Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №564/2384/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

Суд: Костопільський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №564/2384/26

Суддя: Цвіркун О. С.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2384/26

19 червня 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань — ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні без виклику учасників кримінального провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026186150000054 від 12.05.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Узбекистае, громадянина України, українця, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , начальника контрольно-технічного пункту військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «штаб-сержант», раніше не судимого, з середньою освітою,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації, 12 травня 2026 року приблизно о 08:00 год., перебуваючи на території лісового масиву поблизу річки Замчисько навпроти вулиці Затишна в місті Костопіль Рівненського району Рівненської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, долонею лівої руки наніс один удар по обличчю ОСОБА_4 , внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця правої щоки, що за ступенем тяжкості відноситься до лешких тілесних ушкоджень.

Такими діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

Вказані обставини не оскаржувались учасниками судового провадження.

У ході досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , останній подав заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту у спрощенному провадженні підтверджена захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_4 , також, скерувала на адресу суду заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Оскільки, прокурор клопотав про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні і обвинувачений та потерпілий проти цього не заперечують, про що подані відповідні заяви, суд проводить судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12026186150000054 від 12.05.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

За наведених обставин, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026186150000054 від 12.05.2026 року та додані до нього матеріали, суд дійшов переконливого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.125 Кримінального кодексу України, кваліфікується як кримінальний проступок.

Відповідно до ст.66 КК України, як обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України, суд враховує, що обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не встанолено.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 виду та розміру покарання, суд, приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та те, що останній на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, вважає за необхідне, обрати обвинуваченому покарання, із передбачених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу, оскільки саме цей вид покарання буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопрушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов — відсутній.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів – відсутні.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст.100, 118, 124, 129, 369-374, 381, 382, 615 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Речові докази по справі, а саме оптичний диск з маркуванням «Omega, 4.7 GB, 16x, DVD-R», із серійним номером hdS310275748B03, на якому наявний відеозапис «Video 2026-05-12.mp4» - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12026186150000054 від 12.05.2026.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання особою, яка його оскаржує, копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

СуддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua