Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №203/2272/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/2272/26

Провадження № 2/0203/1787/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що з 16.04.2016 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу спільних дітей не мають. Посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось, фактичне припинення шлюбних відносин, ведення спільного господарства та окреме проживання з 31 липня 2018 року, а також на неможливість примирення, позивачка просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 13.03.2026 року позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В призначене судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивачки у наданому клопотанні просив провести розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, зазначивши про підтримання позовних вимог.

Відповідач за викликами до суду повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

За вказаних обставин, враховуючи положення ст.ст.211,223,247,280,281 ЦПК України, судом було ухвалено про розгляд справи по суті в заочному порядку, за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в позовній заяві доводи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 16 квітня 2016 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №155.

Від шлюбу спільних дітей не мають.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 ст.24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.

Як зазначила в своєму позові позивачка та не спростовано відповідачем, шлюбні відносини між ними було припинено та вони мешкають окремо з 2018 року, спільного господарства не ведуть. Намірів відновлювати шлюбні стосунки не мають.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень законодавства, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу між сторонами, який може будуватись лише на паритетних засадах, є неможливим та протирічить їх інтересам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та слід розірвати шлюб між останніми.

Враховуючи положення ст.113 СК України та клопотання позивачки після розірвання шлюбу прізвище останньої залишити – ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору в сумі 1064 грн. 96 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,56,112,113 СК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,142, 211,223,247,258,259,263-268,280,281 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 квітня 2016 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №155 – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити – ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце перебування: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1064 грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак