Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №469/1285/25 — Березанський районний суд Миколаївської області

19.06.26 Справа №469/1285/24 2/469/332/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді - Тавлуя В.В.,

за участі секретаря судових засідань - Надич В.В., учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідачка ОСОБА_2 - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -–

в с т а н о в и в:

09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з позовом, у якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Березанського районного суду Миколаївської області від 29.09.2025 року, з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до повноліття дитини.

У обґрунтування позову зазначив, що судовим наказом Березанського районного суду Миколаївської області від 29.09.2025 року у справі № 469/1218/25 з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі від усіх видів його заробітку (доходу) починаючи 24.09.2025 р. і до досягнення дитиною повноліття

З вказаним судовим наказом не погоджується з наступних підстав: розмір частки аліментів зазначений в судовому наказі занадто великий для нього, у зв`язку з тим, що проживаючи разом з відповідачкою на його ім`я було оформлено кредитні договори для побутових потреб родини на загальну суму 117 450,00 грн. та щомісячні відсотки у розмірі 4701,00 грн.; також на його утриманні перебувають батьки ОСОБА_4 (інвалід 2 групи) та ОСОБА_5 (інвалід 3 групи). Станом на сьогоднішній день в державі дуже складна та нестабільна ситуація з працевлаштуванням тому розраховувати на постійний дохід не має можливості, так як підприємство на якому він працює вже неодноразово відправляло своїх робітників на простій.

Позивач постійно надає матеріальну підтримку своїй доньці шляхом надання коштів заявнику та купуючи все необхідне для дитини. Відповідачка зловживає своїми правами та не дає можливості позивачу спілкуватися з дитиною.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче судове засідання (а.с.33).

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі, та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.76).

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог (а.с.48).

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву від 06 січня 2026 року про розгляд справи без її участі (а.с.70). У наданому суду відзиві на позовну заяву просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведеність належними і допустимими доказами обставин та вимог позовної заяви. Зазначила, що позивач, стверджуючи, що розмір частки аліментів, зазначений у судовому наказі занадто великий для нього, бо має сплачувати щомісячні відсотки за кредитними договорами, жодного доказу, що грошові кошти витрачаються на потреби сім`ї чи дитини не надав.

Крім цього, позивач стверджує, що на його утриманні перебувають батьки з інвалідністю, проте, як зазначає сам позивач, він проживає окремо від своїх батьків в селищі Березанка Миколаївської області, натомість місце реєстрації та проживання батьків: Миколаївська область, Миколаївський район, с.Комісарівка; жодних доказів про перебування на утриманні позивача батьків чи спільного з ними проживання ним не надано.

Твердження позивача про надання відповідачці коштів та купівлю «всього необхідного для дитини» є неправдивим та не підтверджується належними доказами, оскільки з часу розлучення не отримувала ніяких грошових коштів від позивача, окрім аліментів на дитину.

Крім того, позивач є здоровий чоловік працездатного віку, працює в ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ»; на його утриманні немає інших неповнолітніх дітей, тому відповідачка вважає, що позивач має можливість сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судовим наказом від 29 вересня 2025 року (а.с.62-65).

Зважаючи, що учасники справи, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з"явились, письмово висловили свою позицію щодо позовних вимог, суд на підставі ст.223 ЦПК України прийшов до висновку, що неявка учасників не перешкоджає розгляду справі по суті.

Судом встановлено, що судовим наказом Березанського районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2025 року у справі №469/1218/25 (2-н/469/82/25) з позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь відповідачки ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу) на одну дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.22).

Постановою державного виконавця Березанського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 15.10.2025 року відкрито виконавче провадження №ВП №79360409 з примусового виконання судового наказу Березанського районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2025 року у справі №469/1218/25 (2-н/469/82/25) (а.с.67).

З характеристики та розрахункового листа ТОВ «ТІС-Вугілля» вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 16.12.2024 року працює у ТОВ «ТІС-Вугілля» і за липень 2025 року йому було нараховано підприємством заробітну плату у розмірі 32220,05 грн. (а.с.11,21).

Згідно з довідками від 26.08.2025 року, у позивача станом на 26.08.2025 року наявна кредитна заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 73567,64 грн. та перед ПАТ «Банк Восток» у розмірі 21025,19 грн. (а.с.15-18).

Відповідно до довідки КП «Березань» від 08.10.2025 року, за позивачем обліковується заборгованість за комунальні послуги (водопостачання, вивіз ТПВ) у розмірі 2115,38 грн. (а.с.55).

Батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом 2 групи, мати позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є інвалідом 3 групи, і їм призначено пенсію по інвалідності довічно; що підтверджується пенсійними посвідченнями на ім`я ОСОБА_4 від 22.08.2023 року та на ім`я ОСОБА_5 від 06.08.2025 року (а.с.25,27), довідкою до акта огляду МСЕК на ім`я ОСОБА_4 від 06.10.2022 року та свідоцтвом про народження позивача (а.с.54).

Згідно з актом №27 від 26.08.2025 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, позивач ОСОБА_1 здійснює постійний догляд на безоплатній основі за батьком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.51).

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. І цей обов`язок є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, які зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття (ст.180 СК України).

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1ст.181 СК України).

Якщо така домовленість відсутня аліменти визначаються судом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).

Водночас, враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Згідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Отже, в зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2021 року в справі № 554/3355/20.

У своїх постановах від 19 червня 2024 року в справі №686/22677/23, від 27 листопада 2024 року в справі №613/1404/23 Верховний Суд зазначив, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч.1, 5, 6 ст.81, 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи свої вимоги про зменшення розміру аліментів, позивач зазначає, що проживаючи разом з відповідачкою, на його ім`я було оформлено кредитні договори для побутових потреб родини на суму 117450,00 грн., у зв`язку з чим він сплачує щомісячні відсотки у розмірі 4701,00 грн., а також на його утриманні перебувають батьки ОСОБА_4 (інвалід 2 групи) та ОСОБА_5 (інвалід 3 групи).

Проте позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі у зв`язку з перебуванням на його утриманні непрацездатних батьків; не надано суду жодних доказів на підтвердження розміру своїх доходів як на час постановлення судового наказу, так і на час звернення з позовом до суду, наявності у позивача рухомого та нерухомого майна.

Доказів того, що позивач несе значні та систематичні матеріальні витрати у зв`язку з перебуванням на його утриманні непрацездатних батьків матеріали справи не містять.

Надані позивачем довідки про наявність у нього кредитної заборгованості та заборгованості за водопостачання та вивіз ТПВ суд не бере до уваги, оскільки наявність кредитів, боргів чи комунальних платежів не є підставою для зменшення розміру аліментів.

При вирішенні даного спору правове значення має встановлення наявності або відсутності факту зміни матеріального стану платника аліментів у порівнянні із його матеріальним станом, у якому він перебував на час ухвалення рішення про стягнення аліментів.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 липня 2019 року, справа № 415/4386/16-ц, провадження № 61-21056св18.

Визначений судовим наказом Березанського районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2025 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення, без підтвердження погіршення матеріального становища позивача, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини ОСОБА_3 та суперечитиме інтересам дитини.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 травня 2018 року (справа №442/7666/15).

Окремо слід звернути увагу на те, що згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для зменшення розміру аліментів, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 19 червня 2026 року.

Суддя: