на його тлі множинні садна на зовнішній з переходом на задню та частково передню поверхні лівого плеча та плечового суглобу, перелом лівої плечової кістки. Наступною фазою стало відкидання потерпілого, з падінням, ударом о тверде покриття землі (асфальт) та струсом тіла, при якій утворились інші тілесні ушкодження, перелічені в п.2(а) (в області голови, тулуба).

По ступеню тяжкості тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_7 , перелічені в п.2(а), носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Локалізація та морфологічні особливості тілесних ушкоджень, з' урахуванням даних медичної карти стаціонарного хворого №6612/268, які перелічені в п.2(б), свідчать про те, що дані ушкодження є слідами медичних маніпуляцій та судово- медичній оцінці не підлягають.

Враховуючи тяжкість тілесних ушкоджень в даному випадку, здатність потерпілим до здійснення дій самостійно та вживання заходів самозбереження малоймовірна.

Дата та час настання смерті, які вказані у медичній карті стаціонарного хворого №6612/268, а саме 01.09.2025 о 18:50, не суперечать судово-медичним даним (в умовах зберігання при низькій температурі).

Зараховуючи тяжкість тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , з високим летальним ризиком, збереження життя останньому, навіть у разі своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, яка була надана, не виключається але малоймовірна.

Дані токсикологічного дослідження №2074 від 25.08.2025 (кров взята 23.08.2025 о 21:10): В крові невстановленого №6612 виявлений етиловий спирт в концентрації 1,75 проміле. Концентрація етилового спирту 1,75 проміле відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Судово-токсикологічне дослідження крові для визначення наявності етилового спирту та біоматеріалу для визначення наявності наркотичних засобів від трупа ОСОБА_7 не проводилось.

- свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_5 від 08.09.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Досліджені під час судового розгляду письмові докази та покази обвинуваченого, свідків узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, викладеними в обвинувальному акті, з огляду на що суд вважає ці обставини встановленими, а докази кладе в основу вироку.

Аналіз досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для ухвалення вироку, дозволяє дійти висновку про те, що вина ОСОБА_4 доведена у повному обсязі, а його дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

За положеннями ст. 9 Конституції України, ч. 2 ст. 8 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ зобов`язанні застосовувати положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, як джерела права.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції кожному гарантовано право на справедливий суд.

Згідно ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Згідно ст. 23 КК України, виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Частиною 2 ст. 24 КК України передбачено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Відповідно до пунктів 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року, предметом злочинів проти власності є майно,яке має певну вартість і є чужим для винної особи; крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 63 КК України, покарання увиді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною КК України.

За змістом ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише уразі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини КК України за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зі статтями 70 та 71 КК України.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів(ст.12КК України),а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним

Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченим покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи кожного обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету – покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено законом до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання, судом встановлено щире каяття, визнання провини.

Обставин, що обтяжує покарання, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд також враховує особу обвинуваченого то, що він раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно.

З урахуванням декількох обставин, які пом`якшують відповідальність обвинуваченого, визнання провини, щире каяття, суд вважає за можливе виправлення засудженого без застосування до обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі, та застосувати відносно нього положення ст. 75 КК України, призначивши йому покарання з випробовувальним терміном, та з застосуванням п.п. 1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

На думку суду застосування саме такого виду та міри основного покарання відповідатиме меті кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігатиме вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.

З обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати понесені на залучення експерта в сумі 14262,40 грн.

Долю речових доказів вирішити на підставі 100 КК України.

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбуття покарання звільнити з випробовувальним терміном строком на 2 роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 вимоги п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - не обирався.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 14262,40 грн.

Скасувати арешт майна з автомобілю «Peugeot Boxer» р.н. НОМЕР_2 , застосований ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.08.2025 року

Речовий доказ, а саме автомобіль «Peugeot Boxer» р.н. НОМЕР_2 - повернути власнику.

На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1