Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №559/5560/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/5560/25

Провадження № 2/559/682/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 червня 2026 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Макеєва С.В.,

секретаря судового засідання Франчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Вишковська Валентина Іванівна, до ОСОБА_2 про виділ частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі, припинення спільної часткової власності,-

встановив:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Вишковська Валентина Іванівна звернулась до суду з позовом, в якому просить виділити ОСОБА_1 у натурі в окремий об`єкт нерухомого майна на праві приватної власності 55/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.

В обґрунтування позову посилається на те, що 10.10.2005 року па підставі договору дарування житлового будинку №3335, що посвідчений приватним нотаріусом Стадійчук О.В., ОСОБА_1 прийняв в дар та став власником 55/100 частки житлового будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 було перейменовано на АДРЕСА_3 . Даний будинок (55/100 частка) з господарськими будівлями розміщений на земельній ділянці площею 0,0362 га, кадастровий номер 5610300000:01:002:2152, яка належить на праві власності позивачу згідно державного акту серії ЯД №243954 від 21.01.2008 року, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд. Інша 45/100 частина житлового будинку належить ОСОБА_2 , на підставі договору дарування №5756 від 10.10.2005 року, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. 45/100 частина житлового будинку, належного відповідачу, розташована на земельній ділянці площею 0.0363 га, кадастровий номер 5610300000:01:003:2150.

І позивач і відповідач використовують власні частини будинку як окремі житлові будинки. Так само вони розмежовані і в технічному паспорті, вони ізольовані одна від одної, мають окремі входи (виходи) та окремі інженерні мережі. Однак, через наявність у згаданого нерухомого майна статусу спільної часткової власності з відповідачем, позивач є лише співвласником і не почуваюся повноправним власником свого майна та не має належного рівня самостійності у вирішенні тих чи інших питань, пов`язаних з експлуатацією відповідного домоволодіння. Такий стан речей не дозволяє позивачу здійснювати всі належні йому права як власника щодо свого нерухомого майна, проводити реконструкцію своєї частини будинку тощо. Окрім того, досягнути згоди про поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на самостійні об`єкти нерухомого майна, що в подальшому будуть належати кожному на праві особистої приватної власності не вдалося. Частини житлового будинку ізольовані одна від одної, кожна складає окремо сформований будинок, мають окремі входи, окремі інженерні мережі, проведені окремі комунікації, у кожного є свій вхід до будинку, збудований паркан, який відділяє частини будинку одна від одної, а також здійснено поділ землі під будинком на дві окремі земельні ділянки, кожній з яких присвоєно кадастрові номери. Жодних приміщень, що перебувають у спільному користування співвласників також немає. Тобто, будинок фактично вже поділено між власниками як 55/100 і 45/100 ідеальних часток будинку з господарськими будівлями та спорудами.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі .

Ухвалою суду від 30.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.04.2026, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Вишковська Валентина Іванівна, згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відзив на позову заяву не подав, заяв та клопотань від нього не надходило. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно ч.2 ст.247, ч. 4 ст. 268 ЦПК України фіксування технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9919477 від 23.02.2006 року, ОСОБА_1 є власником 55/100 частки житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування №5756 від 10.10.2005, посвідченого приватним нотаріусом Стадійчук О.В. (а.с. 9).

Даний будинок (55/100 частка) з господарськими будівлями розміщений на земельній ділянці площею 0.0362 га., кадастровий номер 5610300000:01:002:2152, яка належить на праві власності позивачу згідно державного акту серії ЯД №243954 від 21.01.2008 року, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд (а.с. 11).

Інша 45/100 частина житлового будинку належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування №5756 від 10.10.2005 року, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8836435 від 03.11.2005 (а.с. 10).

Згідно рішення Дубенської міської ради від 09.12.2022 року №2577 Про перейменування вулиць, що пов`язані з росією та радянським минулим у АДРЕСА_3 (а.с. 13-14).

Згідно Технічному паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , виготовленого Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки станом на 11.07.2025 року, як видно із плану будинку та експлікації приміщень до плану житлового будинку садибного типу А-1. в користуванні позивача перебувають такі приміщення, що розташовані за вказаною адресою: 1-1 коридор, площею 6.5 кв.м., 1-2 - житлова, площею 12.6 кв.м., 1-3 - житлова, площею 12.9 кв.м.. 1-4 - передпокій, площею 23.1 кв.м.. 1-5 - санвузол, площею 4.3 кв.м. 1-6 - житлова, площею 7.0 кв.м.. 1-7 - кухню, площею 14.2 кв.м., загальною площею приміщень - 80,6 кв.м, в тому числі житловою - 32,5 кв.м, надвірні будівлі та споруди: погріб, «Пг/а», терасу «аі», вхідні сходи «а4», літню кухню «Б11». вбиральню «Г», вимощення 1, ворота №2 (а.с. 15-21).

Відповідно до висновку Судового експерта за результатами проведення будівельно- технічної експертизи №36/25 від 23.11.2025 року, дослідивши технічні характеристики житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , планування приміщень у будинку, розташування господарських будівель, споруд на земельній ділянці з оформленням для кожного із співвласників Державних актів на право власності на земельну ділянку, встановлено, що технічно можливо провести поділ житлового будинку садибного типу з надвірними будівлями та спорудами за вказаною адресою між двома співвласниками, виділивши належні 55/100 частки ОСОБА_1 , а саме: приміщення в житловому будинку: 1-1 коридор, площею 6,5 кв.м., 1-2 - житлову, площею 12,6 кв.м., 1-3 - житлову, площею 12.9 кв.м., 1-4 - передпокій, площею 23.1 кв.м., 1-5 - санвузол, площею 4.3 кв.м, 1-6 - житлову, площею 7,0 кв.м., 1-7 - кухню, площею 14,2 кв.м., загальною площею приміщень - 80,6 кв.м, в тому числі житловою - 32,5 кв.м, надвірні будівлі та споруди: погріб, «Пг/а», терасу «аі», вхідні сходи «а4», літню кухню «Б11», вбиральню «Г», вимощення І, ворота №2, в цілу ідеальну частку, як об`єкт нерухомого майна із залишенням поштової адреси: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 0,0362га, з кадастровим номером: 56110300000:01:003:2152; Другому співвласнику ( ОСОБА_2 ) пропонується залишити належну йому частку, а саме: приміщення в житловому будинку: 2-1 - коридор, площею 7,6 кв.м., 2-2 - передпокій, площею 21,9 кв.м., 2-3 - житлову плоше. 12,6 кв.м., 2-4 - житлову, площею 12,7 кв.м., 2-5 - санвузол, площею 5,9 кв.м., 2-6 - кухню, площею 12,0 кв.м., загальною площею приміщень - 71,8 кв.м., в тому числі житловою - 25,3 кв.м., господарські будівлі та споруди: вхідний ганок «аЗ», гараж «Б», сарай «Б1», вимощення II, огорожу №1 та ворота №3, як цілу ідеальну частку об`єкту нерухомого майна, на земельній ділянці, площею 0,0363 га, з кадастровим номером: 5610300000:01:003:2150, з присвоєнням нової поштової адреси. Ринкова вартість 55/100 частки житлового будинку садибного типу з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , може становити: 1 193 676 гривень (а.с. 22-49).

IV. Норми права, які застосував суд.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.

Положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право приватної власності є непорушним.

Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України, зокрема, надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно викладеного у ст. 367 ЦК України поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.

В тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

У пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз`яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

ОСОБА_1 є власником 55/100 частки житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (раніше – АДРЕСА_4 ). Домоволодіння перебуває у спільній частковій власності. Згідно висновку експерта судової інженерно-технічної експертизи №36/25 від 23.11.2025, наявна технічна можливість поділу домоволодіння на дві окремі ізольовані частини. Відповідач заперечень не надав. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати позивач просить залишити за ним.

Керуючись: ст. ст. 15, 16, 317, 319, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України ст.ст. 4, 5, 76, 81, 258, 259, 263-165 ЦПК України, суд .

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити: виділити ОСОБА_1 у натурі в окремий об`єкт нерухомого майна на праві приватної власності 55/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з приміщень: 1-1 коридор, площею 6.5 кв.м., 1-2 - житлову, площею 12.6 кв.м., 1-3 - житлову, площею 12.9 кв.м., 1-4 - передпокій, площею 23.1 кв.м., 1-5 - санвузол, площею 4.3 кв.м. 1-6 - житлову, площею 7,0 кв.м., 1-7 - кухню, площею 14,2 кв.м., загальною площею приміщень - 80.6 кв.м, в тому числі житловою - 32,5 кв.м, надвірні будівлі та споруди: погріб, «Пг/а», терасу «аі», вхідні сходи «а4», літню кухню «Б11», вбиральню «Г», вимощення І, ворота №2, в цілу ідеальну частку, як самостійний об`єкт нерухомого майна із залишенням поштової адреси: АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 0,0362га, з кадастровим номером: 56110300000:01:003:2152.

Припинити право спільної часткової власності за ОСОБА_1 , на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Дубенським МВ УМВС України у Рівненській області 17.06.1996.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.В. Макеєв