Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №190/1152/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1152/26

Провадження №1-кп/190/145/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті П`ятихатки кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046550000045 від 05.05.2026 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Вишневе, П`ятихатського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), за наступних обставин.

ОСОБА_4 будучи батьком та достовірно знаючи, що відповідно до судового наказу П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області № 2-н/190/102/22 від 29.09.2022 він зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви до суду, тобто з 26.09.2022 і до досягнення дитиною повноліття, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів). Так, постановою старшого державного виконавця Жовтоводсько - П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 21.12.2022 відкрито виконавче провадження №70598535 з виконання судового наказу №2-н/190/102/22 від 29.09.2022 про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 па утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 неодноразово запрошувався до Жовтоводського-П`ятихатського відділу ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для вирішення питання щодо сплати аліментів. ОСОБА_4 направлялись розрахунки заборгованості зі сплати аліментів. Не дивлячись на це, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про свій обов`язок сплачувати аліменти та виконувати судовий наказ П`ятихатського районного міського суду Дніпропетровської області від 29.09.2022, будучи працездатним, офіційно не працевлаштувався, інших заходів для виконання рішення суду в період часу з червня 2025 року по квітень 2026 не вживав, доходи від тимчасових заробітків не декларував, про джерела доходів державного виконавця не повідомляв, тобто добровільно рішення суду не виконував і, таким чином, умисно злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини. Таким чином, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи ухилитись від сплати аліментів, систематично і наполегливо не сплачував кошти на утримання свого малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості за період часу з червня 2025 року по квітень 2026 у сумі 45635,00 грн., що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.

Угодою про визнання винуватості від 22.05.2026 року сторони погодили покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.164 КК України у вигляді громадських робіт строком на 100 (сто) годин. ОСОБА_4 в свою чергу згоден понести покарання, визнає вину в скоєному.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Стверджував, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості допускається у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких завдано шкоду правам та інтересам окремих осіб, якщо потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є проступком.

Під час досудового розслідування законний представник малолітньої потерпілої - ОСОБА_6 надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, зобов`язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 22.05.2026 року, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому, узгоджене угодою покарання.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 травня 2026 року, укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046550000045, між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання у вигляді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя П?ятихатського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1