Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №569/16116/24 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16116/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 серпня 2024 року за №42024181110000057 по обвинуваченню:

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, зареєстрованого та проживає в АДРЕСА_1 , не одруженого, солдата ЗСУ, згідно відомостей вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , раніше судимого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 05 лютого 2024 року, із призначенням покарання у виді 80 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 , повторно, маючи умисел направлений на злісне ухилення від сплати встановленого рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24.02.2023 коштів на утримання своїх малолітніх дітей: сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ігноруючи рішення суду , грубо порушуючи обов`язки, які покладаються на батьків згідно зі ст. 51 Конституції України та сімейним законодавством, а саме – утримання своєї дитини до її повноліття, не визнаний в установленому законом порядку особою з обмеженими можливостями, будучи працездатним, не маючи жодних обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я, маючи неофіційний дохід, у період з 31.01.2024 по 31.07.2024, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24.02.2023 коштів на утримання своїх малолітніх дітей: сина ОСОБА_7 та доньки ОСОБА_8 , у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 31 168 гривень 62 коп., що в сукупності перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , в інкримінованому кримінальному правопорушенні вину визнав повністю. Погодився із позицією (промовою) прокурора в судових дебатах, щодо призначення йому покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Законний представник двох названих вище потерпілих малолітніх дітей - ОСОБА_9 , для розгляду провадження в судове засідання не з`явились, надіслали суду письмову заяву, де вказала про проведення судового розгляду без їх участі. Покарання обвинуваченому, просить призначити на розсуд суду.

Судом встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_6 не є суперечливими та узгоджуються із іншими встановленими обставинами провадження.

Прокурор, інші учасники судового розгляду не заперечили проведення судового розгляду у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.

В зв`язку із не запереченням учасниками судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначених обставин та їх зміст, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Встановлені судом обставини вчинення кримінальних правопорушень, вказують на те, що вони були вчинені саме обвинуваченим .

Стороною захисту в ході судового розгляду, суду не надавались докази якими спростовувалась вина обвинуваченого.

Передбачених законом підстав для визнання доказів у справі неналежними та недопустимими у судовому засіданні не встановлено.

Стороною захисту в ході судового розгляду, суду не надавались докази якими спростовувалась вина обвинуваченого.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1ст. 337 КПК України.

Органом досудового розслідування вірно кваліфіковані дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.164 КК України, які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою раніше судимою за кримінальне правопорушення передбачене цією статтею.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінальних проступків.

Дослідивши характеризуючи дані обвинуваченого, він не перебуває під спостереженням у лікаря нарколога та психіатра, частково відбув покарання призначене вироком від 05.02.2024 Рівненського міського суду, зокрема 8 годин громадських робіт. Повідомив суд, що є солдатом ЗСУ, бажає продовжувати військову службу.

Обставиною яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин які б обтяжували покарання вказаного обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, суд погоджується із позицією прокурора в судових дебатах, взявши до уваги думку представника малолітніх потерпілих та вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе з призначенням йому покарання у виді пробаційного нагляду.

Відповідно до ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Отже, , взявши до уваги встановлені обставини, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку,оскільки із його офіційної заробітної плати здійснюються виплати аліментів на дітей, з урахуванням особи ОСОБА_6 , вважає можливим, призначити йому покарання необхідне й достатнє, для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді пробаційного нагляду, що передбачено санкцією інкримінованого кримінального правопорушення.

Крім цього, суд враховує, що вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 05.02.2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і призначено покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин, та після постановлення вказаного вироку ОСОБА_6 вчинив нове кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з положеннями п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, та одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, а тому 72 (сімдесят дві) години громадських робіт відповідають 9 дням пробаційного нагляду.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.05.2025 року по справі № 638/7426/24 провадження № 51-5317 км 24.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок після постановлення вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 05.02.2024 року, та до повного відбуття останньою покарання, йому слід повністю приєднати невідбуту частину покарання на підставі ст. 71 КК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Письмові речові докази (документи), необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження. Інші речові докази відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально – виховних заходів без ізоляції від суспільства, строком на два роки.

На підставі ст. 72 КК України невідбуте покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 05.02.2024 року у виді громадських робіт строком 72 (сімдесяти двох) годин перевести в 9 (дев`ять) днів пробаційного нагляду з розрахунку, що одному дню пробаційного нагляду відповідає 8 годин громадських робіт.

На підставі частин 1, 4 статті 71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуте ОСОБА_6 покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 05.02.2024 року у виді пробаційного нагляду строком 9 (дев`ять) днів, і призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки 9 (дев`ять)днів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.59-1 КК України, на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_6 , суд покладає такі обов`язки;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не застосовувався.

Письмові речові докази (документи) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Відповідно до ч. 2ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

В іншій частині, відповідно до ст. 395 КПК України, вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1