Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №345/2955/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2955/26

Провадження № 2-о/345/104/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 р. м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, -

встановив:

Представник заявниці звернулася до суду із вказаною заявою, яку мотивує тим, що 12 травня 2026 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лесик В.Б. ОСОБА_1 (заявник) відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки пропущено строк для прийняття спадщини, визначений частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України. У зв`язку з цим заявниця звернулася із заявою до суду про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом із ОСОБА_3 (спадкодавець), яка була її бабою (а.с.1-4).

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження з викликом учасників справи.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, однак її представник подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначила, що заяву підтримує та просить задовольнити (а.с.24).

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак подала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Не заперечує щодо задоволення заяви та підтверджує факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 (а.с.25).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.8).

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що після укладення шлюбу ОСОБА_5 , яка є матірю заявниці, змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_5 (матір заявниці) були ОСОБА_3 (баба заявниці) та ОСОБА_7 (дідо заявниці) (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_4 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_5 , постійним місцем проживання якої було АДРЕСА_1 (а.с.12, 13, 18).

12 травня 2026 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лесик В.Б. ОСОБА_1 (заявник) відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки пропущено строк для прийняття спадщини, визначений частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України (а.с.14).

Із акту про підтвердження фактичного місця проживання від 13.05.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 разом із бабусею ОСОБА_3 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , і продовжує проживати по даний час (а.с.15).

Крім цього, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 307237977 власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що також підтверджує факт постійного і спільного проживання заявниці і спадкодавиці (а.с.16).

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Після звернення до нотаріуса, заявниці повідомлено про те, що нотаріус не вправі прийняти заяву про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що нею пропущено строк для прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку, а отже встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем є необхідним для реалізації права на оформлення спадкового майна.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 3 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 цієї ж постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з п. 3.22 Глави 10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Таким чином у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Разом з тим, у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом".

Таким чином, встановлення факту проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцями породжує для заявниці юридичні наслідки, вона зможе оформити свої спадкові права. Крім того, встановлення даного факту не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.

Як вбачається з наданих суду документів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 разом із бабусею ОСОБА_3 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, в ході судового розгляду підтверджено факт, що має юридичне значення, а саме той факт, що заявниця, як того вимагає положення ч. 3 ст.1268 ЦК України, проживала постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявниця немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, враховуючи, що заінтересована особа не заперечує щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини надасть змогу заявниці реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті спадкодавця у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , разом із спадкодавицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий