Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №191/2673/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2673/26

Провадження № 3/192/460/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши в селищі Солоне Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17 квітня 2026 року о 23 год. 26 хвилин в м.Синельникове, вул..Миру біля буд. 36 керував автомобілем Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 маючи ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонено, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В суд ОСОБА_1 не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд виходить з положень ст.268 КУпАП відповідно до якої при розгляді справ, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

Суд зазначає, що згідно зі складеним щодо ОСОБА_1 протоколу він відмовився від ознайомлення зі складеним щодо нього протоколом, отримання його копії, дачі пояснень та підпису.

ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою місця проживання.

Суд вважає, що неповідомлення ОСОБА_1 засобів зв`язку, зокрема і мобільного, при складенні протоколу, а також відмова від ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення, зазначення адреси місця проживання для зв`язку в той час, коли ОСОБА_1 є військовослужбовцем, є усталеною практикою щодо штучного створення перешкод для розгляду справи судом.

З огляду на викладене, вказані дії ОСОБА_1 як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності свідчать про обізнаність зі справою, а невжиття заходів для явки до суду свідчить про свідоме, штучне затягування часу з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне.

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

З огляду на час вчинення правопорушення, зазначений в протоколі, обставини за яких розгляд справи здійснюється Солонянським районним судом Дніпропетровської області, відсутність відомостей про зацікавленість ОСОБА_1 в розгляді справи за його участі, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, щодо якої складено протокол.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП знайшла своє підтвердження під час розгляду справи судом.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №995943 від 17.04.2026 зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 тапорушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №995943 від 17.04.2026 року зазначено про наявність у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння та вказані такі ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження в установленому порядку огляду, як з використанням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров`я, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор працівника поліції.

Згідно з наданим суду відеозаписом з нагрудного відеореєстратора судом встановлено, що після зупинки автомобіля Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 водій представився ОСОБА_1 про що показав документи в застосунку «Дія», працівником поліції встановлено ознаки сп`яніння водія, які йому повідомлені та запропоновано пройти огляд за допомогою алкотестера Драгер або у медичному закладі. На законну вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці за використанням спеціального технічного засобу «Драгер» або у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, пасажир автомобіля запропонувала пройти огляд замість ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 заперечував законність підстав для вимоги пройти огляд посилаючись на те, що є військовослужбовцем, хоча будь-яких документів працівникам поліції на підтвердження цих обставин не надав, перебував у цивільному одязі та автомобілі, який не має ознак військового. Згідно з відеозаписом виявив бажання надавати пояснення, отримувати документи. Працівником поліції було зазначено про приєднання до матеріалів письмових пояснень викладених окремо.

Разом з тим, доказів надання письмових пояснень ОСОБА_1 , отримання копії протоколу серії ААД №995943 та статусу ОСОБА_1 , як військовослужбовця, надіслані матеріали не містять. В протоколі зазначено про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення зі складеним протоколом, отримання його копії, дачі пояснень та підпису.

Суд враховуючи, що працівником поліції зазначено ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці з використанням спеціальних технічних засобів (Драгер) чи у закладі охорони здоров`я (Синельниківська ЦМЛ) для спростування підстав вважати, що він перебуває у стані сп`яніння згідно з виявленими ознаками, дотримано визначеної законом процедури, вимога працівника поліції була законною та обґрунтованою, а ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР відмовившись від проходження огляду.

Суд вважає, що відеозапис відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння є належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова зафіксована із застосуванням технічних засобів відеозапису в порядку, передбаченому для проведення огляду на стан сп`яніння, що передбачено ст.266 КУпАП.

Судом встановлено, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не проводився, ані на місці зупинки, ані у закладі охорони здоров`я оскільки він відмовився від його проведення, що також підтверджено актом огляду на стан сп`яніння та направленням на огляд до закладу охорони здоров`я.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №995943 від 17.04.2026, акт та направлення на огляд водія ОСОБА_1 від 17.04.2026, запис з нагрудного відеореєстратора працівника поліції є належними, допустимим, достатніми та взаємоузгодженими доказами, сумніву у суду не викликають, а тому суд кладе їх в основу рішення.

Отже, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилось у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги п.2.5 ПДР України.

За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 665 грн 60 коп. на користь держави.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 251, 283, 284, ч.1 ст.130 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя О.О. Тітова