Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №953/1794/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1794/25

н/п 2/953/186/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Дяченка О.М.,

секретаря судового засідання - Засєєвої С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ульянов Р.А. звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства.

В обгрунтування позивних вимог посилається на те, що приблизно з 1995 позивачка та відповідач жили однією родиною без реєстрації шлюбу. В 1998 сторони пройшли обряд вінчання, про що свідчить копія свідоцтва про вінчання. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 23.03.2002. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась друга донька - ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Відповідач в обох випадках був записаний батьком доньок за його спільною заявою з матір`ю. До 2006 сторони жили в орендованій квартирі в м. Харкові, а з 2006 у матері позивачки по АДРЕСА_1 . Відповідач під час проживання в цій квартирі неодноразово вчиняв сварки з матір`ю позивачки, внаслідок чого на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 22.07.2010 відповідач був виселений з квартири матері. Відповідні обставини знайшли своє відображення в рішенні Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2011 у справі № 2-3681/11/15 за позовом ОСОБА_1 до її матері ОСОБА_5 про визнання права користування зазначеною квартирою АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилась донька ОСОБА_6 . В свідоцтві про її народження серії НОМЕР_3 від 06.09.2011 батько записаний на підставі ст.135 ч.1 СК України. Таким чином, станом на сьогодні постало питання про визнання батьківства цієї дитини. На час народження доньки ОСОБА_6 відносини в родині були напружені через стосунки з батьками позивачки та великими матеріальними складнощами, які переживала родина, відповідач був виселений з квартири, в якій залишилась проживати позивачка з дітьми, його виселення відбувалось весною 2011, коли позивачка була на 7 місяці вагітності, фактично родина бачилась лише вдень, а ночувала в різних місцях. Внаслідок цих обставин відповідач не подав заяву про визнання себе батьком на час оформлення свідоцтва про народження доньки. Відповідач відносився до доньки ОСОБА_6 , як до рідної дитини, цілком визнавав своє батьківство та ніколи не ставив його під сумнів. Орієнтовно взимку 2012 відповідач зміг знайти квартиру для проживання родини і вони переїхали жити всі разом за адресою: АДРЕСА_3 , де родина проживала до 24.02.2022, коли о 5:20 ранку їх розбудили вибухи у дворі будинку. Перший місяць вторгнення родина провела в с. Вертіїївка Богодухівського району Харківської області на дачі батька позивачки. Приближно в березні 2022 позивачка знайшла роботу в Університеті Східної Фінляндії, куди її прийняли на роботу за контрактом як науковця в рамках академобміну. На родинній нараді було вирішено, що буде краще якщо позивачка виїде в безпечну країну разом з дітьми. Впродовж двох років, що позивачка з дітьми жила в Фінляндії, вона з дітьми регулярно приїжджала до України, жили в Харкові та Києві, відповідав проводив час з ними як із своєю сім`єю. Коли у позивачки закінчився контракт вона прийняла рішення повертатись в Україну до свого чоловіка. Позивачка повернулась в Україну влітку 2024 разом з донькою ОСОБА_6 . Старша донька ОСОБА_3 залишилась проживати у Фінляндії, а середня донька ОСОБА_4 з 2022 року навчалась у Київському національному університеті ім Т.Г. Шевченка, і повернулась в Київ ще в 2023. Позивачка повернулась до м. Києва, щоби бути біля середньої доньки, відповідач в цей час проживав та працював в м. Хмельницькому та посилався на те, що буде жити там, поки не знайде відповідну роботу в м. Києві Але восени 2024 позивачка дізналась, що відповідач почав таємні відносини з іншою жінкою та заявив, що далі зберігати з нею родину не має ніякого наміру. Станом на сьогодні позивачка не знає його адреси проживання, лише знає, що фактично він проживає в м. Хмельницьку. Відповідач не заперечує проти надання коштів на утримання доньки, але перераховує кошти на її утримання не регулярно, посилаючись на власне складне матеріальне становище. З огляду на наведене, виникла потреба у визнанні його батьківства з метою стягнення аліментів на утримання доньки до досягнення нею повноліття. Відповідач ніколи не заперечував свого батьківства щодо доньки ОСОБА_6 , вона називає його батьком, він її донькою. Про наведені вище факти проживання однією родиною та визнання відповідачем свого батьківства свідчать і додані до позову сімейні світлини, де родина фотографується вся разом, і його світлини з донькою ОСОБА_6 . Відповідні факти проживання однією родиною підтверджуються і текстом рішення суду, і доданими до позову документами. Зважаючи на наведене, позивач просить: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Київський МВРВХМУ УМВС України в Харківській області 19.03.1997, громадянина України, батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису № 00049396916 від 06.09.2011 про народження ОСОБА_6 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, виключивши відомості про ОСОБА_10 , як батька та вказати батьком дитини у графі «батько» - ОСОБА_2 ; покласти на відповідача судові витрати, в тому числі на проведення судової генетичної експертизи.

Рух справи, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

10.03.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника третьої особи Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіренко Н.С. надійшли письмові пояснення.

02.06.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ульянової Ю.А. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

03.04.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ульянова Р.А. надійшло клопотання через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.09.2025 вказане клопотання задоволено.Призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10).

01.12.2025 до суду надійшло клопотання судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Капітанової Л.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2025 клопотання експерта задоволено частково. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

02.01.2026 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла нотаріально посвідчена заява про визнання позову.

06.04.2026 до суду надійшла від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру цивільна справа №953/1794/25 з повідомленням про неможливість надання висновку через неявку сторін.

09.04.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ульянової Ю.А. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2026 провадження у цивільній справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.

11.05.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника третьої особи Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіренко Н.С. надійшли письмові пояснення.

18.05.2026 до суду від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності ОСОБА_2 . Позовні вимоги відповідач підтримує.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, адвокат надав заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, справу просив розглянути на розсуд суду за відсутності представника.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 12 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданим 06 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 3336, батьками зазначено: мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_10 (а.с. 17).

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України № 00019755339 від 14 березня 2018 року слідує, що відомості про батька дитини ОСОБА_10 внесені відповідно до положень ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 18 зв.с.-19).

Статтею 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 125 СК України передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до статті 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Статтею 8 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

У постановах Верховного Суду від 20 вересня 2024 року в справі № 183/2690/21, від 16 травня 2018 року в справі № 591/6441/14-ц викладено висновки про те, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування а такій категорії справ. Доказами а такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ніколи не заперечував свого батьківства щодо доньки ОСОБА_6 , вона називає його батьком, він її донькою. Підтвердженням проживання однією родиною та визнання відповідачем свого батьківства свідчать і додані до позову сімейні світлини, де родина фотографується вся разом, і його світлини з донькою ОСОБА_6 .

Відповідачем надано заяву про визнання позову, посвідчену 22.12.2025 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Козяр-Скок Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 731, наступного змісту: «Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 19.03.1997, громадянин України, є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про народження якої має 00049396916 від 06.09.2011 та складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції. Наслідки подання цієї заяви, які полягають у встановленні судом відповідного факту шляхом прийняття рішення, мені відомі.».

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1 ст. 206 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача щодо батьківства відповідача відносно неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , або свідчили б про незгоду відповідача ОСОБА_10 з позовними вимогами, матеріали справи не містять.

За таких обставин, вимога про визнання батьківства підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року за № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року за № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Положеннями ст. 134 СК України передбачено, що на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами щодо судового збору, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 969,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 19 березня 1997 року, громадянина України) батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася у м. Харкові.

Внести зміни в актовий запис про народження № 3336 від 06 вересня 2011 року, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: у графі «Батько» - виключити відомості про ОСОБА_10 , як батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини, зазначивши: у графі «Батько дитини» - ОСОБА_2 , громадянин України, та видати нове свідоцтво про народження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 969,00 (дев`ятсот шістдесят дев`ять, 00) грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день йогопроголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складено 19.06.2026.

Суддя О.М. Дяченко