Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №559/4086/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

20 травня 2026 року

м. Київ

справа № 559/4086/24

провадження № 61-1116св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),

судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, товариство з обмеженою відповідальністю «Хімія Парк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 січня 2026 року в складі колегії: Гордійчук С. О., Хилевича С. В., Шимківа С. С.

Історія справи

Короткий зміст позову

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Департамент), товариства з обмеженою відповідальністю «Хімія Парк» (далі - ТОВ «Хімія Парк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позов мотивований тим, що 09 січня 2024 року о 20:23 год в с. Тараканів Дубенського району Рівненської області по вул. Залізнична, 74, А/Д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» рухаючись на власному автомобілі Volkswagen Tiguan водій ОСОБА_1 у зв`язку із неналежним станом проїзної частини під час ожеледиці та відсутності попереджувальних знаків здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz ATEGO.

За фактом настання вказаної події працівники поліції склали схему місця дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач вважав, що унаслідок протиправних дій (бездіяльності) відповідачів, які полягали у відсутності відповідних дорожніх знаків, не забезпеченні належного технічного стану дорожнього покриття, його транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

ОСОБА_1 просив стягнути:

солідарно з Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, ТОВ «Хімія Парк» на його користь завдану в результаті ДТП майнову шкоду у розмірі 1 016 528,72 грн;

понесені судові витрати.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області в складі судді: Кондратюка В. В., від 11 липня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

позивач заявлені вимоги про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, обґрунтовує тим, що така сталася через незадовільне утримання дороги, а саме неналежний стан покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутність попереджувальних знаків. Покликається на те, що постановою Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року в справі № 559/164/24 було доведено зв`язок між причиною настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідком - заподіювання майнової шкоди, пошкодження транспортного засобу, адже у вказаному рішенні йдеться про те, що на ділянці дороги, де відбулася дорожньо-транспортна пригода, були відсутні позначення 7.12 «Ожеледиця», а тому водій ОСОБА_1 не був об`єктивно спроможний виявити у темну пору доби наявність ожеледиці, яка при мінімальній швидкості автомобіля є небезпечною; ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення, у зв`язку із неналежним станом покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутність попереджувальних знаків.

Також вказує, що згідно схеми ДТП від 09 січня 2024 року, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 381845 від 09 січня 2024 року відмічено, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди стан покриття проїзної частини - ожеледиця та зафіксовано наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП, а відповідно до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року, в якому було зафіксовано покриття проїзної частини є: засніжене, наявний сніго-льодовий наліт; проїзна частина не оброблена, дорожнє покриття слизьке у вигляді льоду; за результатами обстеження ділянку визнано: такою, що не відповідає вимогам, правилам, нормам та стандартам в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та не забезпечує безпечний, безперешкодний проїзд, зручний та комфортний рух транспортних засобів;

дослідивши акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року, судом встановлено, що такий не місить підпису особи яка його склала - інспектора взводу 1 роти 6 з обслуговування Дубенського району УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Пермікіна І. О., а містить лише підписи свідків - ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 . В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що ним долучена робоча версія вказаного документу в ході його складання. Позивачем не надано примірника акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року чи його копії, які б містили підпис особи яка такий документ склала. Тому акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року не може вважатися допустимим доказом, з огляду на відсутність у ньому підпису посадової особи яка його склала;

із змісту схеми ДТП від 09 січня 2024 року, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 381845 від 09 січня 2024 року встановлено віднесення ожеледиці та недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, саме до категорії супутньої, а не основної чи однієї з основних причини ДТП;

суд критично оцінив копію нотаріально завіреної заяви ОСОБА_4 , так як згідно частиною першою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, учасники справи заяв про виклик ОСОБА_4 як свідка в порядку статті 91 ЦПК України, не подавали, такий свідок до суду не викликався, та відповідно про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду не був попереджений, до присяги свідка згідно статті 230 ЦПК України не був приведений. При цьому така заява ОСОБА_4 подавалася в межах іншої судової справи - № 559/164/24;

з досліджених в ході судового розгляду відеозаписів IMG-7527 та IMG-встановлено, що на таких зафіксовані пошкодження транспортних засобів, а також погодні умови, без ідентифікації дати, години та місця проведення такої відеозйомки. Разом з тим, такі відеозаписи не містять підтвердження причин дорожньо-транспортної пригоди;

інших доказів (письмові, речові, електронні докази; висновки експертів; показаннями свідків), які доводять обставину неналежного утримання дороги О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» відповідачами, що в свою чергу стало причиною ДТП 09 січня 2024 року та спричинило заподіяння позивачу шкоди, як підстави позову, позивачем суду не надано;

щодо доводів позивача про те, що постановою Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року в справі № 559/164/24 було доведено зв`язок між причиною настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідком пошкодження транспортного засобу, то суд зазначив, що вказане судове рішення прийняте в межах розгляду питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено статтею 124 КУпАП. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19 грудня 2019 року в справі № 520/11429/17). Особливості преюдиційності судових рішень у кримінальних провадженнях та у справах про адміністративне правопорушення визначені частиною шостою статті 82 ЦПК України згідно якої, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Положення частини шостої статті 82 ЦПК України не визначає преюдиційними обставинами, які встановленні постановою суду у справі про адміністративне правопорушення. Тобто, преюдиційне значення постанови Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року в справі № 559/164/24, визначене чіткими межами питання, щодо того чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) ОСОБА_1 та чи вчиненні вони ним. При цьому, положення частини четвертої статті 82 ЦПК України, згідно яких, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, не охоплюють судові рішення у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, покликання позивача на преюдиційний характер встановлених постановою Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 в справі № 559/164/24 обставин, а саме, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення, у зв`язку із неналежним станом покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутність попереджувальних знаків, є безпідставним, адже частина шоста статті 82 ЦПК України визначає обов`язковою постанову Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року в справі № 559/164/24 виключно в питанні, щодо того чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) ОСОБА_1 та чи вчиненні вони ним;

судом встановлено, що на виконання договору про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Дубенському районі Рівненської області внесено відповідні відомості до Журналу № 1 обліку роботи із зимового утримання автомобільних доріг, що обслуговується ТОВ «Хімія Парк» (дороги місцевого значення Дубенського району, база № 1, с. Підгайці) за 2023-2024 рiк зокрема на аркуші 9 засвідчено наступні вихідні дані при яких здійснювалась діяльність з усування слизькості на дорогах: графа 4 - наявність опадів «без опадів» - графа 5 - зазначення дороги О180404; графа 8 - час закінчення обробки - 09 год. 10 хв.; графа 13 - час усунення зимової слизькості - 1 год 10 хв, та Журналу № 2 облiку роботи із зимового утримання автомобiльних дорiг, що обслуговується ТОВ «Хімія Парк» (дороги місцевого значення Дубенського району, база №1, с. Підгайці) за 2023-2024 рік, де на аркуші 11 засвідчено використання 09 січня 2024 року транспортного засобу МАЗ НОМЕР_1 для проведення очищення дорожнього полотна. Використання спеціалізованої техніки ТОВ «Хімія Парк» підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля від 09-10 січня 2024 року виданого на водія ОСОБА_5 , транспортний засіб МАЗ НОМЕР_1 . Зі змісту Загального журналу робіт ТОВ «Хімія Парк» автодороги місцевого значення за період з 25 травня 2023 року по 27 січня 2024 року, вбачається що у таблиці А.5 «Відомості про виконання робіт» 03 листопада 2023 року міститься запис про встановлення тимчасових дорожніх знаків: 1.13 «Слизька дорога», 7.2.1 «5 км Зона дії», 7.12 «Ожеледиця» на а/д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці». Позивачем протилежного суду не доведено;

суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, оскільки позивачем не доведено що дорожньо-транспортна пригода яка сталася 09 січня 2024 року сталася саме через незадовільне утримання дороги О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» відповідачами. З огляду на те, що суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, то понесені позивачем судові витрати слід залишити за останнім.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 січня 2026 року:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено;

рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 11 липня 2025 року скасовано;

позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, ТОВ «Хімія Парк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково;

стягнуто з Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заподіяну майнову шкоду в сумі 1 016 528,72 грн;

у позовних вимогах до ТОВ «Хімія парк» відмовлено;

стягнуто з Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 000,00 грн сплачені за проведення експертизи та судовий збір у розмірі 25 413,23 грн понесений у зв`язку з розглядом справи судом першої та апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Саме на власників або уповноважених ними дорожньо-експлуатаційні організації (у разі передання дороги на баланс таким організаціям) покладений обов`язок постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, та відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 904/5489/18). Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 127/18036/15-ц (провадження № 61-44376сво18), згідно якої, у силу закону у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами;

преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (див. постанову Верховного Суду від 12 січня 2023 року в справі № 939/1406/20 (провадження № 61-7214св22) та від 14 вересня 2022 року в справі № 369/2122/20 (провадження № 61-20548св21)). Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (див. постанову Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 (провадження № 61-19719св19));

убачається, що відрізок автомобільної дороги О-180404 «Дубно-Тараканів-В.Загорці» загальною протяжністю 4,9 км, на якій сталося ДТП знаходиться на балансі Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації. Зважаючи на наведене, саме Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації зобов`язаний був вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на його балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконанням підрядником покладених на нього обов`язків - своєчасно та належним чином. Невиконання чи неналежне виконання підрядником умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору підряду;

відповідно до копії схеми місця ДТП, яка сталася 09 січня 2024 року о 20 год. 23 хв на А/Д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» 1 км + 400 м (вул. Залізнична, 74, с. Тараканів, Дубенський район), зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля Mercedes-Benz ATEGO, д.н.з. НОМЕР_2 , яка була зустрічною для автомобіля Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_3 . Освітлення місця ДТП: сутінки; стан покриття проїзної частини: ожеледиця; є наявні недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП. Згідно переліку видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, обидва автомобілі зазнали деформації передньої частини ТЗ. Схема підписана водіями: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до п. 3 розділу 2 Наказу МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейські на місці ДТП склали Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року, у якому встановили, що о 20 год 23 хв на а/д 0-180404 «Дубно - Тараканів - Великі Загорці» 1 км + 400 м., де забезпечення безпечного експлуатаційного стану дороги покладене на ТОВ «Хімія Парк», покриття проїзної частини є засніжене, наявний сніго-льодовий накат; на момент обстеження дорожні роботи не проводилися; не вдалось встановити; коли здійснювалися останні заходи щодо прибирання проїжджої частини, проїзна частина не оброблена, дорожнє покриття слизьке у вигляді льоду. Обстежена ділянка автодороги визнана такою, що не відповідає вимогам норм та стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху та яка не забезпечує безпечний перешкодний рух транспортних засобів (постанова Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 559/164/24);

постановою Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 559/164/24 встановлено, що на ділянці дороги, де відбулася ДТП, були відсутні позначення 7.12 «Ожеледиця», а тому водій ОСОБА_1 не був об`єктивно спроможний виявити у темну пору доби наявність ожеледиці, яка при мінімальній швидкості автомобіля є небезпечною. Також ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення у зв`язку з неналежним станом покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутність попереджувальних знаків, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого в статті 124 КУпАП. Вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає справу, в частині щодо обставин, які мали місце (настання ДТП), та факту заподіяння майнової шкоди;

згідно відповіді ВОНС в Дубенському районі ДПП УПП в Рівненській області від 16 грудня 2024 року на заяву ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого в частині першій статті 140 КУпАП повідомлено, що в ході ознайомлення з матеріалами в діях посадово-відповідальної особи, яка 09 січня 2024 року відповідала за належне експлуатаційне утримання вищезазначеної ділянки автодороги, вбачається вчинення адміністративного правопорушення за статтею 140 КУпАП. Також вказано, що буде вирішено питання про притягнення відповідальної посадової особи, інженера з організації, експлуатації та ремонту ТОВ «Хімія Парк» ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, оскільки на цей час цяособа знаходиться у відрядженні за межами території Рівненської області. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що внаслідок винної бездіяльності відповідача, яка виявилась у неналежному утриманні та експлуатації автомобільної дороги під час ожеледиці; відсутності заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху, відновлення безпечних умов для руху, а також своєчасного виявлення перешкод дорожньому руху та забезпечення їх усунення, а у разі неможливості - позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, була спричинена матеріальна шкода позивачу. Доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано та не надано доказів на спростування наявності на дорожньому покритті ожеледиці та позначення 7.12 «Ожеледиця»;

між заподіянням майнової шкоди, спричиненої позивачу, та бездіяльністю відповідача, як балансоутримувача автодороги, наявний безпосередній причинно-наслідковий зв`язок, а також наявна вина в діях відповідача. Крім того, розмір майнової шкоди, завданої позивачу, підтверджений наданими позивачем доказами, а відсутність вини у заподіянні шкоди належними та допустимими доказами відповідачем не спростована. У зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі;

не підлягає до задоволення позовна вимога про солідарне відшкодування шкоди ТОВ «Хімія Парк», оскільки Верховний Суд у своїх висновках неодноразово вказував, що при існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникає часткове зобов`язання. Тому кредитор у частковому зобов`язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов`язок у рівній частці. Натомість солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21). Тлумачення положень статті 541 ЦК України свідчить, що вона поширюється як на договірні, так і недоговірні (зокрема, кондикційні) зобов`язання (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року в справі № 161/10117/21 (провадження № 61-3239св22)). Таким чином, покладення на ТОВ «Хімія Парк» солідарної цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду суперечить наведеним нормам матеріального права.

Аргументи учасників справи

23 січня 2026 року Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу постанову Рівненського апеляційного суду від 15 січня 2026 року, в якій просив:

постанову Рівненського апеляційного суду від 15 січня 2026 року скасувати;

рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 11 липня 2025 року залишити в силі.

вирішити питання щодо судових витрат.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

постановою Радивилівського районного суду від 11 липня 2025 року відмовлено у задоволенні позову мотивуючи це тим, що у ході судового процесу стороною позивачем не надано належних доказів вини відповідача, а докази надані Відповідачами доводять належний стан експлуатаційного утримання ділянки дороги;

судом апеляційної інстанцій не проведено об`єктивного дослідження усіх доказів в справі, що й спричинило невірне застосування норм матеріального права та істотне порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення;

апеляційний суд фактично безпідставно визнав преюдиційними висновки, викладені у постанові Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі №559/164/24 про адміністративне правопорушення. Відповідно до статті 82 ЦПК України преюдиційне значення мають лише обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі щодо тієї самої особи. При цьому, у справі №559/164/24 не досліджувалися та не могли досліджуватися питання цивільно-правової відповідальності Департаменту, наявності його вини, причинно-наслідкового зв`язку між його діями (бездіяльністю) та завданою шкодою. Таким чином, використання судами висновків у справі про адміністративне правопорушення як безумовного факту недотримання вимог чинного законодавства України при екплуатаційному утриманні доріг, а як наслідку встановлення вини балансоутримувача таких доріг, є істотним порушенням норм процесуального права. До аналогічних висновків прийшов й Верховний Суд, виклавши правову позицію. у постанові від 29 січня 2025 року № 201/1763/22;

апеляційний суд не врахував, що преюдиційний характер встановлених постановою Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року по справі № 559/164/24 обставин, а саме, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення, у зв`язку із неналежним станом покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутність попереджувальних знаків, є безпідставним, адже в частині шостій статті 82 ЦПК України визначає обов`язковою постанову Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року по справі № 559/164/24 виключно в питанні, щодо того чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) ОСОБА_1 та чи вчиненні вони ним;

обґрунтування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції посиланням на рішення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності в якій ТОВ «Хімія Парк» та департамент як сторони по справі участі не брали, є грубим порушення норм ЦПК України в частині констатації факту неналежного дорожнього покриття як причини дорожньо-транспортної пригоди;

предметом спору є стягнення коштів з «винуватця» ДТП, яким помилково вважають Департамент, відтак, належними та допустимими доказами по справі можуть бути виключно документи, експертизи, дослідження, фото- відео- докази, що підтверджуються неналежне виконання департаментом чи ТОВ «Хімія Парк» своїх обов`язків, що досліджено не було;

апеляційний суд не врахував, що акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року не може вважатися допустимим доказом, з огляду на відсутність у ньому підпису посадової особи яка його склала. Більше того, обстеження дорожнього полотна проведено без участі експлуатуючої організації, а також без повідомлень про ожеледицю для її негайної ліквідації;

позовна заява не містить жодних експертних звітів, досліджень, аргументованих висновків, що вказували б на те, що саме стан дорожнього покриття був причиною ДТП та пошкодження майна позивача.

09 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_7 , в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:

суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стало неналежне утримання відрізку дороги станом на 09 січня 2024 року. Було констатовано відсутність дорожнього знаку 7.12 «Ожеледиця», а тому водій ОСОБА_1 не був об`єктивно спроможний виявити у темну пору доби наявність ожеледиці, яка при мінімальній швидкості автомобіля є небезпечною. Звідси ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення, у зв`язку неналежним станом покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутністю попереджувальних знаків;

для вирішення питання про наявність або відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого в статті 124 КУпАП обов`язково необхідно встановити факт належного або неналежного утримання дороги;

судовим рішенням у справі № 559/164/24 разом з вирішенням питання щодо вини ОСОБА_1 було встановлено факт неналежного утримання та експлуатації автомобільної дороги під час ожеледиці, відсутність заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху, відновлення безпечних умов для руху, а також своєчасного виявлення перешкод дорожньому руху та забезпечення їх усунення, що у свою чергу і є причиною настання ДТП;

у своїй касаційній сказі Скаржник висунув твердження про неможливість визнання акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року допустимим доказом з огляду на те, що на вказаному документі відсутній підпис посадової особи, яка його склала;

наведена в касаційній скарзі судова практика не е релевантною при вирішенні питання про допустимість такого доказу як акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, у зв`язку з відмінністю правової природи цивільно-правових правочинів та процесуально оформлених документів, що фіксують факти вчинення адміністративного правопорушення. Помилка посадової особи, як особи, що наділена повноваженнями владно-розпорядчі функції від імені держави, не може слугувати підставою втручання у право на компенсацію завданої шкоди позивача;

належність та допустимість такого доказу як акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року вже була встановлена під час розгляду справи № 559/164/24 та не є предметом розгляду в рамках даної справи;

у Рівненській області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної Державної адміністрації, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування у межах зазначеної області;

постановою Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 559/164/24, що є преюдиційним доказом у цій справі, встановлено неналежне утримання дороги та відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.

04 березня 2026 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2026 року:

заяву ОСОБА_1 про продовження процесуального строку на подання відзиву задоволено;

продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу;

справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2026 року:

копії документів (копію Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року, копію постанови Рівненського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року в справі № 559/913/25, копію Положення про департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації від 04 січня 2024 року №4, копію договору про надання послуг з експлуатаційного утримання від 27 травня 2021 року №5, копію акту виконаних робіт за березень 2025 року з переліком робіт виконаних протягом січня-березня 2024 року) повернуто Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації;

у задоволенні клопотання ТОВ «Хімія Парк» про продовження строку на подачу відзиву відмовлено;

відзив ТОВ «Хімія Парк» на касаційну скаргу залишено без розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 лютого 2026 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: вiд 29 січня 2025 року у справі № 201/1763/22; від 12 січня 2023 року у справі № 939/1406/20; від 14 вересня 2022 року у справі № 369/2122/20; від 09 серпня 2018 року у справі № 909/976/17; від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17; від 14 вересня 2020 року у справі № 127/18036/15-ц; від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц; від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20; від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Аналіз змісту касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 завданої майнової шкоду в сумі 1 016 528,72 грн та розподілу судових витрат. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

Фактичні обставини

09 січня 2024 року було складено протокол серії ААД №381845, згідно якого, 09 січня 2024 року о 20:23 год. в с. Тараканів Дубенського району Рівненської області по вул. Залізнична, 74, А/Д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_3 , не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати транспортним засобом, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, вчасно не відреагував на її зміну, в результаті чого здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz ATEGO, д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_1 порушив пункти 12.1, 2.3.б ПДР України, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП. Потерпілий згідно протоколу: ОСОБА_2 .

Відповідно до копії схеми місця ДТП, яка сталася 09 січня 2024 о 20 год. 23 хв. на А/Д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» 1 км + 400 м (вул. Залізнична, 74, с. Тараканів, Дубенський район), зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля Mercedes-Benz ATEGO, д.н.з. НОМЕР_2 , яка була зустрічною для автомобіля Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_3 . Освітлення місця ДТП: сутінки; стан покриття проїзної частини: ожеледиця; є наявні недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП. Згідно переліку видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, обидва автомобілі зазнали деформації передньої частини ТЗ. Схема підписана водіями: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до копії Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, 09 січня 2024 року о 20:23 год. інспектором взводу 1 роти 6 з обслуговування Дубенського району_ УПП в Рівненській області ДПП лейтенантом поліції Пермікіним І. О. розпочато обстеження ділянки А/Д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» 1 км + 400 м, під час якого встановлено наступне. 1. Забезпечення безпечного експлуатаційного стану даної ділянки автомобільної покладено на ТОВ «Хімія Парк». 2. Експлуатаційний стан обстеженої ділянки дороги не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» за такими показниками: покриття проїзної частини засніжене, наявний сніго-льодовий накат. На момент обстеження дорожні роботи не проводилися. 3. Експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ 4100:2014 та ДСТУ 3308-96 за такими показниками: наявність та стан дорожніх знаків - не встановлювалося; наявність та стан дорожньої розмітки - не встановлювалося. 4. Останні заходи щодо прибирання проїжджої частини - не вдалось встановити. 5. Інші недоліки в утриманні та експлуатації ділянки: проїзна частина не оброблена, дорожнє покриття слизьке у вигляді льоду. Обстеження закінчено 09 січня 2024 року о 20 год. 40 хв. За результатом обстеження ділянку визнано такою, що не відповідає встановленим нормам та стандартам в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не забезпечує безпечний, безперешкодний проїзд, рух транспортних засобів. Підписи осіб, які здійснили обстеження у акті відсутні. Свідки: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 , акт підписаний свідками.

Відповідно до копії пояснень відібраних 09 січня 2025 року у ОСОБА_2 , останній рухався А/Д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» в сторону м. Дубна на автомобілі «Mercedes-Benz ATEGO», д.н.з. НОМЕР_2 , і на зустріч виїхав автомобіль «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого сталося лобове зіткнення.

Відповідно до копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 09 січня 2024 року, останній рухався на автомобілі «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_3 по А/Д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» зі швидкістю близько 60 км/год. Через сильне обледеніння, швидкість не спадала перед 90 градусним поворотом керування автомобіля було втрачено, через що вилетів на зустрічну смугу і зіткнувся із вантажним автомобілем «Mercedes-Benz ATEGO», д.н.з. НОМЕР_2 , у лобовому зіткненні.

У додаткових поясненнях у справі № 559/164/24, провадження № 33/4815/302/24 поданих до Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1 вказав, що знаходячись у сильному психологічному потрясінні після потрапляння в ДТП, у своїх письмових поясненнях від 09 січня 2024 року помилився, коли зазначав, що він на своєму автомобілі в момент ДТП рухався зі швидкістю «приблизно 60 км/год», реальна швидкість його автомобіля складала 20 км/год., що може підтвердити свідок ОСОБА_4 . Причиною ДТП стало покриття ділянки дороги.

У копії нотаріально завіреної заяви гр. ОСОБА_4 зазначено, що 09 січня 2024 року він був свідком ДТП на А/Д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці», ОСОБА_1 рухався зі швидкістю до 20 км/год, не порушуючи ПДР, в межах дозволеного швидкісного режиму, враховуючи дорожню обстановку та стан дорожнього покриття, яке було не оброблене спецзасобами, тому він не міг передбачити, що на ділянці дороги де відбулося ДТП, дорожнє покриття може бути вкрито сніго-льодовим покривом та не оброблене спецзасобами.

Відповідно до копії постанови серії ЕНА №1213725 від 09 січня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 09 січня 2024 року 20:23 год. на вул. Залізнична, 74, с. Тараканів, правопорушення передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, а саме, водій був учасником ДТП та не мав при собі чинного полісу ОСЦПВ власників наземних ТЗ.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області в справі № 559/164/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117230604):

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП,

застосовано стягнення у виді 850 грн штрафу в дохід держави.

У постанові Дубенського міськрайонного суду Рівненської області в справі № 559/164/24 вказано, що:

у ситуації автомобіль Mercedes-Benz ATEGO рухався в межах своєї смуги руху, однак йому назустріч виїхав автомобіль Volkswagen Tiguan, водій якого втратив контроль над транспортним засобом, і відбулось лобове зіткнення. В цій ситуації очевидно винним є водій Volkswagen Tiguan ОСОБА_1 , який опинився на зустрічній смузі руху, а не водій Mercedes-Benz ATEGO ОСОБА_2 , який напрям руху транспортним засобом не змінював;

акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024, що надано стороною захисту, і згідно якого часина ділянки дороги, де сталось ДТП, необроблена та під льодом, жодним чином не звільняє водія ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Не заслуговує на увагу посилання сторони захисту, що ОСОБА_1 рухався з допустимою швидкість 60 км/год., а ділянка була під льодом, тому він не винен у ДТП. Саме згідно пункту 12.1 ПДР України водій ОСОБА_1 повинен був вибрати в установлених межах таку швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, а пунктом 2.3.б зобов`язував водія ОСОБА_1 врахувати, що він рухається дорогою під ожеледицею, чого останній очевидно не зробив і в тій дорожній ситуації швидкість руху навіть в 60 км/год була завеликою, бо в результаті на повороті водій втратив контроль над транспортним засобом, залишив свою смугу руху і не зміг зупинити автомобіль. Дорога може бути мокра, під льодом, під снігом, з вибоїнами, необроблена спецзасобами, може бути туман, дощ град та ще багато різних недоліків траплятись, однак саме водій, який рухається такою дорогою, повинен враховувати стан покриття і загалом дорожню обстановку і відповідно вибирати так швидкість руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб при потребі, а якщо не здатен цього зробити, то не керувати;

аналізуючи матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 381845 від 09 січня 2024 року, схему місця ДТП, письмові пояснення учасників ДТП, характер та локалізацією механічних ушкоджень транспортних засобів, приходжу до висновку, що водій автомобіля марки Volkswagen Tiguan д.н.з. НОМЕР_3 , не вибрав безпечну швидкість руху, в умовах ожеледиці, внаслідок чого втратив контроль над транспортним засобом, яким керував, і не зміг уникнути зіткнення з автомобілем марки Mercedes-Benz ATEGO д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по своїй смузі руху не маневруючи. ДТП, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_1 пункти 12.1, 2.3.б ПДР України, тому він має понести заслужену адміністративну відповідальність.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 559/164/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119125361):

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Я. К., задоволено;

постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22 лютого 2024 року скасовано;

закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

У постанові Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 559/164/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119125361) вказано, що:

у судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_4 , який перебував у якості пасажира у автомобілі ОСОБА_1 і був свідком події. З його показань встановлено, що швидкість водія транспортного засобу «Volkswagen Tiguan», н.з. НОМЕР_3 , не перевищувала 20-30 км за год, була максимально малою, однак, через сильну ожедледицю на повороті автомобіль занесло;

на ділянці дороги, де відбулася дорожньо-транспортна пригода, були відсутні позначення 7.12 «Ожеледиця», а тому водій ОСОБА_1 не був об`єктивно спроможний виявити у темну пору доби наявність ожедедиці, яка при мінімальній швидкості автомобіля є небезпечною. На думку апеляційного суду, ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення, у зв`язку неналежним станом покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутність попереджувальних знаків;

апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. В діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП;

обґрунтування апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Власником ОСОБА_3 транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Tiguan» реєстраційний номер НОМЕР_3 , інформація щодо страхового полісу відсутня.

ОСОБА_3 є учасником бойових дій.

Відповідно до відповіді ВОНС в Дубенському районі УПП в Рівненській області ДПП № /9аз/41/30-2025 від 18 квітня 2025 року, за наявною інформацією, а саме згідно схеми ДТП від 09 січня 2024 року, зазначені в запиті дорожні знаки на ділянці автомобільної дороги О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці», 1 км+400 м, зокрема дорожні знаки 1.13 «Слизька дорога» з табличкою до нього 7.12 «Ожеледиця» відсутні. У батальйоні № 3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області ДПП інформація, станом 09 січня 2024 року, щодо розміщення вищевказаних дорожніх знаків на іншій ділянці даної автомобільної дороги відсутня».

Відповідно до копій Акта № 5/1 приймання виконаних робіт за березень 2024 року, копій Акта № 5/2 приймання виконаних робіт за 21 грудень 2023 року та додатку до нього, копій Акта № 5/1 приймання виконаних робіт за 05 грудня 2023 року та копії копій Акта № 5/1 приймання виконаних робіт за березень 2024 року з додатком, ТОВ «Хімія Парк» взяті на себе зобов`язань за договором експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення виконувало.

Згідно із викопіюванням GoogleMaps на вул. Мостовій у м. Дубно наявний дорожній знак 1.1 «Небезпечний поворот праворуч».

Виконання ТОВ «Хімія Парк» своїх зобов`язань за Договором № 5 від 27 травня 2021 року (в тому числі 09 січня 2024 року) підтверджують:

загальний журнал робіт експлуатацiйне утримання а/д мiсцевого значення Дубенського району за період з 01 жовтня 2021 року по 24 травня 2023 року, де поміж іншого у таблиці А.5 «Відомості про виконання робіт» 03 листопада 2023 року міститься запис про встановлення тимчасових дорожніх знаків: 1.13 «Слизька дорога», 7.2.1 «5 км Зона дії», 7.12 «Ожеледиця» на а/д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці»;

загальний журнал робiт автодороги мiсцевого значення за період з 25 травня 2023 року по 27 січня 2024 року;

загальний журнал за період з 02 травня 2024 року по 16 січня 2025 року;

журнал № 1 обліку роботи із зимового утримання автомобільних доріг, що обслуговується ТОВ «Хімія Парк» (дороги місцевого значення Дубенського району, база № 1, с. Підгайці) за 2024 рік;

журнал № 2 облiку роботи із зимового утримання автомобільних доріг, що обслуговується ТОВ «Хімія Парк» (дороги місцевого значення Дубенського району) за 2024 рiк;

журнал № 1 обліку роботи із зимового утримання автомобільних доріг, що обслуговується ТОВ «Хімія Парк» (дороги місцевого значення Дубенського району, база № 1, с. Підгайці) за 2023-2024 рiк зокрема на аркуші 9 засвідчено наступні вихідні дані при яких здійснювалась діяльність з усування слизькості на дорогах:-11 град.;- графа 3 - температурний режим - 11 град; - графа 4 - наявність опадів «без опадів»» - графа 5 - зазначення дороги О180404; графа 8 - час закінчення обробки - 09 год. 10 хв.; графа 13 - час усунення зимової слизькості - 1год 10хв. Журнал № 1 містить відомості про температурний режим, за період з 07 січня 2024 року по 09 січня 2024 року. Згідно записів Журналу № 1 температурні коливання зафіксовані в межах від -8 до -14 градусів;

журнал № 2 облiку роботи із зимового утримання автомобiльних дорiг, що обслуговується ТОВ «Хімія Парк» (дороги місцевого значення Дубенського району, база №1, с. Підгайці) за 2023-2024 рік на аркуші 11 засвідчено використання 09 січня 2024 року транспортного засобу МАЗ НОМЕР_1 для проведення очищення дорожнього полотна;

лист-відгук від 14 березня 2024 року;

довідка про суму i виконання договору від 12 травня 2024 року;

договір оренди № 340/1-0 від 19 листопада 2019 року з додатками.

Використання спеціалізованої техніки ТОВ «ХІМІЯ-ПАРК» підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля від 09-10 січня 2024 року виданого на водія ОСОБА_5 , транспортний засіб МАЗ НОМЕР_1 ; від 09-10 січня 2024 року виданого на водія ОСОБА_8 , транспортний засіб МАЗ НОМЕР_1 .

На відеозаписах IMG-7527 та IMG-7526, зафіксовані пошкодження транспортних засобів, а також погодні умови.

Відповідно до копії звіту № 015.24 про оцінку автомобіля «Volkswagen Tiguan» реєстраційний номер НОМЕР_3 , складеного 31 січня 2024 року, яка проведена приватним підприємцем, оцінювачем ОСОБА_9 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 193 від 21 грудня 2019 року, сертифікат ФДМУ № 204/2023 від 12 квітня 2023 року) відповідно до замовлення ОСОБА_1 від 22 січня 2024 року про проведення автотоварознавчого дослідження КТЗ, встановлено, що вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження, виходячи з наданих замовником ( ОСОБА_1 ) вихідних даних, складає (з ПДВ на запасні частини та матеріали 160 393,79 грн): 1 016 528,72 грн.

Відповідно до розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 11 грудня 2017 року № 744 «Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення до сфери управління Рівненської обласної державної адміністрації» надано згоду на безоплатне приймання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Рівненській області зі сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України з балансу Служби автомобільних доріг у Рівненській області до сфери управління Рівненської обласної державної адміністрації на баланс департаменту з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації. Пунктом 3 цього розпорядження закріплено за департаментом з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації право оперативного управління автомобільними дорогами загального користування місцевого значення на території Рівненської області та здійснення контролю за використанням бюджетних коштів після затвердження актів приймання-передачі з 01 січня 2018 року. Пунктом 4 розпорядження визначено з 01 січня 2018 року головним розпорядником коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг у населених пунктах, що належать до комунальної власності, за рахунок законодавча врегульованих джерел фінансування.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації начальником обласної військової адміністрації № 69 від 22 лютого 2023 року була затверджена Програма розвитку дорожнього господарства Рівненської області на 2023-2025 роки.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 349 від 11 травня 2025 року на виконання повноважень, визначених в статті 12 Закону України «Про автомобільні дороги», з метою підвищення рівня безпеки дорожнього руху на території Рівненської області, зниження показників аварійності на вулично-дорожній мережі та тяжкості їх наслідків, подальше зміцнення дисципліни учасників дорожнього руху, запобігання дорожньому травматизму, посилення безпеки дорожнього руху та поліпшення стану доріг, вулиць і залізничних переїздів, створення безпечних та комфортних умов руху транспортних засобів для учасників дорожнього руху, а також поліпшення координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері дорожнього руху було схвалено Обласну цільову програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху на період до 2023 року.

Із копії відповіді № вих-524/02 09/25 від 04 квітня 2025 року на адвокатський запит та листа департаменту від 04 січня 2024 року за № вих.-21/10-03/24 для ТОВ «Хiмiя Парк», встановлено наступне, що Положенням про департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державно адміністрації в редакції розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації-начальника військової адміністрації від 04 січня 2024 року № 4 повноваження Департаменту у сфері дорожнього господарства, як балансоутримувача доріг, полягали у наступному: забезпечення організації утримання в належному технічному стані та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, мостів, штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них; проведення публічних закупівель у сфері будівництва, реконструкцій ремонту i утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

Відтак, департамент виступає замовником робіт з експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення у межах Рівненської області.

На виконання означених повноважень, 27 травня 2021 року між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Замовник) та ТОВ «Хімія Парк» (далі Виконавець) укладено Договір №5 ГБН Г.1-218-182:2011 Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Дубенському районі Рівненської області (протяжність 798,3 км) (Згідно ДК 021:2015 код 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту) (далі - Договір № 5 від 27 травня 2021 року).

У Договорі № 5 від 27 травня 2021 року, зокрема, передбачено, що:

виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами i засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Дубенському районі Рівненської області (протяжність 798,3 км), за рахунок коштів державного, місцевого або інших бюджетів та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок (пункт 1.1.);

найменування послуг: експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Дубенському районі Рівненської області (протяжність 798,3 км). Протяжність автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Дубенському районі Рівненської області - протяжність 798,3 км. Перелік доріг, що доручаються Виконавцю для надання послуг за предметом Договору викладено у Додатку 3 (пункт 1.2.);

експлуатаційне утримання повинно здійснюватися, серед іншого, відповідно до Єдиних правил зимового утримання автомобільних доріг (пункт 1.3.);

виконавець приймає на себе зобов`язання на надання послуг з експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Дубенському районі Рівненської області (протяжність 798,3 км), що знаходиться на балансі Замовника, у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про дорожній рух» (пункт 1.6.);

цей Договір набирав чинності з моменту підписання його Сторонами та діє по 31 грудня 2023 року, але в будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сипи, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (пункт 12.1.).

Відповідно до додатку № 3 до Договору № 5 від 27 травня 2021 року, автомобільна дорога О-180404 «Дубно - Тараканів - Великі Загори», має протяжність 4,9 км та відноситься до доріг обласного значення та знаходиться на балансі Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації

Виходячи з Договору № 5 від 27 травня 2021 року та додатків до нього, автомобільна дорога О-180404 «Дубно - Тараканів - Великі Загори» знаходиться на балансі Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації.

У зв`язку з сезонною зимовою експлуатацією в період 2023-2024 років листом департаменту від 04 січня 2024 року за №вих.-21/10-03/24 для ТОВ «Хімія Парк» надано завдання по забезпеченню цілодобового чергування 1 КДМ та 1 навантажувача, відповідальних працівників на базі в с. Підгайці. Окрім того, у листі департаментом акцентовано увагу на обов`язку перевірки й приведення у готовність техніки, задіяної на зимовому утриманні доріг, та оперативному реагуванні на ускладнення умов проїзду на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення Рівненської області для недопущення на них аварійних ситуацій, в першу чергу на дорогах з високою інтенсивністю руху.

Окремі доручення щодо патрулювання чи обстеження автомобільних доріг Дубенського району Рівненської області ТОВ «Хімія Парк» у період дії договору на конкретній ділянці не надавались. Звернуто увагу, що комплекс заходів з експлуатаційного утримання доріг включав й їх систематичне обстеження та контроль стану дорожнього покриття, що й передбачено умовами договору.

Встановлення обмежувальних чи попереджувальних знаків на автомобільних дорогах під час дії періоду зі складними погодними умовами врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху», а також, але не виключно, П Г.1-218-118:2005 «Єдині правила зимового утримання автомобільних доріг».

Розділом 4 договору від 27 травня 2021 року № 5 врегульовано порядок оплати за надані послуги експлуатаційного утримання. Відтак, у ході підписання актів форми КБ-2в працівниками технічного нагляду Управління дорожнього господарства департаменту здійснюється поточний контроль за реальністю наданих послуг.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 04 січня 2024 року № 4 внесено зміни до Положення про Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації затвердженого розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2018 року № 239 та викладено його в новій редакції і передбачено, що:

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) є структурним підрозділом Рівненської обласної державної (військової) адміністрації, утворюється головою Рівненської обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Рівненської області забезпечує виконання покладених на департамент завдань (пункт 1);

Департамент підпорядковується голові Рівненської обласної державної адміністрації (начальнику обласної військової адміністрації), підзвітний і підконтрольний центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури та дорожнього господарства (пункт 2);

основними завданнями діяльності департаменту є: виконання завдань з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, їх відповідного інженерного облаштування, об`єктів дорожнього сервісу та інших споруд на них, а також доріг і вулиць, що перебувають у комунальній власності; виконання функції замовника, в тому числі на усі види ремонтних робіт, на об`єктах житлово-комунального, дорожнього і соціального призначення на території області (пункт 4);

Департамент здійснює передбачені законом, з поміж іншого, такі галузеві повноваження: у сфері дорожнього господарства: виконання функції замовника із будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів об`єктів дорожнього господарства, визначених розпорядженнями голови Рівненської обласної державної адміністрації (начальника обласної військової адміністрації); забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг загального користування місцевого значення; забезпечення організації утримання в належному технічному стані та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, мостів, штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них; проведення публічних закупівель у сфері будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення; проведення технічного нагляду за будівництвом, контролем за відповідністю обсягів та якості виконаних робіт проектам, технічним умовам, стандартам і державним будівельним нормам, забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг загального користування місцевого значення, мостів та інших штучних споруд на них; складання переліків проектів будов, титульних списків будов та проектно-вишукувальних робіт і подання їх на затвердження в установленому порядку; укладання з будівельними організаціями угод відповідно до чинних нормативно-правових актів (пункт 5).

29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , звернувся до ВОНС в Дубенському районі ДПП УПП в Рівненській області із заявою про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого в частині першій статті 140 КУпАП ТОВ «Хімія Парк».

У відповіді про розгляд звернення № 9020/41/30-2024 від 13 грудня 2024 року зазначено, що в ході ознайомлення з матеріалами було встановлено, що відповідно до акту обстеження вулично-шляхової мережі, на покритті проїзної частини автомобільної дороги О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» км 1 + 400 м наявне засніження та снігово-льодяний накат, на ділянці відсутній дорожній знак 1.13 «Слизька дорога» з табличкою до нього 7.12 «Ожеледиця», які попереджають учасників дорожнього руху про стан покриття проїзної частини, а отже в діях посадово-відповідальної особи, яка 09 січня 2024 року відповідала за належне експлуатаційне утримання ділянки автодороги О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» вбачається вчинення адміністративного правопорушення за статтею 140 КУпАП. Також, повідомлено, що буде вирішено питання про притягнення відповідальної посадової особи, інженера з організації, експлуатації та ремонту ТОВ «Хімія Парк» ОСОБА_6 , до адміністративної відповідальності, оскільки на цей час ця особа знаходиться у відрядженні за межами території Рівненської області.

Позиція Верховного Суду

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Здоровий глузд (засада розумності) характерний як для оцінки / врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється під час вирішення спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2026 року в справі № 757/34767/23).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.

Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18)).

З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах. Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24), постанову Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 466/3398/21 (провадження № 61-2058сво23)).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року в справі № 713/1153/23 (провадження № 61-17202сво23)).

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року в справі № 713/1153/23 (провадження № 61-17202сво23)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року в справі № 713/1153/23 (провадження № 61-17202сво23)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року в справі № 713/1153/23 (провадження № 61-17202сво23)).

Приватноправовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року в справі № 713/1153/23 (провадження № 61-17202сво23)).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Касаційний суд вже зауважував, що:

зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21));

підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17 (провадження № 61-16500св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2022 року в справі № 464/4738/20 (провадження № 61-6382св22)).

Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (пункт 4 частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні (частина перша статті 24 Закону України «Про дорожній рух»).

Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях (стаття 10 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації (пункти 4-6, 9, 10 статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Касаційний суд зауважував, що:

саме на власників або уповноважених ними дорожньо-експлуатаційні організації (у разі передання дороги на баланс таким організаціям) покладений обов`язок постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, та відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2025 року в справі № 201/1763/22 (провадження № 61-254св24));

у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2020 року у справі № 904/5489/18).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п`ята статті 82 ЦПК України).

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17)).

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (див. пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18)).

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 82 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Касаційний суд вже вказував, що:

при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395 сво 18));

встановлені у справі про адміністративне правопорушення обставини є обов`язковими для суду, що вирішує зазначений цивільній спір з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. При цьому, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, не впливає на вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, заподіяної потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в цьому випадку суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова відповіді на питання про те, чи мала місце ДТП та чи сталася вона з вини особа, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2025 року в справі № 201/1763/22 (провадження № 61-254св24), на яку є посилання в касаційної скарзі, зазначено, що:

«при задоволенні позову суди виходили з того, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року відносно відповідачів встановлено факт вчинення відповідачами правопорушення відносно позивача; вказаною постановою суду встановлено факт завдання діями вказаної винної особи шкоди позивачу, а також наявність причинного зв`язку між винними діями відповідача та зазначеними наслідками у вигляді шкоди позивачу і відповідно винність цього відповідача в завданні шкоди, ця вина встановлена і доведена. Ділянка дороги (вулиці), де внаслідок неналежного утримання каналізаційних споруджень сталась ДТП, перебуває у власності територіальної громади міста Дніпра, а іншого балансоутримувача не визначено, то саме Дніпровська міська рада та виконком Дніпровської міської ради є відповідальними особами перед власником пошкодженого транспортного засобу за спричинені збитки;

проте суди не звернули уваги, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Ця постанова не оскаржувалась в апеляційному порядку та набрала законної сили. При цьому в постанові зазначено, що: «про наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі свідчить відповідна помітка у схемі місця ДТП, у взаємозв`язку з чим, суд приходить до висновку, що порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 не є причиною даного ДТП, напроти, спричинення пошкоджень транспортному засобу відбулось в результаті наявності порушень при утриманні автомобільних доріг та незадовільного стану дорожніх умов, що як наслідок призвело до погіршення безпечних умов дорожнього руху, однак останнє є предметом розгляду в іншому судовому процесі, за умов складання уповноваженою посадовою особою відповідного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 140 КУпАП». Отже вина відповідачів не встановлювалась;

в той же час постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає справу, в частині щодо обставин, які мали місце (настання ДТП), та факту заподіяння ОСОБА_1 майнової шкоди. Тому суди помилково вважали висновки, викладені у постанові Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року в справі № 201/9342/20 щодо вини іншої особи (Дніпровської міської ради та/або виконавчого комітету Дніпровської міської ради) преюдиційними. Ці обставини підлягають доведенню на загальних підставах».

Касаційний суд звертає увагу, що:

ухвалою Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року в справі № 127/18036/15-ц (провадження № 61-44376сво18) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91786742) справу 127/18036/15-ц повернуто Верховному Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, оскільки вирішення питання про відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, яке порушено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року, не відноситься до компетенції об`єднаної палати, тому справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з відсутністю предмета (об`єкта) перегляду;

14 вересня 2020 року в справі № 127/18036/15-ц Об`єднана палата Касаційного цивільного суду не ухвалювала постанови та не робила висновків щодо питання як відбувається відшкодування шкоди власнику транспортного засобу збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг.

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21)).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

позивач заявлені вимоги про відшкодування шкоди обґрунтовував тим, що ДТП сталася через неналежний стан покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутність попереджувальних знаків;

суд першої інстанції при відмові в позовній вимозі про стягнення шкоди до Департаменту міркував так, що доказів, які доводять обставину неналежного утримання дороги О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці» Департаментом, що в свою чергу стало причиною ДТП 09 січня 2024 року та спричинило заподіяння позивачу шкоди, як підставу позову, позивачем суду не надано; покликання позивача на преюдиційний характер встановлених постановою Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 в справі № 559/164/24 обставин, а саме, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення у зв`язку із неналежним станом покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутністю попереджувальних знаків, є безпідставним, адже частина шоста статті 82 ЦПК України визначає обов`язковою постанову Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року в справі № 559/164/24 виключно в питанні щодо того, чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) ОСОБА_1 та чи вчиненні вони ним;

апеляційний суд натомість міркував так, що постановою Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 559/164/24 встановлено, що на ділянці дороги, де відбулася ДТП, були відсутні позначення 7.12 «Ожеледиця», а тому водій ОСОБА_1 не був об`єктивно спроможний виявити у темну пору доби наявність ожеледиці, яка при мінімальній швидкості автомобіля є небезпечною. Також ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення у зв`язку з неналежним станом покриття проїзної частини під час ожеледиці та відсутністю попереджувальних знаків, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого в статті 124 КУпАП, та вважав, що ця постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає справу, в частині обставин, які мали місце (настання ДТП), та факту заподіяння майнової шкоди;

суд апеляційної інстанції не врахував, що за умови встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини; при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому апеляційний суд, не врахувавши положень частини шостої статті 82 ЦПК України, помилково вважав преюдиційними обставинами викладені у постанові Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 в справі № 559/164/24;

суд першої інстанції встановив, що на виконання договору про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Дубенському районі Рівненської області внесено відповідні відомості до Журналу № 1 обліку роботи із зимового утримання автомобільних доріг, що обслуговуються ТОВ «Хімія Парк» (дороги місцевого значення Дубенського району, база № 1, с. Підгайці) за 2023-2024 рiк, зокрема, на аркуші 9 засвідчено наступні вихідні дані, при яких здійснювалась діяльність з усування слизькості на дорогах: графа 4 - наявність опадів «без опадів» - графа 5 - зазначення дороги О180404; графа 8 - час закінчення обробки - 09 год 10 хв.; графа 13 - час усунення зимової слизькості - 1 год 10 хв, та Журналу № 2 облiку роботи із зимового утримання автомобільних доріг, що обслуговується ТОВ «Хімія Парк» (дороги місцевого значення Дубенського району, база №1, с. Підгайці) за 2023-2024 рік, де на аркуші 11 засвідчено використання 09 січня 2024 року транспортного засобу МАЗ НОМЕР_1 для проведення очищення дорожнього полотна; використання спеціалізованої техніки ТОВ «Хімія Парк» підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля від 09-10 січня 2024 року, виданого на водія ОСОБА_5 , транспортний засіб МАЗ НОМЕР_1 ; зі змісту Загального журналу робіт ТОВ «Хімія Парк» автодороги місцевого значення за період з 25 травня 2023 року по 27 січня 2024 року, встановлено, що у таблиці А.5 «Відомості про виконання робіт» 03 листопада 2023 року міститься запис про встановлення тимчасових дорожніх знаків: 1.13 «Слизька дорога», 7.2.1 «5 км Зона дії», 7.12 «Ожеледиця» на а/д О-180404 «Дубно-Тараканів-Великі Загорці». Позивачем протилежного суду не доведено; дослідивши акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року, судом встановлено, що такий не місить підпису особи яка його склала; позивачем не надано примірника акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 січня 2024 року чи його копії, які б містили підпис особи, яка такий документ склала; із змісту схеми ДТП від 09 січня 2024 року, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 381845 від 09 січня 2024 року, встановлено віднесення ожеледиці та недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі саме до категорії супутньої, а не основної чи однієї з основних причин ДТП; з досліджених в ході судового розгляду відеозаписів IMG-7527 та IMG-встановлено, що на таких зафіксовані пошкодження транспортних засобів, а також погодні умови без ідентифікації дати, години та місця проведення такої відеозйомки, відеозаписи не містять підтвердження причин дорожньо-транспортної пригоди;

касаційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону без зазначення мотивів відхилення доказів оцінених судом першої інстанції та встановлених судом першої інстанції на їх підставі обставин;

за таких обставин, суд першої інстанції, встановивши що позивачем не доведено, що дорожньо-транспортна пригода 09 січня 2024 року сталася саме через незадовільне утримання дороги Департаментом та відсутність попереджувальних знаків, обґрунтовано вважав, що частина шоста статті 82 ЦПК України визначає обов`язковою постанову Рівненського апеляційного суду від 17 травня 2024 року в справі № 559/164/24 виключно в питанні щодо того, чи мали місце відповідні дії (бездіяльність) ОСОБА_1 та чи вчиненні вони ним, а тому правильно відмовив у стягненні шкоди із Департаменту. Натомість апеляційний суд скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні шкоди із Департаменту. Тому постанову апеляційного суду в оскарженій частині належить скасувати та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У зв`язку із наведеним касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення відшкодування майнової шкоди в розмірі 1 016 528,72 грн та розподілу судових витрат.

З урахуванням того, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині підлягає скасуванню, в тому числі й в частині розподілу судових витрат, то на позивача покладаються судові витрати за подання апеляційної скарги та судові витрати відповідача зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

За подання касаційної скарги Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації сплачено 20 332 грн.

З урахуванням задоволення касаційної скарги, то на користь Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації з ОСОБА_1 належить стягнути 20 332 грнсудового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 15 січня 2026 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення відшкодування майнової шкоди в розмірі 1 016 528,72 грн та розподілу судових витрат скасувати.

Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 11 липня 2025 року в частині відмови в задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення відшкодування майнової шкоди в розмірі 1 016 528,72 грн та розподілу судових витрат залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації 20 332 грн судового збору за подання касаційної скарги.

З моменту ухвалення постанови касаційного суду постанова Рівненського апеляційного суду від 15 січня 2026 року в скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко