Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №725/10591/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/10591/25

Номер провадження 2/725/3942/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 року

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 20 жовтня 2023 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складений відповідний актовий запис №100.

Під час шлюбу у них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, сімейне життя у неї з відповідачем не склалося й відповідно шлюбні відносини фактично припинені, спільного господарства вони не ведуть, причиною розпаду сім`ї стали різні погляди на життя, у зв`язку з чим вважає, що збереження сім`ї та досягнення примирення з відповідачем є неможливе та суперечить її інтересам й відповідно наміру продовжувати подружні відносини з відповідачем вона не має.

Посилаючись на вказане, просила шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складений відповідний актовий запис №100, розірвати.

Ухвалою судді Чернівецького районного суду міста Чернівців від 14.11.2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до судового засідання.

Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 12.03.2026 року надано сторонам строк для примирення терміном на три місяці, у зв`язку із чим зупинено провадження у справі.

В подальшому, у зв`язку із закінчення строку, наданого сторонам для примирення, ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 11.06.2026 року провадження у справі відновлено та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, однак через канцелярію суду скерувала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, та позивачки. Крім того, просила суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500 грн. 00 коп.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, однак через канцелярію суду подала клопотання, в якій просила розгляд справи проводити без її участі та відповідача, не заперечувала щодо задоволення позовних вимог. Також вказувала, що вимога щодо стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та не співмірною, а тому просила відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, з 20 жовтня 2023 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, який між ними зареєстровано Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складений відповідний актовий запис №100(а.с.9).

Під час шлюбу у них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, зокрема позовної заяви, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства вони не ведуть й відповідно позивачка наміру продовжувати подружні відносини із відповідачем немає. Даний факт також підтверджується поданими сторонами на адресу суду письмовими заявами.

Спір щодо поділу спільного майна подружжя, як убачається зі змісту поданого позову на даний час відсутній та доказів на спростування вказаного відповідачем не надано.

Так, згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Крім того, згідно із положеннями ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, ураховуючи вищевказані положення закону, суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що збереження укладеного між сторонами шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню, а укладений між сторонами шлюб, - розірванню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та матеріали справи не містять доказів наявності підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Щодо вимоги позивачки про стягнення із відповідача на її користь витрат на правничу допомогу в сумі 10 500 грн., то суд зазначає наступне.

Так, положеннями ЦПК України визначено види судових витрат.

Зокрема, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша – друга статті 133 ЦПК України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвокатом було подано договір про надання правничої допомоги від 29.05.2025 року, додаток до договору про надання правничої допомоги від 29.05.2025 року, яким визначено, що гонорар адвоката складає 10 500 гривень, та копію платіжної інструкції №2.161523365.1 від 03.06.2025 року про сплату витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 гривень 00 копійок.

Положеннями ст.137ЦПК України регламентовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Зокрема, у наданих суду письмових поясненнях представник відповідача зазначав, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності та реальності адвокатських витрат. Звертав увагу на те, що заявлені витрати не відповідають рівню складності справи та не відповідають принципу співрозмірності.

Так, згідно вимог ч.5 ст.137 ЦПК України у разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Даючи оцінку зазначеним вище аргументам, наведеним у запереченнях, суд враховує їх з огляду на складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 10 500 гривень є неспіввмірними та підлягають зменшенню до 5 000 гривень.

За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.104 ч.2, 105 ч.3, 110-113, 114 ч.2 СК України, ст.ст. 189-200, 258-273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), який зареєстрований 20 жовтня 2023 року, Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складений відповідний актовий запис №100, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 1211 грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.