Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №396/365/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/365/26

Провадження № 2/396/1244/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравченко І.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №396/365/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитиним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.03.2023 року між Товариством зобмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №295738781 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, 23.03.2023 року, грошові кошти було перераховано на банківську картку відповідача №5168-75XX-XXXX-2523. Однак, відповідачем не виконано зобов`язання по поверненню коштів на умовах договору кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка на момент подання позовної заяви складає 27 772,11 грн. та складається з наступного: 5 499,50 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 22 272,61 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

За відповідним кредитним договором декілька разів відбувалось відступлення право вимоги до відповідача, востаннє 15.07.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого, ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" відступило ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №295738781 від 23.03.2023 р..

Посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 27772,11 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн..

Зочним рішенням суду від 23.04.2026 р. позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» задоволено частково.

08.05.2026 р. від відповідача на поштову адресу суду надійшла заява про перегляд заочного рішення у справі, в якій він вважає ухвалене заочне рішення незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що між Відповідачем та первісними кредиторами були укладені договори у формі, встановленій ЗУ "Про електрону комерцію". Відповідач категорично заперечує проти доведеності перерахування коштів. Крім того, зазначає про те, що кредитний договір від 23.03.2023р. фактично не міг бути предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», оскільки як на момент укладання договору факторингу, та і на момент укладання додаткової угоди до нього кредитні правовідносини між сторонами не існували, а отже не існувало й право грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 18.05.2026 р. скасовано заочне рішення та призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження до судового розгляду.

Представник позивача про розгляд справи повідомлений належним чином про що свідчить довідка про доставку електронного документу. Заяв та клопотань до суду не подано.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в заяві про перегляд заочного рішення просив розгляд справи проводити без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що що 23 березня 2023 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 295738781, підписаий електронним підписом за допомогою використання одноразового ідентифікатора МNV9FJ43. Сума кредитного ліміту скоадає від 500 - 25000 грн..

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 23.03.2023 р., ОСОБА_1 вказав свої анкетні та паспортні данні, РНОКПП НОМЕР_1 та номер платіжної картки 5168-75XX-XXXX-2523.

Відповідно до платіжних доручень вбачається перерахування коштів на кортковий рахунок НОМЕР_2 -XXXX-2523, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 295738781 від 23.03.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

З інформації наданої АТ КБ "Приват Банк" встановлено, що в АТ КБ "Приват Банк" на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_4 .

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором №295738781 від 23.03.2023 р., заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 р. складає 27772,11 грн., з яких: 5499,50 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 22272,61 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

28.11.2018 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно із п.8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткові угоди №19, №26, №27, №31, №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 .

Згідно з Реєстру права вимоги №234 від 20.06.2023 клієнт ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступив факторові ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги заборгованості згідно кредитного договору №295738781 до боржника ОСОБА_1 в сумі 14005,35 грн., з яких: 5499,50 грн. - заборгованість по онсновному боргу, 8505,85 грн. - заборгованість по відсоткам та 2199,80 грн. - сума фінансування.

31.07.2024 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №31/0724-01, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором .

Згідно з Реєстром права вимоги №1 від 31.07.2024 клієнт ТОВ "Таліон Плюс" відступив факторові ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право вимоги заборгованості в сумі 22272,61 грн. згідно кредитного договору №295738781 до боржника ОСОБА_1 ..

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ "Таліон Плюс" за кредитним договором №295738781, ОСОБА_1 має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5499,50 грн., за відсотками у розмірі 22272,61 гривень.

15.07.2025 ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №15/07/25-Е, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором .

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №15/07/25-Е, клієнт ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" відступив факторові ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" право вимоги заборгованості в сумі 27772,11 грн. згідно кредитного договору №295738781 до боржника ОСОБА_1 ..

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 24.09.2025 р. №361 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 600 000,00 грн. призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 23.03.2023 р..

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 06.10.2025 №381, від 07.10.2025 №383, від 10.10.2025 №385, від 23.10.2025 №396, від 24.10.2025 401, 30.10.2025 р. №404, 31.10.2025 р. №409, від 03.11.2025 р. №411 ТОВ «ФК «ЕЙС» перерахувало кошти ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» призначення платежу : часткова оплата фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 23.03.2023 р..

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідност.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.2 ст.1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 ЦК України.

За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 23.03.2023 р. між відповідачем та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" в електронній формі укладено договір №295738781 з дотриманням наведених норм законодавства, та відповідач був ознайомлений з усіма його істотними умовами та прийняв їх.

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080,1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису.

Відтак, оскільки відповідач взяв на себе певні зобов`язання, належним чином в установлений договором строк не виконав, за розрахунком позивача, на час звернення до суду за ним рахується заборгованість за договором кредитної лінії №295738781 від 23.03.2023 р. у загальному розмірі 27772,11 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5499,50 грн, заборгованість за відсотками 22272,61 грн..

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів спростування презумпції правомірності кредитного договору, такий не визнаний недійсним, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідач не надав жодних належних доказів на спростування доводів позивача.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором кредитної лінії №192152281 укладеного 18.02.2022 добровільно не виконує, при цьому позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, тому суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті133та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 р, укладений між АБ "Соломко та Партнери" та ТОВ «ФК «ЕЙС», додаткову угоду №25771100430 від 01.09.2025 р. до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 р, акт прийому-передачі наданих послуг та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов`язані з розглядом справи, але вважає, що їх розмір не є пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін.

Так, з огляду на складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тривалість та порядок судового провадження, суд переконаний, що витрати на правничу допомогу є дещо завищеними.

Оскільки рішенням суду позов задоволено повністю, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, чим відновлено порушене право позивача, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту в суді, враховуючи недотримання співмірності витрат на правничу допомогу, суд вважає, що необхідно зменшити розмір стягнень з відповідачки на користь позивача понесені на правничу допомогу до суми 2000,00 грн, яка відповідатиме принципу розумності.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн., згідно платіжної інструкції.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 207, 526, 629, 634, 638, 1054 ЦК України,керуючись,ст.12, 13, 81, 141, 263-265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №295738781 від 23.03.2023 р. у розмірі 27 772,11 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. та 2 000 грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття

Повний текст рішення складено 17.06.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська