Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №352/556/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/556/26

Провадження № 3/352/183/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , громадянинки України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст протоколу про адміністративне правопорушення:

Інспектором управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Прокопчком М.Р. 03 березня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

03 березня 2026 року о 23 годині 22 хвилини в селі Одаї, дорога Н10 120 км ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mersedes-Benz , номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила пункт 2.9а Правил дорожнього руху (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки в установленому законом порядку зі згоди водія із застосування газоаналізатора Драгер. Результат 1,73 проміле.

Згідно із протоколом про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2.Рух провадження

10 березня 2026 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду та призначений для розгляду по суті на 25 березня 2026 року.

25 березня 2026 року розгляд справи відкладено на 01 травня 2026 року в зв`язку із неякою ОСОБА_1

01 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 14 травня 2026 року в зв`язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні.

14 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 18 червня 2026 року на стадії дослідження доказів.

18 червня 2026 року в судове засідання з`явились ОСОБА_1 та адвокат Бойчук Л.А.

3.Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Адвокат Бойчук Л.А., який представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі ордеру ( далі- Адвокат) в судовому засіданні усно заявив клопотання про закриття провадження у спарві в зв`язку із відсутністю складу правопорушення, оскільки:

-поліцейські висловлювались нецензурно;

-один із поліцейських кашляв під час події, що може свідчити про його хворобу та ставить під сумнів можливість відчути запах алкоголю;

-поліцейські не представились ОСОБА_1 ;

-поліцейські не ознайомили із сертифікатом драгеру на місці проходження огляду;

-при первинному огляді показник драгеру був нульовий, тому подальший результат може бути через збій в системі або через залишки парів алкоголю в драгері. При цьому повторний тест не пропонувалось пройти ні на місці, ні в медичному закладі;

- ОСОБА_1 не обізнана із чинним законодавством, не знає, який результат алкоголю вважається перевищенням норми, а поліцейські не надали їй можливість скористатись правничою допомогою на місці складення протоколу;

- ОСОБА_1 висловлювала згоду із проведенням процедури, а не із результатом огляду, зафіксованим на драгері, тому поліцейські мали запропоновути пройти повторний огляд в медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду в медичному закладі.

-Протокол та направлення складено різними поліцейськими, чим порушено положення розділу 1 інструкції;

-В протоколі не зазначено номер драгеру, із застосуванням якого проводився огляд;

-Якщо поліцейські встановили стан сп`яніння, то вони мали не допустити ОСОБА_1 до керування автомобілем далі, однак вони дозволили рухатись;

-На відеозаписі події зафіксовані не повністю, в зв`язку із чим він є недопустимим доказом;

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала клопотання Адвоката. Окрім того, надала письмові пояснення, в яких просила закрити провадження у справі, оскільки:

-поліцейські не пред`явили посвідчення, озвучили посаду та прізвище;

-не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі;

-в протоколі зазначено показник 1,73, однак незрозуміло в яких одиницях, на місці не було надано і не ознайомлено із сертифікатом відповідності драгеру, відсутні підтвердження калібрування приладу;

-драгер видав похибку, оскільки спочатку результат був чистий 0 проміле, а нижче деталі аналізу 1,73 проміле, тому результат тесту є сумнівним, а поліцейський мав провести повторний огляд із застосуванням іншого мундштука ;

-в протоколі не вказаний серійний номер драгеру;

-їй не було забезпечено право на правову допомогу.

-вона надала пояснення, що випила 3 пива, однак це було безалкогольне пиво, а підтвердження, що пиво алкогольне немає;

-на місці справа оформлялась без її участі, а, коли вона сказала, що хоче зробити дзвінок, їй сказали, що це нічого не дасть;

-в протоколі не вказаний номер драгеру, за допомогою якого здійснювався огляд;

Вважає, що всі докази отримані із порушенням процедури, всі сумніви мають тлумачитись на її користь. Одночасно звертає увагу, що вона характеризується позитивно, утримує неповнолітнього сина та наглядає за матір`ю, яка є особо з інвалідністю 2 групи, а тому права їй потрібні, щоб перевозити матір до медичних закладів та доставляти сина до різних закладів, в зв ‘язку із чим просить не позбавляти її водійських прав.

4.Докази, досліджені під час судового розгляду:

4.1 Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 в судовому засіданні просила закрити провадження в даній справі з підстав, зазначених в письмових поясненнях та усно Адвокатом, а, якщо буде притягнута до відповідальності, то не позбавляти прав.

Пояснила, що дійсно керувала автомобілем. В той день нічого не пила. В подальшому уточнила, що в цей день дійсно випила одну пляшку безалкогольного пива разом зі свекров`ю. В письмових поясненнях, коли вказувала про 3 пляшки, то мала на увазі, що це на них двох зі свекров`ю, вона випила одну, максимум півтори.

Вона проходила огляд, однак юридично необізнана із процедурою. Тому на питання чи згодна вона із результатом, відповіла «так», оскільки вважала що мається на увазі дотримання процедури, а не сам результат. Із результатом огляду вона не погоджувалась і казала про це поліцейським. Пройти контрольний огляд або проїхати для огляду до медичного закладу їй не пропонували проїхати.

Докази надані особою, уповноваженою на збирання доказів

4.2 Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, 03 березня 2026 року о 23 годині 22 хвилини в селі Одаї, дорога Н10 120 км ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mersedes-Benz , номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила пункт 2.9а Правил дорожнього руху (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки в установленому законом порядку зі згоди водія із застосування газоаналізатора Драгер. Результат 1,73 проміле.

Згідно із підписами у відповідних графах, ОСОБА_1 роз`яснені її права та обов`язки, у неї тимчасово вилучені права та вона отримала тимчасовий дозвіл, а також її ознайомлено зі змістом протоколу, копія кого отримала та внесені дані є вірними.

Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовилась на підставі статті 63 Конституції України.

Результат тесту № 994 із застосуванням драгеру Alcotest 7510, згідно із яким результат перевірочний чисти 0,00 %, деталі аналізу 1,73% . Результат підписаний ОСОБА_1 .

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів

Згідно із текстом акту, огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду на стан сп?яніння – 1,73 проміле. ОСОБА_1 із результатами огляду згодна.

Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 березня 2026 року

Згідно із текстом направлення в результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці

Результат огляду - 1,73 проміле.

Зобов`язання, згідно із яким ОСОБА_1 03 березня 2026 року відсторонена від керування автомобілем Mersedes-Benz , номерний знак НОМЕР_2 та зобов`язується не керувати ним проятгом 24 годин.

Інформація щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія

Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатор Alcotest 7510

За результатами перевірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019. Свідоцтво чинне до 16 липня 2026 року.

4.3.3відеозаписи з бодікамери поліцейського

Відеозапис розпочинається з наближення поліцейських до автомобіля, з водійського сидіння якого виходить ОСОБА_1 .

В подальшому поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність у останньої запаху алкоголю з порожнини рота та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння. Перед початком процедури на драгері проводиться аналіз чистоти повітря, результат якого 0,00, після чого ОСОБА_1 проходить огляд, результат якого встановлено 1,73 проміле.

На 06.15 запису поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 , що в випадку результату, що перевищує показник 0,2, свідчить про перебування в стані алкогольного сп`яніння.

На 06.30 запису зафіксовано результат – 1,73 проміле, після чого ОСОБА_1 повідомляє, що згідна із результатом, а на питання поліцейського зазначає, що не бажає проїхати в медичний заклад.

В подальшому поліцейські повідомляють, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, після чого на відеозаписі зафіксована процедура складення протоколу та інших документів, а також роз`яснення ОСОБА_1 її прав.

4.4 докази, надані ОСОБА_1

Свідоцтво про народження ОСОБА_2 , матір`ю якої є ОСОБА_3

Витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, згідно із яким ОСОБА_2 після одруження отримала прізвище ОСОБА_4

Довідка про наяність у ОСОБА_3 інвалідності 2 групи

Довідка, що ОСОБА_1 на обліку в психоневрологічному кабінеті не знаходиться

Характеристика, згідно із якою ОСОБА_1 проживає разом із сином, перебуває у дружніх відносинах із сусідами

5.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) поняття„кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, які в цій справі фактично представляють сторону звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Суддею досліджено протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази, а також докази, надані ОСОБА_1 .

Суддя звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу та наданих ОСОБА_1 . Суддею самостійно не витребовувались та не досліджувались. За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Судді відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а її винуватість у вчиненні цього правопорушення поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Суддя допустимими і належними.

Суддя відхиляє доводи Адвоката та ОСОБА_1 про недопустимість доказів, оскільки відповідно до статті 87 Кримінального процесуального кодексу України, яка регулює відносини щодо визнання недопустимими доказів в кримінальному процесі та на підставі якої, на думку Судді, можуть бути визнані докази недопустимими і в процесі розгляду справи про притягнення особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Однак Адвокатом та ОСОБА_1 не зазначено які саме, на їх думку, істотні порушення прав та свобод ОСОБА_1 допущені внаслідок:

-використання поліцейським нецензурної лексики;

-незазначенням поліцейським свого прізвища та посади;

-незазначенням в протоколі номеру драгеру;

-складення протоколу та інших документів різними поліцейськими.

При цьому Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р.

за № 1413/27858, ( далі- Інструкція) не визначено обов`язок складати документи виключно одним і тим же поліцейським.

Відповідно до пункту 5 Інструкції перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

На відеозаписі зафіксовано, що поліцейський інформує ОСОБА_1 про проходження огляду із застосуванням драгеру. При цьому ОСОБА_1 не заявляє про необхідність надання їй сертифікату відповідності або будь-якого іншого документу вказаного в пункті 5, а тому у поліцейського були відсутні підстави для надання таких документів перед оглядом.

Факт ознайомлення ОСОБА_1 із правами зафіксовано на відеозаписі та підтверджується її підписами в протоколі про адміністративне правопорушення.

щодо керування транспортним засобом

На наданих і досліджених доказах, зокрема відеозаписах з бодікамер поліцейських не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відеозапис розпочинається з моменту наближення працівників поліції до автомобіля та виходу ОСОБА_5 із водійського сидіння.

В той же час Суддя вважає, що факт керування може підтверджуватись е тільки відеозаписом, але й іншими доказами у справі за їх наявності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила факт керування ним тим же автомобілем в тому самому місці в той самий день.

Окрім того, на відеозаписі зафіксовано спілкування між поліцейськими та ОСОБА_1 , на якому пояснюється, що автомобіль під керування ОСОБА_1 був зупинений в зв`язку із несправністю ( відсутністю підсвітки).

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення складено одразу після події, Суддя вважає, що поліцейські були безпосередніми свідками події, в зв`язку із чим у відповідності до статті 251 КУпАП оцінює протокол в якості доказу, який в сукупності з поясненнями ОСОБА_1 , в тому числі в судовому засіданні, а також зафіксованими на відеозаписі причинами зупинки транспортного засобу та в сукупності із нічним часом подій, підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених в протоколі.

щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується:

-результатом огляду із застосування драгеру, згідно із яким у ОСОБА_1 результат 2,7 проміле;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, повіденка, що не відповідає обстановці;

-відеозаписом, на якому зафіксовано як повідомлення поліцейським про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, так і процедура проходження огляду та результат – 1,73 проміле.

-протоколом про адміністративне правопорушення від 03 травня 2026 року, яким розпочато провадження в цій справі та який у відповідності до статті 251 кодексу України про адміністративне правопорушення Судля також оцінює в якості доказу, який Суддя, в сукупності з іншими дослідженими доказами, вважає його належним доказом;

Вказаними доказами спростовуються поза розумним сумнівом пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не вживала алкоголь, які до того ж є непослідовними щодо кількості випитого пива ( 3 пляшки в письмових поясненнях наданих до суду, та 1 плящка в усних поясненнях в судовому засіданні )

щодо процедури проходження огляду

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією

Відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що у водія наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. На дослідженому відеозаписі зафіксоване повідомлення поліцейського ОСОБА_6 про наявність у останньої ознак алкогольного сп`яніння, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота.

Таким чином, у поліцейського були наявні підстави для пропозиції водієві пройти огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до пунктів 6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки, після проходження якого ОСОБА_1 , повідомила, що згодна із результатом та не бажає проїхати в медичний заклад.

Згідно із відеозаписом перед проходженням ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння було здійснено аналіз повітря, що міститься в драгері та який зазначив про відсутність в ньому алкоголю ( результат 0,00%). Після цього до драгеру потрапляло повітря виключно внаслідок проходження ОСОБА_1 тесту, результат якого встановлено 1,73 проміле. В зв`язку із викладеним, Суддя вважає необгрунтованими доводи Адвоката та ОСОБА_1 про порушення процедури та необхідність проходження повторного огляду.

Після проходження огляду поліцейськими відібрано у ОСОБА_1 зобов`язання не керувати транспортним засобом протягом 24 годин, а також роз`яснено, що ОСОБА_1 , може скористатись послугою тверезого водія, який забере автомобіль з місця зупинки в зв`язку із чим доводи Адвоката про дозвіл поліцейських на подальше керування ОСОБА_6 автомобілем суперечить фактичним обставинам справи

Таким чином, поліцейським дотримана процедура пропозиції водієві пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку.

При цьому вся процедура проходження огляду зафіксована на відеозаписі, а до протоколу долучено свідоцтво про повірку драгеру, в зв`язку із чим у Судді відсутні будь-які сумніви щодо додержання вимог законодавства під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння та встановлення факту перебування нею в стані сп`яніння.

висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Таким чином, Суддею поза розумним сумнівом встановлено факт керування ОСОБА_1 03 березня 2026 року о 23 годині 22 хвилин в селі Одаї, дорога Н10, 120 км транспортним засобом Mersedes-Benz , номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_1 допущено порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суддя вважає, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається кримінальним згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу Українибільш м`якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.

Враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , небезпеку можливості настання наслідків, Суддя вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.

В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи та характеристики особи, які б свідчили про можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а надані ОСОБА_1 доводи та докази не свідчать про наявність таких виключних обставин.

В зв`язку із викладеним, Суддя вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

5.Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3228х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , громадянинки України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят)копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО